Хай буяють троянди: розмножуємо різними способами

На постійному місці

Живець троянди можна укорінити одразу на постійному місці в саду.

Для цього готують субстрат з промитого річкового піску і родючої садової землі в співвідношенні 1: 1. Лунку, заповнену субстратом проливають крутим розчином марганцівки і під. кутом 45 ° висаджують живці, заглиблюючи нижні бруньки в землю.

Висаджені живці поливають і накривають черенки скляними банками (можна використовувати 5-літрові баклаги з-під питної води).

При денній температурі не нижче 25 ° С і нічний не нижче 18 ° С під імпровізованою тепличкою пагони вкорінюються впродовж місяця.

Свідченням вкорінення може служити поява молодих пагонів з верхніх бруньок. Коли молоді пагони трохи підростуть, можна починати їх загартовування: щодня на деякий час знімати з них банки, поступово подовжуючи час провітрювання. Вже через пару тижнів банки можна прибрати. 

До осені утворені на живці пагони досягнуть довжини 30-40 см.

Якщо на них з'являться бутони, їх прищипують, щоб рослина витрачала сили на ріст кореневої системи, а не на цвітіння.

На зиму молоді троянди необхідно ретельно вкривати.

У картоплині

• Підготовлений живець (без шипів і листя) втикають в середньої величини бульбу молодої картоплі. На картоплині необхідно попередньо видалити всі вічка. 
• Картоплини з живцями кладуть на дно траншейки (глибина 15 см) і на дві третини прикривають піском. Живці накривають скляною банкою. 
• Посадки регулярно поливають чистою водою, а раз в п'ять днів – солодкою водою (2 ч. л. цукру на 1 склянку води).

Через два тижні, коли на живцях з'являться молоді листочки, поступово привчають їх до навколишнього середовища, знімаючи банки для провітрювання на короткі проміжки часу. Ще через два тижні банки можна прибрати.

Безумовно, в спекотне сухе літо такий імпровізований парничок потрібно тримати до осені, коли вологість повітря підвищиться.

Картоплина створює для живця постійне вологе живильне середовище. Тому вихід вкорінених живців дуже високий.

Це пояснює особливу популярність методу у квітникарів-аматорів.

Троянди з букета

Розмноження троянд живцюванням з букета теж дає хороші результати, але тільки з квітами вітчизняного походження, оскільки розкішні імпортні троянди перед відправкою покупцям обробляють консервантами. Так що ні про яке коренеутворення мова в даному випадку йти не може.

Для вкорінення годяться тільки свіжі квіти.

Якщо ви вирішили вкоренити їх, доведеться пожертвувати букетом одразу ж.

Для живцювання вибирають злегка здерев'янілі стебла, у яких легко обламуються шипи. Живець має бути середньої товщини, з розвиненими бруньками у верхній і нижній частині.

Перед розмноженням з троянд видаляють всі квітки, бутони і шипи, нарізають з стебел живці довжиною 15-30 см, видаливши листя в нижній частині і вкоротивши на дві третини листя у верхній.

Підготовлені живці ставлять в посудину з дистильованою водою. Воду необхідно регулярно міняти, поки на жиіцях не з'являться корінці.

Вкорінені живці троянд висаджують в горщик або у відкритий ґрунт під банку, як було описано раніше.

У пакеті

Нижню частину нарізаних звичайним способом живців укладають в пакет зі стерильним ґрунтом або вологим мохом-сфагнумом, змоченим розчином соку алое в пропорції 1 (сік) до 9 (вода). Пакет надувають, міцно зав'язують і вішають на вікно. У пакеті від підвищеної вологості виникає туман, і через місяць у живців з'являються перші корінці. 

Вкорінені живці висаджують способом, описаним вище.

Метод Буріто

Цей метод розмноження троянд хоча і не дає стовідсоткового вкорінення живців, користується популярністю у квітникарів завдяки своїй простоті.

• Підготовлені живці оброболяють стимулятором коренеутворення (епін, корневін або розчин меду),
• потім нижню частину зв'язаних живців загортають у зволожений газетний папір або бавовняну тканину.
• А потім всі живці повністю пакують у вологий папір і кладуть в затемнене прохолодне місце (льох, нижня полиця холодильника) на два тиждні.

По закінченню цього терміну на живцях повинні сформуватися корінці.

Метод Траннуа

Цей метод розмноження троянд відрізняється від звичайної висадки живців у відкритий ґрунт лише тим, що паросткам дають накопичити максимум поживних речовин з листя.

• Для цього в червні-липні, після закінчення хвилі цвітіння, вибирають відповідні стебла, зрізають з них верхівку з відцвілою квіткою і парою дрібних листочків і спостерігають за цими паростками, поки бруньки в їх нижній частині не набухнуть.
• Потім, не зволікаючи, щоб з цих бруньок не встигло розпуститися листя, нарізають живці, видаляють все листя, крім двох верхніх і висаджують на постійне місце.
• Висаджені живці накривають міні-тепличкою з п'ятилітрової баклажки із зрізаною вузькою частиною.
• Тепличку не знімають до зими.
• Живці регулярно поливають, ґрунт навколо них розпушують.

Тетяна Бобилева 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО автора, pixabay.com