Починаємо посадку: жоржини у квітні
У квітні настає час перевірити, як перезимували жоржини.
Для їх зберігання я використовую невеликий льох, викопаний спеціально для цього. Всі коренеклубні, підготовлені з осені, складаю в ньому великою гіркою (не вище за 1 м). З трьох боків вони упираються в цегляну стінку. Це дозволяє всередині купи підтримувати потрібну вологість, жоржини ніколи не в'януть, та й місця займають менше, ніж у ящиках.
Ніколи взимку коренеклубні не перекладаю, перевіряю на придатність лише навесні.
Як правило, відходів не так багато. Відбираю повністю гнилі коренеклубні. Мабуть, вони були заражені ще з осені, інакше як пояснити те, що інші коренеклубні, що торкалися гнилих, залишилися здоровими.
Щоб не поламати коренеклубні, акуратно складаю їх у кошики та заношу в тепле приміщення на пророщування.
- Для цього беру плівку у вигляді рукава і, зав'язавши низ, складаю в цей мішок жоржини.
- До прогрівання ніколи не збризкую коренеклубні водою, щоб не викликати загнивання. Тільки на п'ятий день злегка збризкую водою верхній шар.
- Потім, зробивши з плівки такий самий мішок, укладаю спочатку трохи вологий мох, а зверху вже збризкані водою жоржини з першого мішка.
- Спостерігаю, щоб усі коренеклубні були злегка зволоженими.
- Мішок наглухо зав'язую.
Через кожні 3-4 дні відкриваю та відбираю всі пророслі коренеклубні.
Поділивши, розкладаю по сортах у непромерзаючому приміщенні з температурою 7-15 °С. Колекція дуже велика і тільки так можна знайти потрібний сорт. Та й при посадці дуже важливо посадити все рядами, помітивши кожен сорт.
Посадку жоржин починаю, якщо паростки тільки наклюнулися, з 20 квітня. Але якщо вони сильно проросли, то швидко підуть у ріст і можуть бути пошкоджені навесні заморозками, яких треба побоюватися до 22 травня.
Невеликі паростки перед заморозками треба підгорнути землею – це їх надійно захистить. Якщо перші паростки і зашкодять заморозки, то з бульб, що залишилися в землі, відростуть нові пагони.
Не зайве нагадати, що поділ коренеклубнів сприятливий для омолодження рослин, як і живцювання.
Усі посадки жоржин закінчую наприкінці травня.
Напевно, найцікавіше – це асортимент жоржин. Я зібрав унікальну колекцію – понад 300 сортів, але оскільки розширювати її далі вже немає можливості, я намагаюся позбавлятися сортів, які чимось розчарували.
Микола Колесніченко
© Журнал "Огородник"
ФОТО: pixabay.com