Які ж вони різноманітні: види та сорти декоративних люпинів у садибі

Середземноморська група люпинів 

До середземноморської групи люпинів (їх культивують в Україні) належать наступні види.

Люпин жовтий (L. luteus L.): найбільш ефективний азотфіксатор серед усіх видів, що добре росте на піщаних ґрунтах, цінний як зелене добриво, кормова та декоративна культура. Насіння сплюснене, округло-бобовидне, біле, сіре, сірувато-рожеве, чорне з дрібними чорними плямами або мармуровим малюнком, часто зі смужкою з обох боків біля «носика». Рідше зустрічаються форми з чорним або білим, непігментованим насінням. Маса 1 000 насінин – 120-135 г. Насіння багате на білок (38-52%), рослинні олії (10-12%), містить цукор (5,6-6%). 

Люпин білий (L. albus L.): декоративна рослина, хороший сидерат, може бути використана для зміцнення піщаних схилів. Насіння сплюснуте, округло-чотиригранне, із закругленими кутами, білого, тілесного або рожевого кольору. Маса 1000 насінин – 230-500 г. У насінні міститься 29-40% білка, 14-40% рослинної олії.

Пізнє його цвітіння дозволяє продовжити декоративний вигляд як одиночних, і групових посадок. Може рости на піщаних ґрунтах із високим рівнем ґрунтових вод. 

Люпин вузьколистий, синій (L. angustifolius L.): найбільш скоростиглий з великонасіннєвих видів. Рослина з прямим, сильно розвиненим і розгалуженим стеблом, самозапильна. Насіння округло-яйцевидне, різноманітного забарвлення (біле, руде, сіре, майже чорне, коричневе, мармурове та ін.). Маса 1 000 насінин – 130-190 г. У насінні міститься 28-47% білка, до 7% рослинної олії.

Вид відрізняється підвищеною холодостійкістю (переносить заморозки до 7-8 °С). Його вирощують на супіщаних та суглинистих ґрунтах з нейтральною реакцією. Це найвологолюбніший із усіх видів.

Люпин звичайний, садовий, або жорстковолосистий (L. hirsutus L.): рослина з блакитними або червоно-пурпуровими квітками, вкритими білими волосками. Використовують цей вид у озелененні парків, садів, присадибних ділянок. 

Люпин сицилійський, єгипетський, римський, неаполітанський (L. termis F.): рослина з білими квітками, насіння схоже на насіння люпину білого, але крупніше і ребристіше. 

Американська група люпинів

Серед культурних видів люпину американської групи, які мають декоративну цінність і відрізняються дрібним насінням яскравого та різноманітного забарвлення, виділяють такі.

Люпин багатолистий (L. polyphyllus Lindl., L. perennis L.): багатостебловий напівкущ з повзучим кореневищем та міцними прямими стеблами. Листя пальчасто-складне (9-16 великих ланцетних листочків), суцвіття (довжина 35-40 см) –  прямостоячі кисті. Тривалість цвітіння 20-30 днів, за вегетаційний період цвіте 2-3 рази. Рясно плодоносить. Насіння дрібне, темнозабарвлене. Маса 1 000 насінин – 20-25 г.

Вологолюбна, маловимоглива до родючості ґрунту рослина, що не переносить засолених ґрунтів. Погано переносить надмірне зволоження на ґрунтах з неглибоким заляганням ґрунтових вод, швидко розріджується. Зимує без укриття. Зацвітає другого року і дозріває рано. При належному догляді та своєчасному обрізанні відцвілих суцвіть ціле літо зберігає декоративний вигляд. Люпин багатолистий використовують у групових та одиночних посадках, а також на зріз.

Є багато садових форм з квітками різного забарвлення, що квітнуть з травня по серпень. Використовують їх у групових та одиночних посадках, а також на зріз.

На другому році життя впродовж літа дає два, а у південних районах – три укоси зеленої маси, яка використовується як зелене добриво чи корм. На одному місці може рости без пересіву понад 20 років.

Завдяки підвищеній морозостійкості (переносить температуру від -30 до -40 °С) цей вид можна успішно вирощувати у північних районах України. Люпин багатолистий – сильний азотфіксатор з високим коефіцієнтом розмноження, містить багато поживних речовин і вітамінів, повноцінний білок, а відповідно і всі незамінні амінокислоти, цінний медонос. 

Люпин непостійний (L. mutabilis Sweet.): рослина зі злегка сизим (завдяки восковому нальоту), матово-зеленим листям і пухкими довгими квітковими кистями. Насіння біле або строкате, темно-коричневе, велике. Маса 1000 насінин – 150-250 г. 

Відрізняється швидкими темпами росту і в початковий період розвитку нарощує значну органічну масу з високим вмістом азотистих речовин. Світлолюбний, добре росте на суглинистих та супіщаних ґрунтах. Нестача вологи негативно впливає ріст і цвітіння.

Представляє цінність як квітково-декоративна, кормова, харчова та технічна культура. У країнах Північної Америки його насіння використовують у їжу. 

Люпин волосистий (L. pilosus (L.) Mur.): рослина з потужним стеблом, великим листям, невеликими великоквітковими кистями і великим рожево-коричневим насінням. Маса 1 000 насінин – до 700 г. Стебло, листя та прилистники густо опушені та непривабливі для попелиці, що важливо для оцінки ступеня стійкості рослин до вірусних захворювань. Насіння використовується як сурогат какао. 

Однорічні американські дрібнонасінні люпини: 

• карликовий (L. nanus Dougl.) – з сильно розгалуженим пагоном і сірувато-зеленим листям, квітки зібрані в відносно довгу пірамідальну волоть, цвітіння раннє, настає через 10 тижнів після посіву, період цвітіння триває до двох місяців, рослина придатна для оформлення квітників та на зріз; 
• елегантний (L. elegans H. B. K.) – високорослий, із синіми та фіолетовими квітками, зібраними у великі кисті; 
• прикрашений (L. ornatus Dougl.) – середньої висоти, з гарними суцвіттями з двоколірних біло-рожевих, блідо-синіх або блідо-фіолетових квіток; 
• Круксханкса (L. crukshanksii Hook.) – висотою до 0,7 м, з великими квітками різних відтінків синього, пурпурових і двоколірних (біло-блакитних); 
• Хартвега (L. nartwegii Lindl.) – висотою 0,5-0,7 м, з довгим, колосоподібним суцвіттям циліндричної форми, основне забарвлення квіток – фіолетово-синє (у садових форм – від світло до темно-синього, лілово-рожевого та білого), цвіте у другій половині літа та восени. 

Ще один вид американських дрібнонасінних люпинів – гібридний (L. x hybridus hort). Під цією назвою об'єднані гібриди та сорти однорічних видів, які у «чистому вигляді» вже не вирощують, а використовують у групових посадках, міксбордерах, при створенні квітучих газонів та на зріз. 

Люпини садової групи: гібриди Рассела 

У культурі найпопулярніші люпини садової групи – гібриди Рассела (Russel Hybrids). У 1911 р. селекціонер-аматор Дж. Рассел розпочав роботу з простими синіми, білими, рожевими формами. Крім того, при вільному запиленні видових люпинів, зокрема нутканського, непостійного, рихлоквіткового, красивого та білолистого, отримав потомство з широким спектром кольорів. Він відібрав перспективні форми, які згодом стали сортопопуляціями.

Сьогодні люпин багатолистий представлений сортопопуляціями з квітками білого, жовтого, лососевого, рожевого, червоного, синього, фіолетового та бордового забарвлення з найрізноманітнішими відтінками, а деякі сорти – з двоколірними квітками, наприклад, поширені поєднання білого з синім, синього з жовтим, лососевого та рожевого з яскраво-червоним, рожевий з білим.

Гібриди Рассела – перехреснозапильні рослини, зимостійкі, світлолюбні, вимагають відкритого сонячного освітлення. Це могутні рослини з гігантськими циліндричними, щільними колосоподібними суцвіттями та великими квітками (діаметр до 2 см) різноманітного забарвлення.

Завдяки цьому гібриди багатолистого люпину можна використовувати в озелененні і на зріз (у воді зберігаються 7-10 днів).

Найбільш відомі сорти: Блу Джекіт (квітки з білим верхнім пелюстком і синім – нижнім); Голден Квін (жовті); Ред Імперор (блискуче червоні); Уайт Квін (білі); Сандер Клауд (фіолетово-сині); Розіата (лососево-рожеві); Зе Пейдж (яскраво-карміново-червоні).

Великою популярністю користується сорт Мей Касл – рослина висотою до 1 м, квітки темно-малиново-червоні, зібрані в пишну багатобарвну кисть (довжина 30-50 см). Цвіте у травні. Зацвітає у перший рік вегетації. Зимує без укриття.

У Голландії з групи гібридів Рассела були отримані сорти: Abendglut (квітки різноманітного забарвлення з переважанням лососевих та рожевих відтінків), Apryko (помаранчеві), Burgfloulein (білі), Karmineus (кармінові), Main Schloss (ярко-карміново-червоні), Prynsesa Yuliana (біло-рожеві), Rubinkening (фіолетові), Kastellan (сині з білим вітрилом), Schlossfrau (рожеві з білим вітрилом), Kronleuchter (від кремових до золотаво-жовтих). 

Всі названі сорти чудово виглядають при вирощуванні на клумбах, у солітерних посадках, в масивах з одноколірних рослин та в суміші, низькі сортопопуляції підходять для бордюрів, добре виглядають у міксбордерах з ірисами, дельфініумами та іншими рослинами. 

Ірина Верхогляд, Світлана Машковська

© Журнал «Городник»

ФОТО: Wikimedia Commons, pixabay.com