Кавбуз: справжній Здоров'яга

Кавбуз – це гібрид, створений на основі кавуна і гарбуза.

Вивів його Анатолій Іванович Потопальський за допомогою препаратів, що містять нуклеїнові кислоти.

У Держреєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні в 2016 році, цю рослину внесено як сорт гарбуза кормового Кавбуз Здоров'яга.

В описі свого творіння автор гібрида зазначає, що незвичайний приємний смак кавбуз отримав завдяки успадкованим характерним особливостям кавуна і гарбуза.

Плоди кавбуза смугасті, зелено-помаранчеві, масою 25-30 кг і більше. М'якоть помаранчева, м'яка, товщиною 4-7 см. Стебло стелеться, порожнисте, довжиною до 3 м. Квітки жовто-помаранчеві, великі. Насіння овально-витягнуте, довжиною 2-3 см, жовто-біле або коричневе.

Кавбуз – не тільки смачний, але і дуже корисний овоч.

Він містить каротин, пектин, цукри, білки, вітаміни А, В, С, РР, мінеральні речовини. Цей овоч корисний при діабеті, ожирінні, захворюваннях нирок, серцево-судинної системи, жовчнокам'яної хвороби. Кавбуз і продукти його переробки (пюре, джем і сік) – ефективний засіб для виведення з організму радіонуклідів.

За смаком кавбуз схожий на гарбуз, в кулінарії його використовують так само, як кабачки і гарбуз. Кавбуз можна поєднувати в стравах з овочевими сортами гарбуза, які відрізняються більш високим вмістом каротину, пектину і цукрів.

Технологія обробітку карбуза аналогічна агротехніці гарбуза.

Кращі попередники для нього – гарно удобрена капуста і озимі зернові. На колишнє місце кавбуз можна повертати не раніше ніж через чотири роки.

Для посіву підходять тільки здорове каліброване насіння без запаху.

Деякі баштанники за добу до посіву замочують насіння у воді, щоб воно швидше проростало.

Висівають кавбуз, коли грунт прогріється до 12-15 ° С.

Оскільки батоги кавбуза досить довгі (до З м), відстань між рослинами в ряду повинна бути 3,0-3,5 м.

Після появи сходів міжряддя розпушують перший раз (на глибину 10-12 см). При рядовому посіві – в одному напрямку, при квадратно-гніздовому – в обох.

Після появи другого справжнього листка рослини проріджують (залишають по 2 шт. в лунці) і проводять друге розпушування міжрядь. Друге і остаточне проріджування проводять у фазу 4-5 справжніх листків, залишаючи в лунці одну найбільш розвинену рослину, після цього проводять третє розпушування міжрядь. Міжрядні обробки припиняють при змиканні рядків.

Батоги кавбуза легко перегортає вітер, тому рослини треба поправляти і присипати землею в четвертому міжвузлі, щоб стебла дали додаткові корені.

Коли на головному стеблі сформуються два-три плоди і по одному на бічних, у всіх стебел прищипують верхівку, залишаючи вище плода 6-7 листків. В цьому випадку живильні речовини направляються в плоди, в результаті чого вони посилено ростуть і швидше дозрівають. 

Оскільки кавбуз формує велику вегетативну масу і дає великі плоди, йому потрібні підвищені дози органічних добрив:

Перегній (200-300 кг/сотка) і перепрілий (400-500 кг/сотка) або свіжий (600800 кг/сотка) гній.

Для підгодівлі можна використовувати і курячий послід, гнойову рідину або пічну золу.

З мінеральних добрив під кавбуз вносять суперфосфат (3-4 кг/сотка), калійну сіль (1,5-2,0 кг/сотка), сірчанокислий амоній (1,5-2,0 кг/сотка). 

При одночасному внесенні мінеральних та органічних добрив дозу необхідно зменшити вдвічі.

Органічні і фосфорно-калійні добрива вносять під оранку зябу, а також в лунки при посіві насіння.

На одну лунку необхідно 2-3 кг перегною, 2-3 г калійної солі і 4-7 г суперфосфату (попередньо добрива змішують з грунтом). 

Перший раз кавбуз підгодовують при утворенні 4-5 листків, другий – при появі стебел.

• для першої підгодівлі використовують 25 г сульфату амонію, 30 г суперфосфату і 15 г калійної солі на 10 л води 
• для другої – 40 г сульфату амонію, 30 г суперфосфату і 20 г калійної солі на 10 л води (під одну рослину вносять 2 л розчину).
• При підгодівлі курячим послідом його розводять водою у співвідношенні 1: 12-20 і вносять по 1 л під рослину.

При дозріванні плоди змінюють забарвлення, стають блискучими, кора твердне, листя поступово жовтіє і відмирає, а плодоніжка морщиться і висихає.

Знімають плоди разом з плодоніжками (інакше вони починають загнивати і не зберігаються). Великі плоди, які закінчили своє зростання, але не встигли дозріти на корню, дозарюють на сонці, а потім в теплому, провітрюваному приміщенні. Оптимальна температура для тривалого зберігання плодів кавбуза – 5-10 ° С.

Олена Семенченко 

© Журнал "Огородник"