Варта уваги: особливості вирощування капусти кольрабі

У сучасних сортів кольрабі форма стеблеплода округла, пласко-округла, обернено-яйцевидна, овальна, плоди світло-зеленого, зеленого або фіолетового (різних відтінків) забарвлення. М'якоть біла або кремувата, соковита, ніжна, солодка, за смаком нагадує качан білокачанної капусти.

У їжу стеблеплід використовується очищеним від шкірки у свіжому вигляді – окремо або в суміші з іншими овочами, у салатах; для приготування перших (супи, борщі), других та солодких страв (пюре, оладки, запіканка, пудинг та ін.). Але найбільш корисна кольрабі у свіжому вигляді. 

У її м'якоті міститься у 2-3 рази більше кальцію, ніж в інших видах капусти (90 мг проти 30 мг у брюссельської та савойської, 24 – у білокачанної та 20 мг у цвітної). Як відомо, кальцій є основним матеріалом для побудови скелета та зубів, тому кольрабі особливо корисно вживати дітям, жінкам у період вагітності, а також людям похилого віку.

Ще кольрабі багата на залізо, і серед інших видів капуст поступається лише броколі (3,0 проти 1,2 мг). За вмістом калію поступається лише брюссельській капусті (500 проти 370 мг).

Харчова цінність кольрабі обумовлена і високим вмістом у м'якоті стеблеплода протеїну (2,0 – 3,6 г). Вміст вітаміну С (60-75%) у кольрабі знаходиться на рівні або трохи вище, ніж у апельсинах та лимонах. Крім того, в стеблеплодах багато вітамінів групи В і РР. 

У їжу використовують не тільки стеблоплід, але і молоде листя, розташоване на його верхівці. Більш старе листя, що формується на вузлах стеблеплода, відварюють або тушкують, пропускають через м'ясорубку і використовують для приготування других страв, тому що в листі вітаміну С міститься навіть більше, ніж у стеблеплоді. 

Кольрабі – рослина дворічна. У перший рік формує стеблеплід, а у другий – насіння. 

Це одна з найбільш скоростиглих культур, вегетаційний період у ранніх сортів становить 65-90, у пізньостиглих – 120-150 днів. 

Завдяки скоростиглості у різних кліматичних зонах одержують по 2-3 врожаї за вегетаційний період.

Рослини кольрабі холодостійкі, витримують короткочасні заморозки до -6 °С, але тривала дія низьких температур небажана, оскільки викликає цвітушність. Оптимальна температура для росту та розвитку рослин кольрабі – 15-18 °С вдень і 8-12 °С вночі.

Ця капуста вимоглива до родючості ґрунту, краще росте на суглинних, багатих на перегній ґрунтах. Перезволоження не терпить.

Для отримання раннього врожаю кольрабі вирощують розсадним способом, для пізнього – безрозсадним.

Ранні сорти розміщують на рівній, захищеній від вітру та добре освітленій ділянці на другий рік після внесення гною. Пізні сорти можна вирощувати і у  невеликому затінененні.

• На бідних ґрунтах вносяться добрива з осені (при перекопуванні ділянки) – перегній або компост 2-3-річної витримки з розрахунку 3-4 кг/м². Навесні дають удобрювальну суміш із розрахунку 30-50 г/м². 
• Найкращі попередники – помідор, картопля, огірок, цибуля.

Для отримання раннього врожаю посів насіння на розсаду проводять одночасно з ранньою білокачанною капустою у III декаді лютого – I декаді березня. 

Для вирощування розсади кольрабі використовують таку же ґрунтосуміш, як і для інших видів капусти: дернова земля, перегній, торф, пісок у співвідношенні 2:2:2:1; дернова земля, перегній у співвідношенні 4:1; дернова земля 45%, перегній 50 торф 5% і одне відро цієї суміші додають 0,5-літрову банку деревної золи. 

Глибина загортання насіння – 0,5-1,0 см. Залежно від наявності площі розсаду вирощують з пікіруванням або без, але площа живлення рослин в обох випадках має бути 5-8 см. 

До появи сходів температуру підтримують вдень – 20 °С, вночі – 16 °С. Зазвичай сходи з'являються через 3-5 днів. З появою сходів контейнери з розсадою встановлюють добре освітленому місці. У перші 4-7 днів після появи сходів температуру знижують: вдень до 8-10 °С, уночі – до 6-8 ° С. У період росту розсади підтримують температуру на рівні 16-18 °С.

Необхідно враховувати, що кольрабі, як і інші види капусти, часто уражається кілою, тому в приміщенні, де вирощується розсада, має бути сильна циркуляція повітря.

Пікування розсади проводять у фазі першого справжнього листа. За 10-15 днів до висадки розсаду гартують. У відкритий ґрунт висаджують 30-40-денну розсаду, що має 3-4 справжніх листків.

Для продовження термінів надходження продукції розсаду кольрабі вирощують у 2-3 прийоми, повторюючи посіви через кожні 20 днів.

Розсаду ранніх сортів висаджують за схемою 25-30 х 10-15; 20-25 х 10-15 см; 20 х 15 см; пізніх – 40-50 х 20-25, 30 х 20, 25 х 25 см. Через 4-6 днів після висадки розсади проводять розпушування в рядках та міжряддях. Рослини кольрабі не підгортають. Подальший догляд складається з 2-3 розпушень та своєчасного видалення бур'янів.

При безрозсадному способі вирощування посів насіння проводять у ІІ декаді квітня та в I декаді травня.

У ранніх сортів перші стеблеплоди готові до збирання через 30-40 днів після висадки розсади в ґрунт. Збирання кольрабі проводять вибірково в 3-4 прийоми, відбираючи стеблоплоди масою 80-120 г, що досягли 6-8 см в діаметрі. При подальшому потовщенні стеблоплід стає грубим і мало придатним для харчування.

Готові до збирання рослини висмикують з коренем, потім зрізають стеблоплід і видаляють листя. Перед вживанням стеблеплід очищають від шкірки. Залежно від зони вирощування ранні сорти зазвичай прибирають у червні-липні, пізні - у вересні-листопаді.

• Для продовження терміну використання кольрабі викопують з корінням і зберігають у підвалі у прикопаному вигляді.
• У звичайних кімнатних умовах відокремлені від кореня стеблини швидко в'януть, але при температурі 0 °С і вологості повітря 95% добре зберігаються до двох місяців. 

Серед сортів кольрабі є дві географічні групи. Перша – азіатська, що має стеблоплід зеленого забарвлення. При вирощуванні в умовах довгого дня (північні райони) рослини цвітуть першого року, не формуючи врожаю. Друга група – західноєвропейська (Європа, Сибір, Північна Америка) формує стеблоплід світло-зеленого та фіолетового забарвлення. У країнах Східної Європи вирощують переважно сорти західноєвропейського підвиду. 

Цікавий рецепт 

Кольрабі, фарширована м'ясом

Кольрабі очистити, надрізати верхню частину і вийняти серцевину. М'ясо пропустити через м'ясорубку разом з пасерованою цибулею, змішати з ошпареним рисом і дрібно нарізаною зеленню петрушки, додати сіль, перець, і все добре перемішати.

Начинити кольрабі фаршем, обсмажити з усіх боків до золотистого кольору і покласти в неглибоку каструлю. У жир, на якому смажилися стеблеплоди, покласти змішану з маслом томатну пасту і борошно, розвести кістковим бульйоном або окропом. Отриманий соус посолити, залити їм кольрабі та варити на слабкому вогні. Майже готові кольрабі поставити до духовки на 20 хв. Подавати до столу зі свіжою сметаною.

Яловичина – 200 г, свинина – 200 г, кольрабі (дрібні) – 10-15 шт, цибуля – 1 головка, рис – 50 г, томатна паста – 50 г, рослинна олія – 100 мл, зелень петрушки та кропу, сіль та перець – за смаком.

Для соусу: вершкове масло – 1 ст. ложка, борошно – 1,5 ст. ложки, бульйон – 1 л, сметана – 5 ст. ложок.

Оладки

Очищену від шкірки кольрабі помити і натерти на дрібній тертці. Додати в масу борошно, яйце, цукор, сіль та воду. Все ретельно перемішати та смажити на сковороді з вершковим маслом або жиром. До столу оладки подають із сиром, сиром або варенням. 

Cалат

Кольрабі очистити, помити, нашаткувати на великій тертці. Додати нарізану напівкільцями цибулю і свіжий солодкий перець, заправити рослинною олією і оцтом. (Можна використати і солодкий маринований перець, але тоді не треба додавати оцет). Перед подачею до столу посипати зеленню кропу чи петрушки. 

Кольрабі, мочена з буряком та яблуками

Кольрабі та буряк очистити, вимити, нарізати кружальцями. Яблука ретельно помити. Укладати шарами: яблука, кольрабі, буряки... поки посуд щільно не заповниться. У кожен шар покласти зубчики часнику.

Ємність заповнити маринадом (3 чайні ложки солі та 1 столова ложка гірчиці на 3 л кип'яченої води кімнатної температури), витримати в кімнаті 2-3 доби, потім поставити в льох або холодильник. Через тиждень можна вживати у їжу. 

2 шт. кольрабі невеликої величини, 2 буряка, 10 яблук.

Майя Григоровська 

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com