Ростимо без обмежень: як отримати сіянці ранньої капусти на підвіконні

Якщо ми хочемо мати власну капусту впродовж усього року, то висівати насіння її ранніх сортів треба наприкінці січня – на початку лютого. Якщо розсаду висадити у відкритий ґрунт у першій декаді квітня, як тільки дозріє ґрунт, то врожай надійде наприкінці травня. 

Перед посівом я прогріваю насіння 20 хв у воді, температура якої 50 °С, а потім обов'язково його охолоджую, щоб підвищити стійкість рослин до грибних захворювань.

Технологічна схема вирощування розсади ранньої капусти наступна:

• у "ростильні" отримую сходи, вирощую сіянці з площею живлення 1х3 см до 12-14 днів, пікірую їх у пластмасові касети з осередками 3 х 3 см, ще через 2-3 тижні пересаджую по одній рослині розміром 6х6 см. 

Загущати розсаду, особливо дорослу, не можна, оскільки втрачається сенс ранньої розсади.

Використання касет – комплекту маленьких осередків без дна – дає можливість заощадити дефіцитну площу на підвіконні. Крім того, це зменшує витягування рослин. Адже головне взимку, коли мало світла, – це запобігти витягуванню.

Перший раз я заглиблюю стебло при пікіруванні (до сім'ядолів), а вдруге – коли з касети переношу в горщик. При пересадці з касет не травмується коренева система рослини, оскільки виймається ціла грудочка землі, вся обвита корінням. Для кращого росту коренів між касетою та піддоном потрібно залишати простір, що забезпечує надходження повітря.

Якщо немає заводських касет, можна із плівки зробити стаканчики без дна самому. 

У лютому-першій половині березня розсада росте на підвіконні, з другої половини березня, щоб її загартувати, виношу на балкон.

Успіх вирощування забезпечує дотримання оптимальних режимів освітленості, температури, вологості та живлення.

З усіх факторів на перше місце в зимовий період я поставила б освітленість. Природного світла у лютому не вистачає для вирощування повноцінних рослин. Інтенсивність освітлення взимку в 100 разів менша, ніж улітку, і без додаткового досвічування рослини сильно витягуються.

• Отже наявність люмінесцентної лампи – обов'язкова умова для вирощування ранньої розсади в кімнаті.  Досвічую я загалом 14-16 годин. Лампу розміщую над рослинами (проміжок має бути не менше 2 см).

Отримати кремезну розсаду можна, дотримуючись наступного температурного режиму: оптимальна температура до появи сходів повинна бути 18-20 °С; після появи сходів – вночі 7-9 °С, вдень 13-15 °С в похмурий день і 15-17 °С в ясний.

Вночі температура повинна бути значно нижчою за денну, щоб запобігти витягуванню сіянців.

Такий температурний режим відповідає так званому гармонійному оптимуму. Він жорсткіший, ніж фізіологічний.  Гармонійний оптимум спочатку спрямований на деяке стримування процесів росту, але надалі призводить до кращого приживання рослин у полі, а головне – до вищого врожаю.

Перед тим як сіяти насіння, вивчіть мікроклімат на підвіконні і пристосуйте його до вимог рослин. Тут безліч знахідок. 

• Можна оптимізувати мікроклімат, якщо зробити кімнатну тепличку, відгородивши підвіконня плівкою від місця кімнати.
• Використання екрану з ватману (а краще з фольги) підвищує освітленість, що, звичайно, зменшує витягування рослин. Екран розміщують із боку кімнати.
• За великого бажання можна збільшити освітленість за допомогою кількох невеликих дзеркал, які розміщують так, щоб світловий промінчик потрапляв на розсаду.
• А для утеплення розсади під ємності потрібно покласти плитки з пінопласту.

Від того, наскільки пухкою та поживною буде ґрунтосуміш, залежить розвиток кореневої системи. Поживну ґрунтосуміш бажано до висівання витримати при кімнатній температурі впродовж 2-х тижнів – для активізації мікробіологічної діяльності.

Є дуже багато рекомендацій щодо підготовки поживних сумішей. Я дотримуюся наступних пропорцій: 2 частини високоякісного перегною, що добре розклався, і 1 частина землі. При вирощуванні сіянців додаю пісок. Іноді додаю до цієї суміші біогумус (шосту частину).

Збільшувати обсяг (частку) біогумусу не рекомендується, оскільки цей субстрат містить велику кількість фізіологічно активних речовин.

Раджу зробити біотест – посіяти якусь швидкорослу культуру, наприклад редис, і простежити за його розвитком. Якщо він буде рости дуже повільно, мати неприродний колір, потворну форму – значить у суміші багато солей, неякісний перегній. 

На мій погляд, уникнути помилок можна, якщо використовувати готові суміші, що вже добре зарекомендували себе. Землю краще заготовляти чи брати з тих місць, де ви спостерігали нормальний ріст рослин.

На 1 кг суміші я беру столову ложку золи. Зола – це не лише джерело макро- та мікроелементів, це ще й антисептик, який попереджає появу чорної ніжки на сіянцях. До речі, розвитку цього захворювання сприяють протяги, надмірно висока чи низька температура, загущення, перезволоження (особливо за низьких температур). Для профілактики рекомендується раз на тиждень поливати субстрат слабким розчином калію перманганату. 

Поливаю розсаду рівномірно. У період вирощування тричі підживлюю.

• Перший раз – через тиждень після пікірування. В 1 л води розчиняю 2 г аміачної селітри, 4 г суперфосфату та 1 г калійних добрив.
• Другий раз – через 2 тижні після першого підживлення – подвоєною дозою добрив.
• Третій раз за 1-2 дні до висадки – роблю так зване гартувальне підживлення – на 1 л води беру 2 г аміачної селітри, 4 г суперфосфату та 6-8 г калійних добрив.

Збільшення дози калію сприяє підвищенню осмотичного тиску, а отже, сисної сили, що дуже важливо в період приживання розсади у відкритому ґрунті.

Але як домогтися, щоб розсада максимально зберегла отриманий забіг при пересадці в полі?

Для цього потрібно впродовж 10-12 днів до висадки підтримувати особливий режим: опромінювати розсаду прямим сонячним промінням, підтримуючи температуру, що дорівнює зовнішній, за винятком періоду заморозків.

• Роблю це поступово. Розсаду виношу на відкритий балкон спочатку на кілька годин, потім цілодобово. 
• Скорочую поливи, не допускаючи підведення рослин. 
• За 1- 2 дні до висадки проводжу гарту підгодівлю підвищеними дозами калійних добрив. Якщо немає балкона, то гартувати розсаду можна на етажерках, розташованих біля відкритої кватирки.

Саме такий режим вирощування сприяє отриманню кремезної розсади з добре розвиненим 8-9 листям і забезпечує прекрасну приживаність її у відкритому ґрунті.

Насіння цвітної капусти, капусти броколі, кольрабі висіваю на розсаду 5-10 лютого – для того, щоб посадити у відкритий ґрунт у першій декаді квітня. Слід пам'ятати, що цвітна капуста вимогливіша до умов вирощування, ніж рання білокачанна. Температуру треба підтримувати на 2-3 °С вище, ніж для ранньої, не допускати перебоїв з вологою. А ось броколі приваблива не лише своїми унікальними лікувальними властивостями – попереджає старіння, а й високою стійкістю до хвороб, шкідників та невибагливістю до умов вирощування. 

Людмила Шульгіна

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com