Рослина для чистого повітря: вирощуємо плющ

Плющ звичайний (Hedera helix) родом із Південної Європи та Північної Африки.

Це чіпка вічнозелена ліана (висота 20-30 м), що стелиться по землі або піднімається на значну висоту за допомогою коренів-присосок. Річний приріст 0,5-1 м. Листя шкірясте, темно-зеленого кольору, глянсове, три-, п'яти-, семилопатеве, невелике з серцеподібною основою, вкрите сіточкою світліших жилок. На стеблі розташоване по черзі.

Рослина не любить сухих та кислих ґрунтів. Віддає перевагу затіненим або напівтінистим, захищеним від північних вітрів місцям, вимагає додаткового поливу. 

Красива та різноманітна листова поверхня – одна з головних декоративних якостей цієї рослини, оскільки цвітіння потрібно чекати досить довго.

Квітки утворюються у так званих “старих форм”, які відрізняються цілісним нелопатевим великим листям.

Назва "старі форми" пов'язана не стільки з віком рослини, скільки з досягненням плющем такої висоти, коли рослина, піднявшись по стовбуру дерева на вершину, вступає в новий період свого життя: тепер вона стає світлолюбною. 

Цвіте плющ у вересні-жовтні, через 8-10 років після посадки. Квітки зібрані в напівкулясті парасолькові суцвіття. Взимку можна побачити чорні плоди, отруйні для людини. 

У плодах плюща міститься багато отруйних речовин, тому при контакті з рослиною потрібно дотримуватися запобіжних заходів.

Розмножують плющ здерев'янілими живцями і відприсками. 

Оскільки плющ, так само як і дівочий виноград, здатний підніматися нагору самостійно, опора йому не потрібна. Використовують рослину для декорування непривабливих фасадів будівель.

Однак рослини іноді не виявляють своєї здатності підніматися за допомогою коренів-присосок на нові бетонні або пофарбовані в білий колір стіни. Світлі поверхні відбивають світло, а молоді пагони плюща його погано переносять. Тому перш ніж плющ почне по тій стіні підніматися вгору, може пройти кілька років.

При використанні плюща (це стосується і дівочого винограду, текоми) для декорування стін потрібно попередньо закласти всі тріщини, ямки, поглиблення тощо.

Якщо в штукатурці є сирі тріщини, рослина використовує це джерело вологи. У таких місцях утворюється сильне коріння, яке згодом розростається, потовщується, вростає в штукатурку і руйнує її. Неушкоджений фасад, увитий густим листям, простоїть довше, оскільки плющ захищає його від негоди та різких коливань температури. 

Багато сортів плюща – теплолюбні, добре розвиваються лише в регіонах з м'яким кліматом. Внаслідок багаторічних випробувань гарну оцінку отримали сорти Cathedral Wall, Wingertsberg та Woerner.

Плющ цікавий не лише різноманітністю листя, а й своїм багатофункціональним використанням в озелененні садів та парків. Його використовують як ґрунтопокривну рослину для декорування деяких ділянок саду. Дуже ефектно виглядає альтанка або колона, повита плющем.

Особливу декоративність надають ряболисті сорти, але слід пам'ятати, що в порівнянні з чисто-зеленими формами їм потрібне яскравіше освітлення.

Сорт Arborescens, виведений вегетативно зі старої форми, на жаль, втратив здатність підніматися вгору по опорі, натомість утворює дуже декоративні кулясті кущі. Його можна висаджувати в квіткові ємності, прикрашаючи балкони, тераси, веранди або змішані рабатки. 

Сорти Erecta, Congesta та Conglomerata мають прямостоячі пагони, їх висаджують у великі квіткові ємності та на альпійські гірки.

Неоднакові особливості росту у різних сортів плюща. Деякі з них виростають лише на 20 см на рік, тоді як у сорту Modern Times такий приріст відзначається протягом кількох тижнів. Для маленьких клумб і бордюрів рекомендується дрібнолистий сорт Deltoidea, що розростається вшир. 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com