Злови мене, якщо зможеш: захист від шкідників смородини, аґрусу та йошти

Сірий бруньковий довгоносик – шкідник поліфаг, крім лісових та декоративних видів рослин, ушкоджує більшість плодових та ягідних культур – яблуню, грушу, сливу, черешню, абрикос, чорну та червону смородину, малину, суницю. Одне покоління довгоносика розвивається два роки. Зимують жуки та личинки в ґрунті на глибині 2-7 см. Вихід жуків спостерігається провесною у фенофазу зелений конус. На строки виходу значно впливають погодні умови: якщо рання і тепла весна, шкідники виходять раніше, в період розпускання бруньок, і значно ушкоджують їх. При підвищенні температури повітря вони виходять з ґрунту, забираються в крону і активно харчуються бруньками, які ще не розпустилися, повністю з'їдаючи їх, а пізніше пошкоджують листя і бутони. Холодна погода затримує вихід жуків. Зниження температури повітря викликає у жуків ефект «заціпеніння». Нижні крила у них недорозвинені, що не дозволяє їм літати, вони можуть лише заповзати на рослини. 

Захисні заходи. Єдиний спосіб захисту від шкідника – обприскування хімічними препаратами. У період розпускання бруньок кущі обробляють одним із піретроїдних або неонікотиноїдних препаратів.

Аґрусова пагонова попелиця – зимують яйця на гілках і пагонах біля основи бруньок. У квітні з яєць відроджуються личинки-засновниці, що розміщуються на бруньках і харчуються клітинним соком. Після розпускання бруньок личинки переміщаються на пагони та нижню сторону листя. При високій чисельності попелиці блідо-зелені личинки суцільним шаром покривають молоді верхівкові пагони та листя. Виявити попелицю легко, про її проживання на смородині говорить листя, краї якого загнуті вниз, і пагони з петлеподібними викривленнями, їх ріст припиняється, коротшають міжвузля. Влітку народжуються самки-розселительки, у яких з'являються крила, після чого вони перелітають на вільні рослини, заселяючи їх.

Агрусову попелицю знищують природні корисні ентомофаги, що нападають на її колонії і поїдають личинок. Серед корисних видів комах найбільш поширені сонечко, золотоочка, муха-дзюрчалка. У співтоваристві комах на смородині, крім попелиці та ентомофагів, мешкають мурахи, які живуть у колоніях попелиць, харчуючись їх солодкими липкими виділеннями – медяною росою, і при цьому вони охороняють рослину-господаря від паразитичних комах.

Попелиця листова галова (або червоносмородинова галова попелиця) останнім часом, крім червоної смородини, заселяє і чорну. Характерна ознака наявності цього шкідника на смородині – ушкодження листя у вигляді червоних здуття, галів. Зимують чорні яйця, відкладені самками біля основи бруньок. На листі, що розпустилося, вже помітні червоні горбки, що говорить про більш ранні терміни розвитку в порівнянні з аґрусовою попелицею. Належить до мігруючих видів попелиць. На початку сезону живе на смородині, у середині літа крилаті самки-розселительки перелітають на бур'яни родини губоцвітих, а наприкінці сезону амфігонні (нормальні) самки повертаються на смородину, відкладають яйця і гинуть.

Захисні заходи. У промислових насадженнях проти яєць попелиць провесною, до розпускання бруньок, при температурі повітря вище 5 °С, застосовують препарат 30В, витрачаючи 0,6 л на 20 л води. У період розсування брунькових лусок та після цвітіння кущі обробляють актеліком, 50% к.е.* 1,5 л/га.

В умовах присадибного сектора проти попелиць ефективна настоянка тютюнового пилу з господарським милом або інші рослинні засоби, які мають інсектицидні властивості. При невеликій кількості кущів на ділянці найбільш простий і надійний метод обмеження чисельності попелиць, – це механічне роздавлювання, зривання листя з личинками з подальшим знищенням.

• Садоводи давно випробували народний метод захисту рослин, що полягає у поливі кущів гарячою водою (до розпускання бруньок).
• При цьому зменшується кількість яєць, що зимують, попелиць, личинок акацієвої несправжньої щитівки, гусениць листовійок і спор грибних хвороб. 
• Технологія даної операції полягає в тому, що окріп переливають з каструлі в лійку або у відро. З лійки кущ поливають гарячою водою, починаючи з верхівки і до основи пагонів, а з відра віником бризають на рослину. 

Златка смородинова вузькотіла шкодить смородині чорній та червоній, аґрусу. Імаго харчується листям. Личинка без ніг, зі сплощеним тілом, зимує у пагонах. Заляльковується в першій половині травня, а в кінці місяця відроджуються жуки, що літають понад три місяці. Через два тижні після початку літа самки відкладають на пагони яйця. На початку липня на місці відкладеного яйця відроджуються личинки. Вони вгвинчуються всередину пагона і прокладають у ньому ходи. Пошкоджені пагони в'януть і засихають. 

Захисні заходи. У період літа жуків зріють ягоди, тому хімічні препарати не застосовують. Вранці, коли жуки ще не активні, їх обтрушують із кущів на розстелену тканину, збирають та знищують. Протягом літа, восени чи ранньою весною пошкоджені пагони зрізають до здорової деревини. Зрізані гілки негайно виносять межі ділянки і спалюють.

Молоді неплодоносні кущі обприскують (з кінця травня до вересня) одним із піретроїдних препаратів (інтервал між обробками – 14 днів). 

Смородинова брунькова міль – дуже небезпечний шкідник чорної та інших видів смородини. Гусениці, ушкоджуючи бруньки, різко знижують урожай ягід поточного та наступних років. Доросла комаха – нічний метелик з блідо-жовтими плямами і бахромою на верхівці крил. Зимують гусениці, які плетуть білі кокони і розміщуються під відшарованою корою, біля основи пагонів або старих пеньків. Провесною, при досягненні температури повітря вище 13 °С, гусениці виходять з коконів і впроваджуються в набубнявілі бруньки смородини. Пошкоджені бруньки засихають. Кожна гусениця здатна пошкодити кілька бруньок. Закінчивши харчування, вони залишають бруньки, на павутинні спускаються на землю і заляльковуються у верхньому шарі ґрунту, під грудками землі, листям та у інших захищених місцях під кущами рослини-господаря. Стадія лялечки присвячена періоду цвітіння смородини. За короткий проміжок, всього за кілька днів, з лялечок розвиваються метелики, які, відкладаючи яйця в ягоди, дають початок розвитку нового покоління. Личинки, що вилупилися, живуть і харчуються всередині ягід. Для розвитку гусениці достатньо кількох днів. Закінчивши розвиток, предімагінальні особини молі залишають ягоди, забираються під стару відмерлу кору внизу куща, де влаштовуються в білих павутинних коконах (кожна особина в індивідуальному будиночку), в яких паразитують до весни наступного року. 

Захисні заходи. Регулярно проводять правильну обрізку кущів – не залишаючи пеньків, видаляють старі гілки і ті, у яких внизу відшарувалася кора. Прибирають під кущами рослинне сміття. Зрізані гілки та сміття виносять за межі ділянки та спалюють. Ґрунт під кущами позбавляють бур'янів.

У промислових маточниках та розплідниках у фазу набухання бруньок та розсування брунькових лусок насадження обприскують одним із піретроїдних чи неонікотиноїдних препаратів — якщо попереднього року спостерігалося масове заселення ділянки міллю. 

Аґрусовий блідоногий пильщик – доросла комаха чорного кольору, личинки голі, зелені, мають 10 пар ніг. Взимку личинки розміщуються у ґрунті у щільному коконі. Ранньою весною вони заляльковуються, а в квітні-травні починається літ імаго. Самки, що вилетіли, спочатку додатково харчуються нектаром квіток раноквітучих бур'янів, а потім відкладають світло-жовті яйця в епідерміс нижньої сторони листка, по його краях або біля жилок. Личинки, що відродилися, роблять в листі невеликі отвори, а потім об'їдають весь лист, залишаючи одні жилки. У спеку личинки ховаються від сонця на нижній стороні листя, а якщо їх потривожити, згортаються і падають униз. Стадія личинки триває 20-25 днів, після чого вони заляльковуються в різних місцях: у ґрунті, листі, на стеблах. За сезон шкідник дає 2-3 генерації. Личинки останнього покоління зимують у ґрунті на глибині 2-3 см, у темно-бурих блискучих коконах.

Пильщик порічковий жовтий – шкідник спеціалізується на чорній смородині, але не нехтує і червоною, а також аґрусом. Цей вид дуже скороплідний. Цикл розвитку одного покоління триває близько місяця. Розвивається у 3-4 генераціях. Личинки прогризають у листі дірки, потім об'їдають їх із країв. Зимують личинки в ґрунті, в коконах, на глибині 5-7 см.

Чорносмородиновий плодовий пильщик – доросла комаха чорного кольору з жовтими ногами, личинка брудно-біла, зморшкувата, з жовтою головою, вкрита рідкими волосками. Вихід імаго відбувається у розпал цвітіння чорної смородини. Самки відкладають яйця у зелені плоди. Вилуплені личинки живуть у плоді і харчуються насінням, ушкоджуючи ягоди середнього та верхнього ярусів куща. Стадія личинки триває 25-30 днів, після чого вони прогризають дірку в плоді і падають униз. Пошкоджені плоди передчасно дозрівають та обсипаються. Дає одне покоління. 

Захисні заходи. У присадибних садах личинок струшують із кущів, збирають вручну та знищують. Ефективне застосування ентомопатогенних біопрепаратів (наприклад, ентобактерина). 

Проводячи захисні операції, важливо дотримуватись золотого правила – не застосовувати хімічні препарати в період від початку цвітіння до збирання врожаю.

До цвітіння проти імаго проводять обробку кущів та ґрунту під ними актеліком, 50% к.е.* (15 мл на 10 л води), обробку проти личинок повторюють після збирання врожаю. Важливу роль відіграє весняне перекопування ґрунту під кущами. У період формування ягід чорної смородини оглядають кущі, збирають і знищують ягоди, що передчасно дозрівають.

Галиця смородинова пагонова – доросла комаха непоказного вигляду (нагадує комарика) на високих ногах. Літає у травні–липні. Самки відкладають яйця в тріщини кори в розгалуженнях або в основі пагонів. Личинки харчуються соком молодих пагонів та багаторічних гілок. На зеленому тлі куща різко виділяються пошкоджені пагони. Галиця розвивається у двох поколіннях. Перше шкодить у червні, друге у серпні-вересні.

Шкідник відноситься до гігроскопічних видів комах, тому заселяє загущені (засмічені та необрізані) посадки, насадження в низинах, де зберігається підвищена вологість атмосферного повітря.

Захисні заходи. Проріджують, омолоджують кущі, уникаючи нанесення механічних пошкоджень пагонам і гілкам. Восени або рано навесні перекопують ґрунт під кущами – для винищення личинок, що зимують у них. Починаючи з липня і до вересня, систематично вирізають (не залишаючи пеньків) і спалюють пошкоджені засихаючі гілки. Перед цвітінням і після збирання врожаю проводять обприскування кущів одним із піретроїдних або неонікотиноїдних препаратів. 

Аґрусова п'ядениця – зимують гусениці в павутинних коконах, прикріплених до опалого листя. У період розпускання бруньок гусениці виходять із коконів, перебираються на листя та пошкоджують їх. На початку червня вони заляльковуються, прикріплюючи кокони до листя і гілок. Метелики з'являються у другій половині червня. Самки відкладають яйця на нижню сторону листя. Залежно від температури через 12-20 днів виходять гусениці, які харчуються листям, проробляючи в них наскрізні дірочки. Восени перед опадінням листя гусениці плетуть кокони, прикріплюють їх павутиною до листя і залишаються на них зимувати. 

Захисні заходи. Восени або рано навесні листя смородини згрібають і спалюють. Восени перекопують ґрунт у рядах та міжряддях. Проти гусениць, що виходять із зимівлі в період розпускання бруньок (до висування суцвіть), проводять обробку одним з фосфорорганічних інсектицидів – БІ-58 новим* або актеліком*. При високій чисельності гусениць до початку цвітіння обприскування повторюють. Після цвітіння гусениць струшують із рослин і знищують. 

Звичайний павутинний кліщ – дуже дрібні (самки 0,43, самці 0,25 мм) членистоногі, які належать до павутинних кліщів, що мешкають на смородині. У них сисний ротовий апарат і чотири пари ніг, тіло овальної форми. На початку літа кліщі сірувато-зелені з чорними плямами, що просвічуються крізь тіло (вживаний корм у кишечнику), а під кінець літа змінюють колір на помаранчево-червоний (запліднені зимуючі самки). Навесні, як тільки температура повітря досягне 12 °С, кліщі виходять зі своїх затишних місць зимівлі (з-під відшарованої кори, рослинних залишків) і забираються в крону куща. Заселяють нижню сторону листа, плетуть павутину, де помітні світлі крапки – яйця кліщів, їх личинки (з трьома парами ніг) чи дорослі особини. Шкідники у всіх вікових стадіях харчуються клітинним соком, висмоктуючи його з листя, молодих пагонів та плодів. Протягом вегетації кліщ дає 12 поколінь. 

Завдає великих збитків, особливо в посушливу пору року; листя знебарвлюється і засихає, що зменшує асиміляційну поверхню, плоди залишаються дрібними, а плодових бруньок закладається мало.

Друга група кліщів – із родини ериофіїд (2 пари ніг, витягнуте тіло). Вони ще дрібніші за павутинні кліщі, їх можна побачити тільки під мікроскопом. Живуть і паразитують усередині бруньок та листя.

Представник цієї родини – бруньковий кліщ. Шкодить ранньою весною, пошкоджені ним бруньки не розпускаються, надуваються і набувають вигляду капустяної головки величиною до 1 см. Заселені кліщем бруньки засихають. Переносить вірус махровості чорної смородини.

Самки залишаються на зимівлю у бруньках. Провесною вони відкладають яйця, а в період цвітіння і до формування врожаю кліщі переселяються зі старих у нові бруньки, що утворюються в пазухах листя приросту, де за літо дають кілька поколінь. Міграція особин у молоді бруньки починається після підвищення середньодобової температури до 12 °С. Понад дві третини популяції кліща змінюють місце проживання протягом 2-3 тижнів, інші кліщі можуть переходити з гнізда протягом 1-2 місяців. В одній бруньці збирається до 3000 дорослих кліщів та личинок. До осені заселені кліщем бруньки збільшуються у розмірі. Кліщ переноситься птахами, комахами, а також людиною з посадковим матеріалом та при обробці насаджень.

Влітку смородину пошкоджують інші представники сімейства ериофіїд (смородиновий листовий кліщ), що живуть на нижній стороні листя. Пошкоджене листя набуває строкатого забарвлення, стає ніби мозаїчним.

Захисні заходи. Для профілактики та збереження здоров'я посадкового матеріала різних видів смородини і аґрусу при їх вирощуванні не можна використовувати у якості маточних пагони, заселені кліщем. При виявленні на кущах смородини, агрусу пошкоджених кліщем бруньок – здуті утворення, які не розпускаються, їх видаляють механічним шляхом: вищипують та знищують. Пізньої осені або провесною, коли добре помітні пошкоджені бруньки, гілки з такими бруньками зрізають і спалюють. При сильному зараженні, коли пошкоджено багато пагонів, проводять омолодження рослин, вирізуючи всі підозрілі пагони (залишають 1-2 здорові бруньки на пагін). Якщо всі бруньки здуті, то пагони зрізають на пеньок. Після обрізки обприскують ґрунт на місці зрізаних кущів препаратом 30В, а зрізані пагони спалюють. 

Посадковий матеріал смородини оздоровлюють двома методами – термічним та біологічним.

• Термічний метод передбачає знезараження пагонів у воді з температурою 45-46 °С – 15-20 хв. 
• Оздоровлення біологічним методом полягає в приготуванні робочого розчину біопрепарата вітчизняного виробництва – актофіт, 0,2% к. е. в концентрації 0,5% (50 мл на 10 л води) – і витримці в ньому пагонів протягом 30 хв. Після проведення обробки пагони виймають із водяної лазні, просушують, нарізають і висаджують. 

Кліща можна викоренити не тільки механічними методами (вищипування бруньок та вирізка пагонів) та знезараженням (гаряча лазня та лазня з використанням біопрепарата з акарицидними властивостями), а й хімічним шляхом. 

Враховуючи, що кліщ веде потайливий спосіб життя, слід обприскувати кущі під час його міграції до молодих бруньок. Період розселення мігруючих особин відбувається перед цвітінням, а саме під час утворення квіткових кистей. 

Для контролю популяції кліща застосовують спеціальні інсектакарициди: вже знайомий актофіт, 0,2% концентрат емульсії* в концентрації 0,4%; демітан, 20% к. е.*; 0,06%, препарат 30В, 0,4%; БІ-58, 40% к. е.*, 0,16%.

Сильно заражені кущі після збирання врожаю повторно обприскують одним із зазначених препаратів.

Акацієва несправжня щитівка, крім смородини, пошкоджує інші ягідні кущі, всі плодові та багаторічні рослини. У комахи різко виражений статевий диморфізм. Самки округлої форми, жовто-коричневі сидять нерухомо на гілках, щільно прикріпившись до кори. У самця тонке подовжене тіло, що складається з розділених голови, грудей та черевця. Личинки (бродяжки) – блідо-жовтого (1-го віку) та помаранчево-червоного (2-го віку) кольору, зимують з нижнього боку гілки. Навесні, після того як температура повітря підніметься до 8 °С, личинки стають активними, переповзають на пагони та харчуються ними. Наприкінці квітня – на початку травня вони линяють і перетворюються на самок, у яких спинка ущільнюється і утворює несправжній щиток. Самки відкладають яйця. Ембріони розвиваються близько 20 днів. Вихід личинок відбувається після того, як більшість їх вийде з яєць. Спільними зусиллями вони піднімають материнський щиток та мігрують на листя. Личинки-бродяжки першого віку харчуються на листі, а личинки другого – перебираються на кору гілок, де зимують. На півночі несправжня щитівка утворює одне, на півдні – два покоління.

Захисні заходи. Провесною, в період спокою рослин їх промивають розчином препарату 30В проти личинок, що зимують. У літній період проти рухливих стадій (після збору врожаю) обприскують БІ-58 новим* або актеліком*.

Враховуючи, що несправжня щитівка утворює вогнища при заселенні рослин, інсектицидами обробляють лише заселені кущі, для чого необхідно попередньо ретельно обстежити насадження на предмет заселення шкідником. 

Скляниця порічкова пошкоджує смородину чорну і червону, аґрус. Шкідлива стадія – гусениці. Метелики літають із травня по липень. Масовий літ їх відбувається після цвітіння смородини. Самки відкладають яйця на пагонах біля бруньок, у тріщини, біля основи 2-4-річних гілок. Після відродження гусениці проточують пагони, роблячи в них ходи. Якщо літо та осінь теплі, то їх розвиток завершується за один рік. Усередині пагонів гусениці харчуються, розвиваються та зимують. Більшість особин зимує двічі. Пошкоджені пагони під час дозрівання ягід припиняють ріст, в'януть і наприкінці літа усихають.

Захисні заходи. Періодично (раз на 14 днів) ушкоджені гілки зрізають до білої серцевини, вирізане спалюють. Метеликів виловлюють за допомогою світлових пасток і коритець із патокою. Кущі обприскують тими самими препаратами, як і від смородинової златки. 

* Препарати, рекомендовані для застосування у промислових насадженнях 

Ігор Шевчук 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com