ТОП-7 найбільш поширених хвороб трояндових кущів: профілактика і лікування

1. Борошниста роса

Опис: хвороба викликається грибком Sphaerotheca pannosa Lev. Var rosae Voron. Збудник зимує на уражених пагонах та рослинних рештках. Найчастіше уражаються молоді пагони та листя. На поверхні листя, стебел (рідше бутонів та шипів) з'являється білий наліт, який згодом ущільнюється, стає сірим або бурим і покривається безліччю чорних крапок (плодових тіл гриба). Листя скручується і засихає, уражені пагони викривляються і передчасно відмирають, бутони засихають і опадають. 

Борошниста роса розвивається дуже бурхливо в спекотну та вологу погоду. При вологості повітря нижче 60% та температурі 17-18 °С вона з'являється рідко. 

Різні групи та сорти троянд неоднаково уражаються борошнистою росою. Сорти троянд із щільним шкірястим листям (Gloria Day, New Dawn, Red Velvet) і сильним батьківським імунітетом менш схильні до захворювання.

Стійка до появи борошнистої роси троянда ругоза і більшість її гібридних форм, а найпоширеніша підщепа для троянд – троянда каніна –  уражається борошнистою росою досить часто.

У захищеному ґрунті борошниста роса розвивається інтенсивніше, ніж у відкритому, особливо якщо в цих умовах порушується нормальний процес транспірації та знижується тургор тканин рослин, що знижує їх захисні властивості. 

Основні методи боротьби з борошнистою росою 

Осіння та весняна коротка обрізка рослин з обов'язковим спаленням всіх уражених пагонів, збір і спалення опалого листя.

Наша порада:

З хімічних препаратів можна застосовувати біопрепарати, бактофіт, с. п., рідкий інтеграл, порошок фітоспорин-М. Ефективними є також залізний купорос, топаз, колоїдна сірка, фундазол. 

Фундазол СП (500 г/кг) використовують у вигляді робочого розчину концентрації 0,1%. Норма витрат препарату 1,0-1,5 кг на 1 га. Топаз КЕ (100 г/л), норма витрати 0,75-1,0 л/га, застосовують у концентрації 0,05-1,0%. Для приготування робочого розчину сірки колоїдної с. п. беруть 50-100 г на 10 л води.

При слабкому розвитку хвороби у якості біологічного засобу захисту можна застосовувати триденний настій перепрілого гною (1 частина гною на 3 частини води з подальшим розведенням у 2-3 рази).

В борьбі з борошнистою росою можна користуватися мідно-мильними препаратами, приготованими на основі мідного купороса або 1%-ною суспензією колоїдної сірки.

2. Іржа

Опис: хвороба викликається грибом Phragmidium desciflorum (Tode) James. Гриб вражає листя, стебла і кору пагонів, на яких з'являються тріщини та виразки, що пилять жовтим порошком спор гриба. Влітку на нижній стороні листя видно помаранчево-жовті подушечки спороношень. Листя засихає і опадає. При розвитку іржі порушується обмін речовин, уповільнюються процеси фітосинтезу, рослина не дихає. 

Розвитку іржі сприяє тепла і рання весна, высока вологість повітря.

Дуже сильно іржа вражає сорти паркових, деяких троянд, а також шипшини. Більш стійкі проти іржі чайні, чайно-гібридні, поліантові та деякі сорти плетистих троянд. 

Гриб зимує на уражених пагонах рослини і зараженому опалому листі. Особливо небезпечний він для всіх видів шипшин.

Основні методи боротьби з іржею 

• збирання та спалювання опалого листя; 
• обрізка ушкоджених пагонів; 
• обприскування троянд перед укриттям на зиму та навесні до розпускання бруньок мідним купоросом, бордоською рідиною; 
• обробка мідно-мильним розчином у період вегетації.

З інших хімічних препаратів можна використовувати змочувальний порошок оксихлориду міді, концентрат емульсії топаз, суспензію вектри і купроксату. 

3. Чорна плямистість (марсоніна)

Опис: хвороба викликається грибом Marsonina rosae (Lib.) Died. Рослини хворіють наприкінці липня-початку серпня. Як правило, гриб вражає старе нижнє листя, воно покривається чорно-бурими плямами різних розмірів. При сильному зараженні весь лист темніє, цвітіння припиняється, листя обсипається.

Передчасне опадання листя часто провокує пробудження сплячих бруньок, з'являються молоді пагони, що послаблює рослину, і вона йде взимку непідготовленою, особливо це стосується старих сортів.

Грибниця та спори зимують на пагонах та листі. Більш сприйнятливі до хвороби чайно-гібридні та ремонтантні троянди.

Основні методи боротьби с марсоніною

• збирання рослинних залишків; 
• обрізка уражених пагонів; 
• обприскування хворих рослин та пристовбурних кіл бордоською рідиною та сірчаними препаратами; 
• обприскування рослин навесні при розпусканні бруньок і повторно перед цвітінням препаратами вектра, кумулус, топаз, оксихлорид міді. 

4. Сіра гниль  

Опис: хвороба провокується грибом Botrytis cinerea Pers. Цей гриб є ґрунтовим патогеном, який викликає загнивання та загибель стебел, причому гриб «нападає» на троянду ще взимку, коли вона знаходиться під укриттям. Сіра гнилизна вражає всі наземні частини рослин – стебла, листя, квіти. На них з'являється сірий пухнастий наліт із скупчення спор гриба.

Зустрічається повсюдно і у відкритому ґрунті, і у теплицях. У теплицях зберігається на конструкціях у формі конідій. Розвитку хвороби сприяє висока вологість ґрунту, загущена посадка, нестача фосфору та калію. 

За теплої вологої погоди від сірої гнилі особливо страждають бутони та квітки з великою кількістю пелюсток, наприклад, на групі троянд флорибунда та чайно-гібридні, Saint-Exupery.

Зелені пагони всихають. Квітоніжки поникають і переламуються, уражені бутони не розпускаються або дають однобокі квіти. У період вегетації листя жовтіє і опадає. 

Хвороба небезпечна для живців, що укорінюються, і молодих окулянтів. Гриб зимує на рослинних рештках, на поверхні ґрунту у вигляді міцелію або склероцій. 

Засоби профілактики сірої гнилі 

Хвороба невиліковна, тому головне у боротьбі із сірою гниллю – профілактика:

• використання здорового посадкового матеріалу; 
• своєчасне зняття укривного матеріалу навесні; 
• видалення засохлих рослин разом із корінням; 
• профілактичне обприскування та полив троянд під корінь системним фунгіцидом (фундазол у концентрації 0,2%).

Наша порада:

Для профілактики проти сірої гнилі можна використовувати такі хімічні препарати, як вектра, залізний купорос, картоцид, купроксат, а також біопрепарати – планріз та інтеграл. 

5. Стебловий рак (інфекційний опік) 

Опис: збудник – гриб Coniothyrium wernsdorffiae Laub. Хвороба вражає стебла рослин у відкритому та захищеному ґрунті. Виявляється навесні після зняття укриттів. На стеблах, частіше в нижній частині, виникають червоно-бурі, пізніше світло-коричневі або сіруваті великі плями з червоно-бурою облямівкою. Уражені тканини підсихають, кора тріскається, у ній утворюються рани і виразки. Поступово пагони гинуть. 

Гриб особливо небезпечний для ослаблених пагонів.

Засоби профілактики стеблового раку 

• треба використовувати здоровий посадковий матеріал; 
• своєчасно обрізати уражені стебла; 
• обприскувати рослини до розпускання бруньок бордоською рідиною чи її замінниками.

6. Несправжня борошниста роса (пероноспороз)

Опис: якщо хвороба викликана грибом Sphaerotheca pannosa rosae, то вона проявляється у другій половині літа у вигляді білого борошнистого нальоту на листі та пагонах. Уражене листя скручується, засихає і опадає. Якщо хвороба викликана грибом Pseudoperonospora sparsa Jacz або Peronosporasparsa Berk, то на верхньому боці листя з'являються бурі плями, а на нижньому – сірий наліт спороношень гриба. З часом бурі плями стають червонувато-коричневими або червонувато-бурими, а сірий наліт спочатку жовтіє, а потім буріє. Листя опадає, пагони викривляються.

Гриб зимує на корі, пагонах чи бруньках. У роки із підвищеною вологістю повітря хвороба може знищити до 70% квіток.

Дуже сильно уражаються чайно-гібридні троянди. Найбільш стійкі до хвороби сорти з грубим листям. 

Основні методи боротьби з несправжньою борошнистою росою 

• обприскування рослин бордоською рідиною навесні при розпусканні бруньок і влітку перед цвітінням (обов'язково обробляється нижня поверхня листя); 
• хімічні препарати: залізний купорос, бордоську рідину, колоїдну сірку; 
• препарати топаз, вектра, кумулус ДФ; 
• біопрепарати бактофіт, інтеграл, планріз, фітоспорин-М. 

7. Коніотиріум

Опис: ця хвороба кори, обумовлена грибом Coniothirium wersdorffidae Zaub., була відкрита у Німеччині у 90-х роках XIX століття. Існує припущення, що хвороба розвивається у темряві під укриттям. На трояндах, які не вкривають на зиму (паркові, високі штамбові на товстих негнучких штамбах), захворювання не виявляється. Хвороба проявляється одразу після весняного зняття укриття: на корі видно невеликі червоно-коричневі плями, які розростаються, поступово чорніють і кільцем охоплюють увесь пагін.

Окільцьовані пагони треба негайно видаляти, захоплюючи при обрізанні здорову частину пагона, і спалювати. 

Цей гриб викликає інфекційний опік, або рак стебел троянди. Червоно-коричневі плями перероджуються в сіро-бурі з червоною облямівкою, які також опоясують стебла. Кора підсихає, світлішає, тріскається, покривається неглибокими виразками. 

До захворювання частіше схильні плетисті троянди, але можливе також ураження чайно-гібридних і ремонтантних троянд. При сильному ураженні окремі кущі з чорними пагонами краще знищити. 

Профілактика та лікування коніотиріуму 

Заходи профілактики: 

• своєчасне зняття укриття; 
• провітрювання; 
• ретельне обрізання ранньою весною уражених гілок у троянд із груп НТ, HP, R, LCI. 

Основні методи боротьби: 

• обприскування троянд до розпускання бруньок бордоською рідиною або її замінниками (ХОМ, Абіга-ПІК); 
• щоб знизити ризик ураження троянд грибними хворобами, перед укриттям на зиму їх слід обробити 5%-ним розчином залізного купоросу, обприскуючи як троянди, а й землю під ними; 
• навесні обробку треба повторити, але менш концентрованим 3%-ним розчином залізного або мідного купоросу, щоб не пошкодити бруньки, що прокидаються.

Ігор Медведєв 
© Журнал «Огородник»
Фото: depositphotos.com
Фото: Wikimedia Commons