Щоб лютий був лагідним: роботи у саду в останній місяць зими

Так, кісточкові культури вже знаходяться в стані вимушеного спокою, тому при тривалих відлигах починають активно розвиватися квіткові бруньки, рослини набираються сил для формування листя і врожаю. Через чергування відлиг з морозом з'являється небезпека пошкодження квіткових бруньок. 

У цей період сонце нагріває стовбури і розвилки скелетних гілок, викликаючи розширення тканин кори і деревини. А нічне  похолодання призводить до різкого їх звуження. Оскільки кора звужується швидше деревини, це викликає розтріскування, з'являються сонячні опіки і морозобоїни. Опіки, як правило, виникають на південній або південно-західній стороні стовбура, найчастіше пошкоджуються штамби черешні та абрикоса, а також інших дерев слабозимостійких сортів. 

Особливо небезпечні такі пошкодження для дерев, з яких зимові дощі змили осінню побілку.

Темні стовбури днем ​​слабо відбивають сонячну енергію і сильніше прогріваються, до того ж через сильне нічне охолодження вода, що потрапляє в невеликі щілини, замерзає і руйнує кору дерев. 

Щоб захистити дерева, у другій половині лютого треба знову побілити стовбури і гілки. Робити це потрібно при температурі не нижче 0 °С. По можливості рекомендується обприскати вапняним розчином і всю крону.

Щоб приготувати розчин, в 10 л води розводять 2 кг свіжогашеного вапна, додають 0,4 кг мідного або 0,5 кг залізного купоросу, попередньо розчинених у воді. Щоб краще прилипало, в вапняний розчин додають 1-2 склянки молока.

У якості відлякуючого засобу від мишей і зайців в розчин можна додати креолін. 

Тривалі відлиги негативно відбиваються на стані кореневої системи рослин, особливо суниці. Якщо на знижених ділянках стоїть вода, необхідно терміново забезпечити її стік, щоб рослини не загинули від нестачі кисню. 

Пристовбурні круги і суничні плантації, з яких під час відлиг вже зійшов сніг, але ще передбачаються морози нижче -18 ... -20 °С, необхідно утеплити сухим торфом, перепрілим гноєм або соломою. Під час рясних снігопадів, так само як і в січні, з гілок струшують сніг і втоптують його навколо стовбурів. 

Лютий – найкращий час для зимового щеплення плодових культур.

• Заготовлені з осені підщепи 1-2-річного віку з діаметром кореневої шийки 8-12 мм дістають з підвалу, заносять в приміщення з температурою 10-15 ° С і встановлюють у вологий пісок на 2-4 дня.
• Потім їх поміщають на добу в воду, промивають і злегка просушують.
• В якості прищепи використовують однорічний приріст (живці) довжиною не менше 40 см, заготовлений в період глибокого спокою (листопад-грудень), до настання сильних морозів. 

Основний спосіб щеплення для компонентів однакової товщини – поліпшене копулірування, а якщо підщепи товщі за прищепи – вприклад.

• Довжина косого зрізу на підщепі і прищепі має бути однаковою і в три-шість разів перевищувати діаметр підщепи.
• Живець насаджують на підщепу таким чином, щоб язички зайшли один за одного. Якщо підщепи товщі за прищепи, камбіальні шари повинні збігатися по всій довжині косого зрізу хоча б з одного боку.
• Місце щеплення обв'язують поліхлорвініловою плівкою або ізолюючою стрічкою, укладаючи її зворотною стороною.
• Щеплені рослини парафінують, опускаючи прищепу і місце щеплення в розігрітий на водяній бані при температурі 65-68 ° С парафін на 1 секунду, укладають в ящики, перешаровують вологою пропареною тирсою і встановлюють на стратифікацію (6-8 днів при температурі 18-22 °С). 
• Після утворення каллуса в місці з'єднання рослини переносять в холодне приміщення (температура 0-2 °С), де зберігають до посадки.

Основна робота в лютому – обрізка плодових дерев.

Правда, починати її можна ще восени, відразу після опадання листя. Головна умова – температура повинна бути не нижче -10 °С.

Першими обрізають дорослі плодові дерева зимостійких культур (яблуня, груша). Більш чутливі до низьких температур молоді (від однорічного до трирічного віку) і старі дерева, особливо після рясних врожаїв, тому їх обрізають, тільки коли мине загроза різкого зниження температури повітря (кінець березня-квітень).

З кісточкових порід першими обрізають сливу, вишню, а потім вже абрикос і черешню. В останню чергу (в фазі рожевого бутона) обрізають персик, коли чітко видно, як перезимували гілки і можна правильно нормувати навантаження дерев плодами. 

Рани діаметром більше 2 см, що утворилися під час обрізки, замазують садовим варом або фарбою на натуральній основі (оліфі). Інакше в тканини дерева проникнуть волога, збудники хвороб, і з часом може утворитися дупло. 

Приготувати садову замазку можна власноруч. Основні її компоненти: віск, каніфоль і жир. Каніфоль надає складу липкості, віск – стійкості до атмосферних впливів і запобігає стіканню вару, а жир розріджує склад і попереджає розтріскування замазки. 

Існує безліч рецептів приготування садового вару. Пропонуємо найбільш поширений:

• Беруть 2 частини каніфолі, 2 частини воску і 1 частину несолоного топленого сала.
• Каніфоль подрібнюють і розтоплюють на вогні. Коли вона розтопиться, додають розтоплений віск, а потім – сало. Суміш кип'ятять, старанно перемішуючи, впродовж 30 хвилин. 
• Щоб поліпшити якість вару, в нього додають одну частину рослинної олії. Для цього суміш знімають з вогню, вливають олію, перемішують і знову кип'ятять 2-3 хвилини. Потім суміш виливають у велику миску з холодною водою і, коли вона охолоне, добре розминають руками, поки маса не стане м'якою.
• Після цього вар віджимають від води і зберігають в закритих банках або в пергаментному папері. 

Необхідний мінімум садового інструменту: ножі (садовий, копуліровочний, окуліровочний), пили-ножівки із дрібними зубами, секатор (садові ножиці) і сучкоріз.

Всі ріжучі інструменти повинні бути гостро заточені. При обрізці в кроні сучкорізом і секатором використовують драбини і сходи різних конструкцій і висоти. Після роботи весь інвентар і інструменти потрібно очистити від бруду, вимити, робочі металеві частини змастити маслом і зберігати в сухому місці. 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com