Скромна і чарівна: розмножуємо та вирощуємо безвусу суницю

Я вирощую суницю декількох сортів, віддати перевагу якомусь одному з них складно – вони всі дуже гарні, кожен по-своєму.

Білий лебідь – ремонтантний, безвусий сорт з подовженими білими запашними ягодами. Солодкий аромат – ремонтантний, безвусий сорт з білими ягодами. Світхарт виведений для вирощування в контейнерній культурі, в закритому ґрунті, але в умовах України зростає на присадибних ділянках. Ремонтантний, безвусий сорт, ягоди в нього темно-червоні, округлі, бувають з гострим кінчиком. Барон Солемахер – ремонтантний, безвусий, дуже врожайний сорт, ягоди великі, довгі, запашні.

Ягоди будь-якого сорту безвусої суниці - справжня насолода. Все в ній чудово – і смак, і аромат, і декоративний вигляд. Здавалося б, суницю мають вирощувати всі ласуни і гурмани України. На практиці ж мало хто всерйоз займається її культивуванням – так, посадять пару кущиків... 

Безвуса суниця не популярна серед садівників не тільки через низьку продуктивність.

Її, по-перше, не вміють правильно розмножити, а по-друге, вирощувати з дотриманням агротехніки, яка необхідна рослинам суниці для нормальної життєдіяльності.

Звідси і розчарування в культурі, яка в дійсності гідна більш уважного ставлення.

Почнемо з найголовнішого – розмноження. Оскільки безвуса суниця, як випливає з назви виду, не дає вусів, її розмножують насіннєвим способом або вегетативно – поділом куща.

Насіння я купую або витягаю з попередньо висушених ягід. Для цього відбираю стиглі плоди, розстеляю їх тонким шаром на газеті і сушу в добре провітрюваному приміщенні.

Важливо: плоди, висушені на сонці, втрачають властивий їм аромат, а в сирому прохолодному місці покриваються пліснявою.

Потім сухі плоди (тверді на дотик) легко перетираю руками. Насіння обсипається, а порошок з ягід я використовую для приготування чаю з ніжним смаком і високим вмістом вітамінів. Сухі плоди і зібране з них насіння слід зберігати в герметично закритій ємності, щоб захистити від ураження попелицями.

Для посадки потрібен легкий за механічним складом ґрунт. Його слід просіяти і 30-40 хв прожарити в духовці, щоб знищити насіння бур'янів і міцелій, які можуть швидко погубити молоді сходи суниці. Охолоджену після термічної обробки землю висипаю в ящик, ретельно вирівнюю поверхню. По ширині ящика невеликим рівним предметом продавлюю неглибокі смуги, куди і сію насіння. Смуги маркую сірниками.

У періодичній літературі рекомендується насіння суниці не заглиблювати, а трохи втиснути в ґрунт. Від цього способу я відмовився.

Справа в тому, що насіннячко при проростанні ніби "встає на ніжки", тендітний корінець часто не може пробитися вниз крізь сухий верхній шар ґрунту і залишається лежати на поверхні. Тому після посіву беру дрібно просіяну землю і акуратно (можна робити це через сито) засипаю ряди так, щоб насіння було прикрите. Поливаю тільки з розпилювача. Ящик накриваю склом або плівкою, ґрунт підтримую у вологому стані.

Через 10-14 днів, коли з'являться перші сходи, ящик необхідно відкривати для провітрювання, щоб на поверхні не утворився грибок. Стежу за вологістю ґрунту, щоб сходам вистачало вологи, але при цьому не було перезволоження.

Коли молоді рослини утворюють життєздатну кореневу систему, висаджую їх у відкритий ґрунт, тільки не в посушливу погоду.

Надлишки насіння щороку висіваю і у великий парник, тільки землю в ньому не прожарюю, а обробляю міцним розчином марганцівки або окропом. Практично кожен день доводиться поливати і притіняти парник, щоб не допустити пересихання ґрунту.

У мене на ділянці три ряди суниці – 150-200 кущів, висаджених за схемою 20-25 см в ряду і 30-35 см в міжряддях. Між рядами прокладені дві стрічки крапельного поливу, які забезпечують вологою всі рослини. Поливаю 2-3 рази в тиждень в спеку. 

При такій системі рослини формують потужні кущі з дуже добре розвиненою кореневою системою.

Для розмноження поділом куща навесні або восени частина рослин викопую з комом землі 10-15 см в діаметрі і ділю на «часточки» з корінцями, після чого висаджую на нове місце. З одного куща виходить в середньому 10-15 часток. Для розмноження вибираю рослини врожайні, з великими ягодами. При дотриманні агротехніки кущики добре плодоносять впродовж п'яти років. 

Олексій Кулик 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com