Малиновий сезон: основи закладання продуктивної плантації

Про культуру

Малина – багаторічний кущ. Вона має однорічні та дворічні пагони, багаторічне кореневище та придаткове коріння. 

Основна маса коренів розміщується на глибині 15-30 см. Придаткове коріння, розташовуючись горизонтально в поверхневому шарі, може знаходитися на відстані 2-3 м від куща.

Однорічні пагони, що виникають із бруньок на підземній частині дворічних пагонів, називаються пагонами заміщення. 

Пагони, що виростають із бруньок, які закладаються на горизонтальному корінні, називаються відприсками. Вони дають початок новій рослині, пов'язаній з материнською єдиною кореневою системою. Через 3-4 роки цей зв'язок припиняється і у молодої рослини утворюється власна коренева система. Кореневі відприски розвиваються з придаткових бруньок, що утворюються в середині літа на кореневищі і коренях у вигляді маленьких горбків з корінням.

Кількість відприсків (сортової ознака) може коливатися від 5-10 до 25 штук на кущ. До осені з них відростають підземні пагони довжиною 4-6 см. На перший рік вони перебувають під землею, на другий – з них виростають повноцінні пагони. 

• У перші весняні місяці вони ростуть повільно, у травні ріст посилюється, досягаючи максимуму, потім уповільнюється в період цвітіння та плодоношення, а у вересні закінчується.
• На початку розвитку пагін росте у висоту по всій довжині, потім розвиток нижньої частини зупиняється і росте лише верхівка.
• Ріст пагона в товщину триває впродовж усього вегетаційного періоду і припиняється восени одночасно з закінченням росту в довжину.

У період росту пагони мають зеленуватий або буро-трав'янистий відтінок, при дозріванні забарвлення переходить у сірувате, буро-коричневе або коричнево-червоне. Залежно від сортових особливостей пагони можуть бути безшипими або шипуватими. Шипи бувають густими і розрідженими, м'якими і жорсткими, можуть покривати весь пагін або лише його частину.

Після закінчення росту однорічний пагін в серпні дерев'яніє, скидає листя і визрілим йде в зиму. Здерев'яніння і визрівання пагонів йде зверху вниз. На всій території України пагони практично всіх сучасних сортів встигають визріти повністю та зимують без ушкоджень.

Дуже великий вплив на визрівання пагонів, а відповідно на перезимівлю, мають не лише погодні умови, а й агротехніка. 

Вологе, дощове літо та осінь, а також пізнє внесення азотних добрив затримують визрівання пагонів та знижують морозостійкість рослин. 

У звичайних сортів однорічні пагони не гілкуються і не плодоносять. Для підвищення врожайності та більшої стійкості куща розгалуження можна досягти штучним шляхом. Пагони, що перезимували, на наступний рік не ростуть ні в довжину, ні в товщину.

З пазушних бруньок утворюються плодові гілочки. У разі загибелі основних бруньок  плодові гілочки утворюються із бруньок заміщення. Вони менші, ніж основні, і дають нижчий урожай. Розпускаються бруньки рано навесні, набагато раніше виходу на поверхню молодих пагонів. Найслабші плодові бруньки – верхні. Найсильніші та найпродуктивніші знаходяться на висоті 50-150 см від землі.  

Одна з переваг малини – пізнє цвітіння. В Україні воно починається зазвичай після того, як пройдуть серйозні весняні заморозки, тому квітки від них страждають рідко. 

Цвітіння, а також дозрівання врожаю починається з верхньої частини пагона і може тривати до 3 тижнів.

Сортів-запилювачів малина не потребує, її можна вирощувати в монопосадках, але при перехресному запиленні значно підвищується врожайність.

Плодоношення починається через місяць після початку цвітіння і може тривати до 45 днів.

Плід малини – збірна кістянка на конічному плодоложі, що розрослося. З'єднання кістянок з плодоложем слабке, тому ягоди легко від нього відокремлюються. Форма плодів округла, напівкуляста, конічна, довгаста, забарвлення – темно-червоне, червоне, жовте, світло-червоне, помаранчеве.

Урожайність пагона пов'язана з його товщиною у основи: чим товща основа, тим вищий урожай. Після плодоношення пагін всихає, але кущ продовжує жити за рахунок багаторічного кореневища та молодих пагонів.

Молоді пагони заміщення наростають на пагоні попереднього року, згодом підземне стебло піднімається над землею на 5-10 см. Тому з віком нові корені розташовуються поверхнево, ріст пагонів заміщення через 5-6 років слабшає і їхня продуктивність знижується.

Залежно від сорту та застосовуваної агротехніки материнські кущі відмирають у віці 6-12 років.

Вибираємо сорт 

Існує малина звичайного плодоношення, яка плодоносить один раз – влітку, і ремонтантна, що плодоносить двічі на рік – влітку та восени.

Літні сорти придатні для аматорського та промислового вирощування. Вони різняться за своїми господарськими якостями (терміни дозрівання, врожайність, транспортабельність, розмір і смак ягід) та вимог до умов вирощування.

Щоб уникнути помилок при виборі сорту для посадки на ділянці, необхідно знати основні ознаки промислових сортів малини та їх вимоги до природних умов місцевості.

Усі сорти малини діляться на районовані кожної конкретної зони і перспективні новинки.

Якщо в присадибному господарстві можна висаджувати будь-який сорт, у тому числі той, що не пройшов державних сортовипробувань, то промислові плантації закладають тільки районованими сортами.

Сорти за термінами дозрівання підбирають, виходячи з промислових цілей садовода.

• Якщо ви плануєте продавати врожай на ринку, краще підібрати сорти різного терміну дозрівання, щоб продовжити період збору і торгівлі.
• Якщо ж ягоди вирушають на переробку, краще висаджувати сорти одного терміну дозрівання, щоб закінчити збирання врожаю з усіх рослин одночасно і якнайшвидше.

Щодо врожайності, то за цим показником новинки світової та вітчизняної селекції значно перевершують традиційні сорти.

Ще кілька десятиліть тому малина була представлена ​​сортами з врожайністю близько 2 кг з куща і масою ягоди до 4,5 г. Сучасні сорти можуть мати масу ягід більше 8 г і потенційну врожайність 4-8 кг з куща.

Таким проривом ми завдячуємо англійському вченому-селекціонеру Дереку Дженнінгсу. У 1961 р. він виявив у малини ген L1, з яким пов'язане укрупнення ягід та збільшення їхньої кількості.

При виборі сорту кожен виходить з індивідуальних потреб та переваг. Сортів малини безліч, і щороку з'являються нові. Вибір залежить від цілей і можливостей садовода. 

Рентабельність 

У комерційному плані малина – досить вигідна культура. За рентабельністю вона значно випереджає зернові та інші технічні культури, овочеві, багато садових та ягідних культур.

Один із основних факторів, що гальмують закладку та розвиток промислових насаджень малини, – значні витрати на посадку. 

 Вони включають вартість посадкового матеріалу, встановлення шпалер, купівлю та монтаж поливних систем, оплату праці робітників тощо.

Малинова плантація окупається і починає давати дохід на третій рік після посадки. 

При закладці малинника власним посадковим матеріалом витрати значно знижуються та рентабельність зростає.

Середня врожайність посадок літньої малини за період експлуатації плантації – близько 2 кг/м², вартість ягід щорічно трохи змінюється, залежно від об'єму врожаю, але вона завжди доволі висока. 

Для отримання стабільних високих урожаїв нові товарні плантації малини необхідно закладати здоровим матеріалом, отриманим у спеціалізованих розплідниках.

У жодному разі не можна висаджувати рослини, уражені шкідниками та хворобами. Особливо небезпечні вірусні та мікоплазмові хвороби — мозаїка, кучерявість та виростання, оскільки немає препаратів для боротьби з цими захворюваннями. 

Олег Савейко 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com