Питання продуктивності: якщо кизил не плодоносить, потрібне запилення

Насамперед треба сказати, що кизил не має жіночих і чоловічих екземплярів.

Як і у більшості (75%) покритонасінних рослин, квітки у нього двостатеві. Тобто в одній квітці знаходяться і тичинки, і маточки. У 25% рослин, що залишилися, квітки роздільностатеві – тичинкові або маточкові.

Потрібно ще відмітити, що у рослин існує два способи запилення – перехресне та самозапилення.

При перехресному запиленні пилок з однієї квітки переноситься на рильце маточки іншої квітки, що знаходиться на тій же особині або на іншій. При самозапиленні пилок з тичинок переноситься на рильце маточки тієї ж квітки.

Хоча переважна більшість рослин має квітки обох статей, що містять і тичинки, і маточки, проте самозапилення у більшості дикорослих і культурних рослин дає гірші результати або зовсім не призводить до утворення насіння. 

Перехресне запилення відкриває ширші можливості у боротьбі за існування, оскільки потомство поєднує спадкові ознаки обох батьків.

Для більшості рослин характерний саме такий спосіб запилення.

Методи перенесення пилку можуть бути найрізноманітнішими – комахами, птахами, мурахами, вітром, водою тощо.

Для кизилу, як і більшості плодових рослин, характерна самобезплідність, тобто нездатність утворювати повноцінні плоди при самозапиленні.

Для забезпечення гарного плодоношення необхідне перехресне запилення. У кизилу воно відбувається між рослинами, коли пилок з квітки однієї рослини переноситься на маточку квітки іншої рослини. 

Тому необхідна посадка на ділянці не менше двох рослин.  Хоча буває, що плодоносять і поодинокі екземпляри. 

Але ж у описаному випадку йдеться про два екземпляри кизилу на ділянці. Чому ж вони не плодоносять?

Якщо рослини не затінені (у тіні кизил погано закладає плодові бруньки) і цвітуть одночасно, причиною може бути лише приналежність цих рослин до одного сорту.

Зазвичай в аматорській культурі кизил розмножують відприсками і, можливо, обидва дерева походять від однієї материнської рослини. 

• Сорт плодової рослини – це вегетативно розмножене потомство однієї вихідної особини.
• Тому перезапилення між рослинами одного сорту слід розглядати як самозапилення.
• Ось чому для плодових рослин необхідне перезапилення між екземплярами різних сортів. 

Хоча існують певні сорти, які зав'язують плоди і за самозапилення. Так, навіть поодинокі екземпляри кизилу сортів Лук'янівський, Євгенія добре плодоносять. 

Як же зарадити біді? Найкраще, звичайно, було б посадити третій екземпляр кизилу такого ж віку (щоб він через 1-2 роки зацвів). Це цілком реально – кизил добре переносить пересадку практично в будь-якому віці (при відповідних обрізці  та догляді). 

Також можна робити штучне запилення, зібравши пилок з будь-якої іншої рослини (якщо кизил росте у когось по сусідству), пензликом або ватним тампоном нанести його на квіти, які розкрилися. 

Пилок зберігає життєздатність протягом тривалого часу – у звичайних умовах до 34 тижнів.

Ще простіше – зрізати квітучу гілочку кизилу і підвісити її в крону безплідного дерева, надавши таким чином можливість запилення бджолам і джмелям. 

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com