Прекрасно виглядає у саду: відповідаємо на питання з догляду за гортензіями

"Розкажіть, будь ласка, як правильно доглядати за гортензіями, яке місце в саду їм відводити?"

В.Г. Карпухіна

Найбільшого поширення у нас набули гортензія деревоподібна (Hydrangea arborescens), гортензія волотиста (Hydrangea paniculata) та гортензія крупнолиста (Hydrangea macrophylla).

Гортензія деревоподібна – кущ висотою 1,5 м. Квіти білі, в густих великих щитковидних суцвіттях. Цвіте з червня по вересень. Утворює численні відприски, завдяки чому кущі сильно розростаються.

Гортензія волотиста – кущ або невелике дерево висотою 2-2,5 м. Квітки зібрані в пірамідальні або конусоподібні волоті довжиною 25 см. Цвіте з липня по жовтень. Великі безплідні білувато-зелені квітки з часом біліють, до осені стають червонувато-рожевими, а потім буріють.

Гортензія крупнолиста – кущ висотою 1,5 м, з великим яскраво-зеленим листям. Квітки рожеві, блакитні, іноді білі, зібрані в кулясті, напівкулясті або щиткоподібні суцвіття. Цвіте з липня до жовтня. Особливо цінні садові форми гортензій – з безплідними квітками.

Гортензії вимагають добре дренованих ґрунтів, багатих на поживні речовини. У посушливі роки вони потребують регулярних поливів. Висаджувати гортензії краще на захищених ділянках, бажано західної або північно-західної орієнтації, або використовувати легке укриття, щоб рослини не перемерзали взимку. Успішно ростуть вони при легкому затіненні, добре почуваються на освітлених ділянках, але в цьому випадку ґрунт повинен бути досить вологим.

Щоб гортензії цвіли рясніше, навесні їх потрібно підживлювати органічними та мінеральними добривами.

У наших кліматичних умовах найбільш витривала гортензія деревоподібна. Вона може рости на ґрунтах з невеликим вмістом вапна. Дорослі рослини взимку не вимагають укриття. Обмерзання пагонів (навіть до появи сніжного покриву) мало позначається на декоративності рослин, тому що в березні для кращого цвітіння гортензію деревоподібну гортензію обов'язково проріджують.

Гортензія волотиста – цілком зимостійка рослина. Лише у суворі зими річний приріст ушкоджується наполовину. Вимагає зволожених ґрунтів. При підживленні рясному поливі дає дуже пишні суцвіття.

Гортензія крупнолиста вимоглива до ґрунту та тепла, потребує регулярного поливу. Віддає перевагу злегка кислим ґрунтам (рН 4,5-5,5), для підкислення можна використовувати компост, кору, опалу хвою або кислі добрива (сульфат амонію, нітрат амонію).

При поливі рожевих гортензій розчином сульфату алюмінію (квасцями) із розрахунку 3-5 г на 1 л кожні 7-10 днів (2 л розчину на одну рослину) забарвлення квіток змінюється на блакитне. 

"У моєму саду вже 5 років росте блакитна гортензія. За цей час кущ цвів лише один раз. Щоосені я пришпилюю пагони і накриваю їх пластмасовим тазом. Пагони гинуть. Судячи з їх вигляду, вони випрівають. Навіть деревина пліснявіє. Підкажіть, будь ласка, що робити?"

О. Є. Чехівська

На жаль, гортензія крупнолиста недостатньо стійка до зимових холодів. При температурі нижче -20 °С у неї підмерзають бруньки і верхівки пагонів, а іноді і цілі пагони, що і стає найчастіше причиною того, що рослини не зацвітають. Особливо страждають від морозів молоді рослини.

Щоб зберегти кущі гортензії, потрібно вкривати їх на зиму. 

• З настанням перших морозів замерзле листя обривають, пагони обережно пригинають до землі і присипають тонким шаром ґрунту.
• По мірі зниження температури ґрунт підсипають, щоб його шар досяг товщини 10-15 см.
• Коли земля підмерзне, насипають шар сухого листя товщиною 10-20 см.
• У дорослих рослин рекомендується утеплювати пристовбурні круги торфом, листям або додатковим шаром ґрунту.
• Якщо очікуються сильні морози, кущ потрібно обернути папером або, пригнувши пагони до землі, вкрити їх листям або лапником.
• Навесні укриття знімають поступово. Повністю рослину розкривають, коли мине небезпека заморозків.

Не можна накривати рослину пластмасовими ємностями (тазами, відрами) або поліетиленовою плівкою.

Якщо рослина випріла, пошкоджені та запліснівлі пагони обрізають до рівня ґрунту або залишають на найсильніших пагонах 2-3 бруньки. Зрізані гілки спалюють, тому що на них можуть зберегтися личинки комах або спори грибів.

"Поясніть, будь ласка, чи потрібно обрізати гортензію. Прочитав у старих довідниках пишуть, що їй потрібна сильна  обрізка, щоб вона краще квітла. А от знайомі садівники кажуть, що у них після обрізки кущі перестали цвісти. Допоможіть розібратися в цьому питанні".

Л. В. Рибальченко 

Різні види гортензії вимагають різної обрізки.

У гортензії волотистої навесні видаляють суцвіття і всі дрібні гілки, а на великих – залишають 3-4 найбільш розвинених пагона.  Спеціальним підрізуванням можна сформувати невеликі декоративні деревця (штамби).

З гортензією крупнолистою чинять інакше. Провесною старі квітконосні пагони обрізають на рівні ґрунту або залишають 2-3 бруньки і вирізають промерзлі та ослаблені гілки. Молоді пагони з живими квітковими бруньками не обрізають і не підрізають.

На наших присадибних ділянках найчастіше вирощують деревоподібну гортензію. Тому ми вирішили докладно зупинитись на обрізці цього виду.

Систематична обрізка збільшує кількість квіток, посилює ріст, оздоровлює рослину, а також дозволяє регулювати її розмір. 

Ступінь обрізки залежить від віку та розміру куща.

Молоді рослини вкорочують дуже слабко: провесною видаляють засохлі суцвіття, а за необхідності – слабкі, виснажені і пошкоджені морозами гілки. Більш сильну обрізку можна проводити тільки після досягнення рослиною певної висоти (до 1,5 м) та повного її розвитку (вік 5-6 років).

Відомі два способи такої обрізки: 

1. Щадна обрізка. У березні кущ проріджують – видаляють суцвіття, ослаблені та старі пагони, залишаючи по 6-12 найбільш розвинених гілок, які вкорочують на 2-3 бруньки. Таку обрізку краще проводити щороку. Вона забезпечує рясне цвітіння, стимулює розвиток великої кількості суцвіть середніх розмірів (7-15 см у діаметрі), надає кущу розлогої форми. 

2. Омолоджуюча обрізка. Пізно восени (у листопаді) або рано навесні (до початку росту) зрізають майже всю деревину минулих років, залишаючи 2-5 добре розвинені бруньки біля основи найбільш розвинених пагонів. Цю процедуру роблять раз на 3-4 роки.

Після такої обрізки обов'язкове додаткове підживлення органічними та мінеральними добривами. Його проводять у квітні-травні. 

Щороку восени після цвітіння видаляють засохлі суцвіття, що надають рослині недоглянутого вигляду.

При омолоджуючій обрізці розвиваються великі суцвіття (до 20-25 см в діаметрі), по одному на кожному пагоні, а рослина в цілому набуває компактної, сновидну форму. Так омолоджують старі та загущені рослини. 

При виборі способу обрізки потрібно мати на увазі, що після щадної обрізки рослини зацвітають значно раніше (у середньому, на 15-17 днів), ніж після омолодження. 

Тетяна Щепицька 

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com