Дві програми яровізації картоплі: обов'язкові та додаткові операції з передпосівної обробки бульб

Передпосівна підготовка бульб картоплі забирає не дуже багато часу, проте до неї необхідно готуватися заздалегідь і розпочинати її вчасно. Іноді життєві обставини складаються таким чином, що всі рекомендації вчених виконати неможливо.

Тому ми пропонуємо городникам дві програми яровізації – програму-мінімум, виконати яку необхідно у будь-якому випадку (інакше краще взагалі відмовитися від посадки картоплі) та програму-максимум, яку повністю можуть виконати лише справжні ентузіасти картоплярства, що не шкодують для улюбленої культури ні часу, ні сил, ні коштів. 

Важливо: програму-мінімум можна з успіхом збагатити будь-якою технологічною операцією з програми-максимум. Надалі це принесе збільшення врожаю і продовжить довголіття сорту.

Програма-мінімум 

Обов'язковими операціями з підготовки насіннєвої картоплі до посадки є прогрівання, пророщування на світлі, перебирання та калібрування.

Нехтування будь-яким із цих прийомів завжди обертається недобором урожаю.

Бульби, недостатньо прогріті і слабко пророслі, довго будуть у землі без помітного розвитку, дадуть зріджені або нерівномірні сходи. Чим довше материнські бульби знаходяться під землею, тим більше вони ушкоджуються шкідниками ґрунту, заражаються грибними та іншими хворобами. Сходи ж бур'янів з'являться набагато раніше і, не відчуваючи жодної конкуренції, будуть нарощувати зелену масу швидкими темпами, випереджаючи картоплю, а виполювати їх, не бачачи сходів картоплі, дуже складно. Багато рослин картоплі буде пошкоджено ще під землею під час проведення першого прополювання. Звісно, сходи зійдуть ослаблені, у пізні терміни.

Витягувати бульби зі сховища та приступати до їх прогрівання слід завчасно.

• Найбільш природно йде яровізація, якщо посадковий матеріал, який не вийшов зі стану спокою, пророщують перед посадкою впродовж 20-30 днів за температури 12-15 °С.
• Однак, якщо немає можливості витягти картоплю зі сховища в ранні терміни і складно підтримувати весь період необхідну температуру (наприклад, у разі морозів), прогрівати бульби можна почати і пізніше, за 15-20 днів до посадки, але за вищої (кімнатної) температури.
• У крайньому випадку, якщо картоплю необхідно висадити терміново, її впродовж 3-5 днів прогрівають при температурі 20-35 °С, розмістивши поблизу опалювальних приладів, і при досить високій вологості (клубні періодично збризкують водою).
• Вологість повітря в період пророщування має бути в межах 85-95%, це необхідно, щоб бульби не усихали. Для підтримки оптимальної вологості картоплю можна обприскувати або розкладати в приміщенні вологу мішковину. 

Передпосадкова підготовка починається з перебирання бульб, що перезимували в сховищі. Явно хворі та просто сумнівні бульби для посадки непридатні.

Якщо сорт на вашому городі культивується не перший рік, то для збереження ним надалі цінних сортових ознак слід відбирати для посадки бульби типової для даного сорту форми та забарвлення, відокремлювати сортодомішки. 

Пам'ятайте: кожне обламування паростків знижує майбутній урожай на 12-25%!

Бульби також калібрують по фракціях (велика, середня, дрібна). Це необхідно для того, щоб досягти рівномірного стеблостою, освітленості та ґрунтового живлення рослин. Але якщо ви саджаєте картоплю вручну і не поспішаєте, то можна просто змінити відстань між бульбами в рядку в залежності від кількості паростків (з розрахунку 5 см на кожен утворений проросток).

Проростати картопля має на світлі, незалежно від того, чи була вона озеленена з осені. У темряві бульба утворює довгі і ламкі паростки, при посадці багато з них будуть пошкоджені. Тому неприпустимо пророщування насіннєвих бульб насипом, у кошиках, ящиках і т. п. Найбільш підходять для пророщування дрібні тарні ящики від фруктів із бічними вертикальними вставками. Їх зручно штабелювати, при цьому світло потрапляє крізь щілини на всі яруси етажерки.

Хороше освітлення, стабільну температуру та вологість можна створити, пророщуючи картоплю у прозорих поліетиленових мішках чи рукавах. Ширина їх повинна бути не більше 28 см, по всій довжині потрібно проробити отвори діаметром 1-1,5 см. Такі перфоровані мішки можна підвішувати на поперечинах або петлях у добре освітленому приміщенні або на вулиці (за гарних погодніх умов).

Досить часто для створення сприятливих умов проростання бульб городники використовують підвіконня, саморобні полиці, стелажі і т. п. Картоплю розміщувати на них бажано в 1-2 шари.

Після дуже спекотного літа, у безморозну зиму чи за високої температури зберігання картопля може передчасно прорости ще у сховищі, дати короткі і навіть довгі (10-20 см) паростки.

• Короткі незасохлі паростки без виразок і рудих плям, з непочорнілими верхівками (навіть якщо навколо них утворилися зачатки кореневої системи), можна залишити, але обов'язково зволожити їх водою тієї ж температури, що встановилася в сховищі.
• Однак довгі паростки перед прогріванням все ж таки слід обламати, оскільки без належного догляду вони можуть засохнути. На світлі бульби знову проростуть міцними короткими паростками.
• Усі засохлі та почорнілі, а також надломлені паростки також слід видалити.

У репродукційній картоплі можуть зустрічатися бульби, що проросли пучком довгих ниткоподібних паростків. Це ознака екологічного виродження, такі бульби хорошого врожаю не дадуть, їх висаджувати не слід. 

Багато городників традиційно цим і обмежують заходи щодо підготовки насіннєвої картоплі до посадки, у кращому випадку ще опудрюють бульби деревною золою. Однак, як підтверджує практика, без подальшого захисту від колорадського жука отримати пристойний урожай не вдасться. Неодноразові обприскування вегетуючих рослин пестицидами заберуть час, сили і засоби, до того ж вони шкідливі для здоров'я людини і навколишнього середовища. 

На щастя, сьогодні у розпорядженні картопляра є високоефективні протруйники посадкових бульб, які практично на весь майбутній період росту надійно захистять посадку від шкідників та деяких хвороб (престиж 290 FS, т. к. с., максим 0,25 FS т. к. с.). Престиж захищає рослини картоплі від шкідників (колорадський жук, капустянка, личинки дротяника та хруща), а максим — від грибних хвороб. Тому максим зазвичай додають до інших протруйників, застосовуючи суміш згідно з інструкцією на упаковці.

• Наприклад, практично повний захист від колорадського жука, ґрунтових шкідників, переносників вірусів та багатьох хвороб картоплі досягається при використанні 1 л робочого розчину (60 мл престижу + 50 мл максиму та води до 1 л). Такою кількістю робочого розчину можна обприскати 70-80 кг бульб безпосередньо перед висадкою їх на 2 сотках. 

Якщо планується збирання молодої картоплі для харчових цілей, протруйники використовувати не можна!

А якщо вже ви знайшли час для обприскування бульб, то що завадить вам зробити недорогу бакову суміш із протруйника, мікроелементів та регулятора росту? 

Така обробка помітно збільшить майбутній урожай, іноді на 50% і більше. Готувати суміш і обробляти нею бульби слід безпосередньо перед посадкою і відповідно до заводської інструкції до кожного протруйника і регулятора росту (найкращі з них і недорогі – Ель-1, фумар, потейтін, емістим-С, епін, імуноцитофіт та ін.).

Як мікроелементи можна використовувати готові препарати (наприклад, Реаком-СР-картопля, еколист-стандарт, нутрівант плюс, мочевін-К6). Очікувати найбільше збільшення до врожаю можна від застосування мікроелементів у біологічно активній формі у вигляді хелатів (комплексонатів металів), наприклад, препарату Реаком картопля.

• Але якщо немає можливості придбати фірмові концентрати мікроелементів, то можна і самому приготувати такий розчин: в 1 л бакової суміші розчиняють 0,15 г борної кислоти, 0,2 г мідного купоросу та 0,2 г марганцево-кислого калію (всі компоненти можна придбати в аптеці та господарському магазині).

Програма-максимум 

Якщо ж вирощування картоплі для вас — улюблене заняття, захоплення, а бажання отримати найкращий результат від своєї праці збігається з можливостями, коло операцій із передпосадкової підготовки бульб слід суттєво розширити.  

Непророслі бульби одразу після вилучення зі сховища прогрійте – помістіть біля джерел тепла на пару днів або влаштуйте для них "ванну" з води, температуру якої впродовж 20 хв підтримуйте в межах 45 °С, обережно підливаючи гарячу воду. Такий термострес швидко пробудить життєві сили бульб, що перебувають у зимовій сплячці, і частково позбавить їх патогенів. Різко прогрівати вже пророслі бульби не можна, їх паростки, що не зміцніли, загинуть.

Далі йде обробка бульб дезінфікуючими та поживними розчинами.

І тут картопляр повинен зробити свідомий вибір між біоорганічними препаратами, що містять мікроорганізми та продукти їх життєдіяльності (“Байкал ЕМ-1”, “Сяйво-1”, “Сяйво-2” тощо) та розчинами макро- та мікродобрив. Поєднувати ці дві технології не можна.

Отже, якщо ви прихильник біоорганічного землеробства, то обробляйте бульби біопрепаратами впродовж усієї яровізації згідно з рекомендаціями, що додаються, якщо ж довіряєте офіційній науці, проведіть замочування бульб на 1 годину або обприскайте розчином добрив.

Доведено, що обробка бульб у розчині мінеральних добрив прискорює сходи, посилює вегетацію та бульбоутворення, підвищує урожайність. Добрива стимулюють також розпад поживних речовин, які містяться у материнській бульбі, на засвоювані форми.

• Наводимо рецепт розчину для замочування бульб: карбамід або аміачна селітра – 400 г, монофосфат калію – 200 г або заздалегідь приготовлений настій із 400 г суперфосфату, борна кислота – 15 г, мідний купорос – 2 г, калій марганцево-кислий –05,г, вода – до 10 л. У розчині можна замочувати кілька партій картоплі (краще це робити в сітках), доки вона не втратить свій колір або не забрудниться.
• Велику кількість посадкового матеріалу зручніше зволожувати за допомогою пластмасової лійки або обприскувача. Для цієї мети рекомендують розчин такого складу: карбамід або аміачна селітра – 40 г, монофосфат калію – 20 г або настій 40 г суперфосфату, борна кислота – 15 г, мідний купорос – 0,2 г, калій марганцево-кислий – 0,1 г , вода – до 1 л.

Таким розчином можна обприскати 50-75 кг бульб. Обробки можна повторювати щотижня впродовж усієї яровізації. Бульби періодично перевертають, щоб вони позеленіли та поживні речовини надходили до них з усіх боків. 

З метою прискореного розмноження нового сорту або економії посадкового матеріалу багато городників вдаються до відділення паростків, які вкорінюють, як будь-яку розсаду, або до різання бульб на частки.

При останній операції (що нагадує саме хірургічне втручання) слід дотримуватись наступних правил:

• різати на частки вже пророщені бульби не пізніше ніж за 3 дні до посадки, щоб на зрізах встигла утворитися захисна скоринка;
• частки повинні мати два паростки і більше, а їх маса – не менше 25 г;
• різання слід проводити в опалювальному приміщенні, а подальше загоєння ран – при температурі 18-25 °С, на світлі і при достатній вологості повітря (94-96%);
• для різання використовувати ножі з нержавіючої сталі, після кожного розрізу дезінфікуючи їх в 0,1%-ному розчині марганцево-кислого калію або в 0,5%-ному розчині саліцилової кислоти;
• зрізи слід одразу обприскувати розчином, що активізує загоєння ран, наприклад, 5-10%-ним ячмінним солодом з додаванням стимуляторів росту (бурштинова кислота – 0,0025%);
• розрізані бульби потрібно розкласти в один шар зрізами вгору для просушування та якнайшвидшої суберинізації.

Ваш посадковий матеріал, у тому числі і розрізаний на частки, швидше сформує більш високий урожай і буде менш схильний до виродження (що важливо для довговічності сорту), якщо ви проведете і комбіноване пророщування. 

Для цього після звичайного пророщування на світлі за 3-7 днів до посадки бульби поміщають у ящики або в парник, пересипаючи їх шарами зволоженої тирси (краще – перепрілої), торфокрихти або перегною-сипця. Можна просто засипати бульби вологим субстратом у тих ящиках, де вони пророщувалися. У таких умовах картопля починає формувати кореневу систему і, якщо її висадити у відкритий ґрунт, одразу піде у ріст.

Проте слід контролювати розвиток паростків, не допускаючи їх переростання (довжина трохи більше 1,5-2 см), для чого температуру приміщенні за необхідності знижують.

• Під час вологого дорощування рекомендується проводити 1-2 підживлення розчином добрив, наприклад такого складу: карбамід – 30 г, монофосфат калію – 30 г або суперфосфат і сульфат калію – по 20 г, мідний купорос – 5 г, вода – до 10 л.

Безпосередньо перед посадкою, як зазначалося, бульби необхідно протруїти і обробити стимулятором росту, мікродобривами. Стимулятори не зашкодять, якщо обробку одним із них провести і на початку яровизації, і перед закладкою на вологе дорощування.

• Для "просунутих" картоплярів рекомендуємо складніший склад мікроелементів: борна кислота, гептомолібдат амонію, сульфати цинку, магнію, марганцю та міді – по 0,5 г, хлорид кобальту, йодид калію, сульфати заліза та алюмінію – по 0,1 в 1 л бакової суміші.

Після всіх цих процедур можна зі спокійною совістю розпочинати посадку картоплі, знаючи, що улюблена культура спочатку отримала хороший старт для свого подальшого розвитку. І будьте певні, що результат вас не розчарує!

Костянтин Давидовський 

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com