Витончена шипшина: особливості насіннєвого розмноження

Слід зазначити, що нині в озелененні невиправдано мало використовують шипшини.

Це невибагливі рослини, що не потребують особливого догляду і, що важливо, ім не потрібне укриття на зиму. Їх з успіхом можна використовувати у ландшафтно-архітектурному будівництві. Не менш важливо і те, що багато видів шипшин добре ростуть, розвиваються і цвітуть навіть в умовах забруднення атмосферного повітря відходами промислових підприємств.

Навесні вони покриваються ажурним листям, у травні-червні привертають погляд пишним цвітінням, а серпні-вересні захоплюють різноманітністю барв і форм дозріваючих плодів. Витончена та прекрасна рослина.

Багато видів можна рекомендувати для озеленення садів, парків, присадибних та дачних ділянок. Поговоримо про деякі з них.

Шипшина столиста (R. centifolia L. Muscosa Alba) – кущ висотою до 1,5 м, з великими ароматними білими махровими квітками діаметром до 8 см. Цвіте з початку червня, цвітіння рясне, тривалістю до 38 днів. Придатний для створення невеликих груп на газоні та декоративному живоплоті.

Шипшина пласкошипа (R. elasmacantha Trautv.) – кущ висотою до 1,5 м, з кремово-білими квітками діаметром до 4 см. Цвіте з ІІ декади травня, цвітіння рясне, тривалістю до двох тижнів. Придатний для створення невеликих груп, добре виглядає у вигляді одиночних екземплярів на газоні.

Шипшина Максимовича (R. maximowicziana Regel) – кущ висотою до 2,5 м, з білими квітками діаметром до 5 см, зібраними в багатоквіткові суцвіття. Цвіте з І декади червня, цвітіння рясне, тривалістю до двох тижнів. Придатний для висадки поодиноких екземплярів на газоні.

Шипшина зморшкувата (R. rugosa Thunb.) – кущ висотою 1-1,5 м, з великими темно-пурпурними квітками діаметром до 8 см, зібраними в невеликі суцвіття. Цвіте з другої половини травня, цвітіння рясне, тривалістю до 25 днів, повторне. Особливу оригінальність цьому виду шипшини надають його блискучі великі зморшкуваті листочки. Придатний для створення невеликих груп на газоні та декоративному живоплоті.

Шипшина колюча (R. spinosissima L.) – кущ висотою до 1-1,5 м, з майже білими, трохи жовтуватого відтінку, квітками діаметром до 5 см. Цвіте з кінця травня, цвітіння рясне, тривалістю до трьох тижнів. Придатний для створення невеликих груп на газоні та декоративному живоплоті.

Всі перелічені види шипшини добре розвиваються, цвітуть та плодоносять в умовах Лісостепу України. Більшість видів шипшини сучасної колекції Ботанічного саду ім. акад. О. В. Фоміна при Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка, яка налічує понад 40 видів, інтродукованих з різних ботаніко-географічних зон, рясно цвіте та досить добре плодоносить.

Як розмножити шипшину? 

Відомо, що для розмноження сортових троянд застосовують вегетативний спосіб: окулірування, живцювання, поділ куща. А ось шипшини, як і селекційний матеріал, розмножують насінням. Зупинимося на цьому способі докладніше.

Для розмноження насінням плоди шипшини найкраще збирати на початку дозрівання, коли вони лише починають забарвлюватися. У Лісостепу України це зазвичай перша половина серпня. У цей період оболонка насіння ще не повністю здерев'яніла, що значно скорочує терміни їх проростання.

• Одразу після збирання плодів насіння відокремлюють від м'якоті та стратифікують (змішують з промитим вологим піском у співвідношенні 1:3, поміщають у підвал або холодильник і витримують там протягом двох тижнів при температурі повітря 3-5 °С). Пересихання піску під час стратифікації допускати не можна, тому його періодично зволожують.

Описаний прийом сприяє розм'якшенню оболонки насіння та подальшому його визріванню. Після закінчення терміну стратифікації, приблизно на початку вересня, насіння разом з піском висівають у грядки на глибину 2-3 см. Ділянку, на якій посіяли шипшину, рясно поливають і обов'язково мульчують торфом, листям або перегноєм. Якщо осінь видалася сухою, то грядки поливають не рідше одного разу на тиждень до настання заморозків.

Сходи шипшини з'являються у травні наступного року.

Схожість насіння, залежно від виду, становить 20-25%.

Плоди шипшини для розмноження насінням можна збирати і в пізніші терміни – протягом всієї осені, але в цьому випадку стратифікацію насіння слід продовжити на 6-10 місяців, а висіяти їх навесні або навіть восени наступного року. Заготівля та стратифікація насіння у вказані  строки дозволяє підвищити їх схожість на 60%.

Коли у сіянців утворюється по три-чотири листки, необхідно провести їх пікірування. Це найкраще зробити у похмуру погоду. Проводять його, прищипуючи головний корінь приблизно на третину довжини.

Рослини висаджують з інтервалами 20-25 см у ряді і 35-40 см – між рядами. У сонячну погоду розпікірувану шипшину обов'язково притінюють щитами і не знімають їх до повного вкорінення. Щоб отримати посадковий матеріал високої якості, сіянці треба висаджувати в багатий на поживні речовини ґрунт.

За молодими посадками необхідно ретельно доглядати – регулярно поливати, розпушувати ґрунт. Не слід забувати і про заходи захисту сіянців від шкідників та хвороб.

Крім того, треба провести 2-3 підживлення мінеральними та органічними добривами. 

• Перше підживлення проводиться мінеральними добривами через три тижні після пікірування з розрахунку 20-30 г на 1 м², наступні – розведеною гноївкою, що перебродила, з інтервалом у два-три тижні.

Вирощена шипшина прикрасить практично будь-який куточок вашого саду. Для цього восени, попередньо продумавши план озеленення присадибної ділянки, треба розсадити кущі на місце. В умовах Лісостепу України шипшини (залежно від виду) починають цвісти і плодоносити вже на 3-4 рік після появи сходів.

Крім того, деякі види шипшини використовують як підщепу для сортових троянд.

За належного догляду за сіянцями та сприятливих погодних умов у другій половині серпня поточного року вирощену шипшину можна використовувати як підщепу для окулірування сортових троянд. 

Ольга Ткачук 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com