Вирощування огірків на вертикальній грядці
Від аномальної погоди страждають і хворіють не тільки люди, а й тварини, рослини і навіть ґрунт з її корисними живими мікроорганізмами. намагається отримати врожай овочів, фруктів чи ягід.
Ми постійно шукаємо нові прийоми, ексклюзивні сорти, ефективні засоби захисту від природних аномалій. Як то кажуть, знав би, де впадеш — соломку підстелив би. Ось про соломку в буквальному сенсі слова і вестиму свою розповідь.
«Солом'яне» літо
І я останніми роками емоційно втомилася від аномальних посух, що більше трьох місяців терзають мій піщаний грунт у 35-градусну спеку і стирають у пил усі прикладені зусилля для отримання врожаю у відкритому грунті. Вид грядок з пониклими на гарячому суховії рослинами і напівзапеченими плодами іноді приводить у відчай, як і пейзаж, що оточує ділянку з вигорілою до стану сінної потерти рослинністю.
Постійно утримуючи на грядках з томатами 15-сантиметровий шар органічної мульчі та використовуючи краплинне зрошення, навіть в аномальну спеку отримую від вдячних помідорів нехай і не рекордний, але добрий, як для відкритого ґрунту та посухи, урожай.
А ось огірки та диньки зі своєї грядки останні кілька років перейшли у мене в розряд делікатесів. Навіть під мульчею ґрунт, що поливається з лійки теплою водою, виявлявся нерівномірно і недостатньо вологим для цих культур. Всі плоди були корявими.
А при краплинному зрошенні огірки хворіли, бо вода зі свердловини дуже холодна.
Тому я вирішила відмовитися від традиційних огіркових грядок та перейти до вертикального контейнерного вирощування цієї культури. Взимку почала збирати інформацію та підшукувати найбільш підходящі для мене «бюджетні» варіанти.
Незвичайні грядки
Як вертикальні грядки використовувала старі бочки (придатні будь-які пластикові ємності, поліпропіленові або поліетиленові мішки). Напровесні, як тільки дозволила погода, я встановила їх на добре освітленому місці колишнього квітника. Заросла багаторічними бур'янами ділянка, де де-не-де залишалися декоративні багаторічники, я давно мріяла перекопати під город. Ідея з грядками-бочками дозволила мені уникнути цієї трудомісткої процедури.
На дно бочок насипала 20-сантиметровий дренаж із битої цегли, шматків граніту, щебеню та напівзітлілих великих шматків деревини.
Далі насипала шар (товщина 30 см) дрібних гілок дерев і чагарників, що залишилися після осінньої та весняної обрізки. На них - сухостій із трави, шматочки картону, паперу та деревного вугілля. Щоб у процесі розкладання сухої органіки із ґрунту в контейнері не витрачався азот, пролила його розчином сечовини (1 сірникова коробка на відро води). Далі в бочки «переїхали» органічні кухонні рештки, що накопичилися в компостній купі за зиму. Вони були перемерзлими, але не розклалися.
Наша порада:
Для прискорення процесів розкладу перемішайте органічні кухонні залишки з вже зрілим компостом, який багатий на гній, корисні для ґрунту гриби і мікрофлору.
Далі йшли шари з прілої (3-річної) соломи, яку я замочувала на кілька годин у воді та змішувала з невеликою кількістю деревного попелу та садового ґрунту. Так я заповнила кожну бочку і зверху загорнула її поліетиленовою плівкою. В умовах тепла та вологості в компостних купах процеси йшли швидко. Цьому сприяло і весняне сонечко, що прогрівало бочки-грядки по всій висоті, і своєчасне зволоження теплою водою, іноді з додаванням бражки з дріжджів пекарських і простроченого варення. Рівень органіки в бочках швидко опускався, майже «танув», і мені доводилося щотижня досипати солому не лише до висадки в діжку рослин, а й протягов усього вегетаційного періоду.
Наша порада:
Не всі рослинні залишки підходять для компостування в бочках і грядках-пагорбах. Не рекомендується закладати в компост листя та гілки ясена, волоського горіха, дуба, хвойних рослин, а також тирсу та золу з перерахованих рослин.
А ось з верби, спіреї, пухироплідника компост виходить дуже добрий. У корі цих рослин міститься природний аспірин, який є відмінним укорінювачем, стимулятором активного коренеутворення.
Посули, міфи та реальність
Вивчаючи в різних джерелах рекомендації щодо вирощування огірків у бочках та спостерігаючи за цим процесом на практиці, я виявила, що деякі поради не відповідають дійсності. По-перше, «парником» для отримання надраннього врожаю огірків при вмсіванні насіння у березні бочка-грядка служити не може. Навіть повністю набитий органікою, пролитий теплою водою з дріжджами і укутаним плівкою, в денний час гарячий від сонячних променів, в нічні години грунт у бочці вгорі і з країв промерзав на глибину 15-20 см не тільки в березні-квітні, але і на початку травня.
Ні пластикові пляшки, встановлені над сходами огірків, ні шар агроволокна та плівки не врятували би посіви.
Тож, якщо хочете ранніх огірків, вирощуйте розсаду скоростиглих сортів у торфоперегнойних або пластикових стаканчиках на теплому світлому вікні в квартирі або в теплиці, що обігрівається, і тільки при настанні стійких позитивних нічних температур висаджуйте рослини в бочки-грядки.
По-друге, щоб отримувати рясний урожай, у деяких джерелах рекомендують в одну бочку висаджувати сім рослин. Не можу з цим погодитись.
І на горизонтальній, і на вертикальній грядці діє один закон: посієш густо – буде пусто.
Я раджу висаджувати в одну ємність не більше трьох рослин огірка. А якщо це декоративні або не дуже великоплідні (з плодами від 1-3 кг) гарбузи, огірки або дині, то не більше двох рослин в бочку.
По-третє, хочеться розвіяти ще один міф. Так, вирощування огірків та інших овочевих культур у бочках часто подають як черговий «рецепт для лінивих городників». Ні, для лінивих такий спосіб вирощування огірків явно не годиться.
Рослини в бочці вимагають своєчасного поливу (у період масового плодоношення доводилося рясно поливати теплою водою двічі на день — вранці і ввечері), підживлення (коли листя починає «сигналізувати» пожовтінням, цятками або некрозом країв про нестачу яких-небудь речовин, підживлювати), профілактичних обробок від захворювань (торік борошниста роса лютувала навіть у спекотну та суху погоду), формування.
Підв'язувати огірки треба обов'язково. Інакше стебла, що розпластані під ногами, будуть травмуватися самі і травмувати вас при кожному поливі або збиранні плодів. Отже якісного врожаю ви не отримаєте. А ось при використанні огіркової сітки врожай зеленців дуже якісний та рясний. Із трьох «огіркових бочок» вистачило огірків і на свіжі салати, і на зимові заготівлі.
Світлана ВНУКОВА,
с. Руські Тишки, Харьківськая обл.
© «Городник»