Навіть якщо жука і не видно, його видають нірки в ґрунті – отвори правильної форми діаметром близько 1,5 см. Це і є головне житло кравчика, і з кожним днем таких нірок стає дедалі більше.
На поверхні ґрунту жуки з'являються з II декади березня до I декади липня. Масове їх поширення посідає період із II декади квітня по II декаду червня.
У теплі та сонячні дні жуки стають особливо активними. Самці та самки кравчика до парування живуть в окремих нірках глибиною до 15 см. При сприятливій температурі (12-15 °С) самці починають шукати собі пару, облітаючи нірки самок. У цей час часто можна спостерігати бійки між самцями. Спарювання відбувається на поверхні ґрунту, після чого пара жуків поселяється в нірці самки, поглиблюючи своє житло до 1 м.
На дні нірки жуки роблять осередки, заповнюючи їх їжею для майбутнього потомства – скрученими в грудочки молодими пагонами та листям. Згодом заготовлений корм починає бродити і поступово перетворюється на своєрідний силос.
Самець охороняє вхід і виносить із нірки зайву землю. Самка ж в кінці нірки риє 6-12 окремих камер завбільшки з голубине яйце, проробляє там ніші розміром до 8 мм, куди відкладає білі овальні яйця довжиною 5-6 мм. В одній нірці міститься до 20 яєць. Після яйцекладки більшість жуків гине, інші ж ховаються в нірки і впадають у діапаузу до весни. Після закладення камер самець переселяється в свою нірку і незабаром вмирає.
Яйця, відкладені самкою, розвиваються протягом двох тижнів, адсорбуючи вологу з ґрунту та збільшуючись у розмірах. Личинка, що вийшла з яйця, впроваджується в приготовлену для неї батьками їжу.
Стадія личинки триває 30-36 днів. Чим вища температура ґрунту, то швидше відбувається розвиток личинки.
Потім у порожній камері вона заляльковується, попередньо зробивши кокон зі слини, ґрунту та екскрементів. Личинка довжиною до 40 мм, біла, товста, зігнута, з невеликою головою, короткими вусиками та короткими конічними ніжками. У лялечки велика зігнута голова. Через 10-14 днів вона перетворюється на імаго.
Молоді жуки живуть у камері лялечки до кінця літа, там же зимують. На поверхню ґрунту вони виходять лише навесні.
Кравчик завдає значної шкоди садам, городам, полям, пасовищам. Під «ніж» йдуть бруньки, листя, молоді пагони та сходи. Від жуків страждають майже всі сільськогосподарські культури та декоративні рослини: полуниця, виноградна лоза, молода поросль кукурудзи та соняшника, квіти.
Відомо багато різних методів боротьби з цією шкідливою комахою.
Щоб перемогти кравчика, землероби вдаються до різних засобів, іноді не замислюючись про наслідки своїх вчинків.
Так, деякі городники заливають нірки жука рослинною олією або відпрацьованим машинним мастилом. Після такої процедури кравчик виповзає та вмирає, але разом з ним гинуть корисні ґрунтові мікроорганізми, тобто порушується біоценоз ділянки загалом. До того ж, такий метод важко назвати ефективним, оскільки після спарювання жуки у будь-якому разі гинуть. А потомству, яке вони залишають по собі глибоко в ґрунті, залита в нірку олія ніякої шкоди не завдає.
Як боротися?
Щоб позбавитися такого підступного шкідника, як кравчик-головач, необхідно знищити не тільки самих жуків, але й осередки їх проживання (на межах, задернених ділянках та схилах).
Для досягнення бажаного результату слід проводити комплекс заходів.
Захистити город від кравчика допоможуть агротехнічні прийоми:
- лущення стерні;
- перекопування чи оранка ділянки;
- культивація (розпушування та обробка ораної землі);
- міжрядний обробіток ґрунту.
Крім того, для боротьби з кравчиком використовують хімічні засоби. На власному досвіді переконалася у ефективності такого препарату, як регент. Цей інсектицид – порятунок для земельних ділянок, які не передбачають щорічного перекопування ґрунту (наприклад, у саду чи на плантаціях суниці).
Щоб обмежити кількість шкідників, застосовують також препарати карбофос, гексахлоран (25-30 г/м2). Під оранку можна вносити інсектицид кишково-контактної дії волатон (0,8-1,5 мл/10 м2).
Позбутися дорослих комах допоможуть шпаки та інші птахи. Перемогти шкідливих комах цілком реально, якщо розпочати боротьбу з ними вчасно та застосовувати методи їх знищення в комплексі.
Олена Семенченко
© Журнал "Огородник"
ФОТО: автора