На неї великий попит: особливості вирощування петрушки у відкритому та захищеному ґрунті

Визнана та незамінна

Петрушка – пряна овочева рослина з великим вмістом ефірних олій у всіх частинах. У порівнянні з іншими пряними овочевими листками її найбільш багаті вітаміном С і каротином, що особливо важливо в осінньо-зимовий час. Листя і коріння багаті на мінеральні солі та вітаміни групи В.

Листя петрушки добре зберігає поживні та смакові якості навіть у нарізаному вигляді.

Можна подрібнювати, сушити, а потім використовувати коренеплоди.

В народній медицині петрушка – визнаний засіб для профілактики цинги, поліпшення травлення та апетиту; застосовується вона також як сечогінний засіб при каменях у нирках, водянці, подагрі, поліартриті, набряках, пов'язаних із хворобами серця. Лікують петрушкою урологічні хвороби. Її використовують для зміцнення ясен та усунення неприємного запаху з рота після вживання цибулі та часнику. Соком користуються при лихоманці, змащують місця укусів комарів, бджіл, ос.

Вершки та корінці 

У культурі обробляють дві форми петрушки: кореневу та листову.

Коренева вважається універсальною. У ній використовуються і листя, і коренеплоди. Від сходів до збирання продукції на пучковий товар проходить 60-80 днів, до отримання коренеплодів – 110-140 днів.

Листова петрушка має два різновиди: зі звичайним листям (сорт Звичайна листова) і з кучерявими (сорт Кучерява). 

Листові форми теж слід вирощувати, тому що вони більш ранньостиглі і швидше за кореневу петрушку утворюють хорошу листову масу. Листова петрушка ніби заповнює нестачу зелені в червні-липні, коли отримана навесні з коренеплодів зелень вже відходить, а рослини з висіяного навесні насіння кореневої петрушки ще не виросли.

До того ж у листової петрушки виростає набагато більше листя (до 85 листків), ніж у кореневої (30-40 листків).

Від посіву до збирання

Петрушка – рослина світлолюбна, тому грядки розміщувати слід на добре освітлюваному місці. Ґрунт повинен бути пухким і ще восени його потрібно глибоко перекопати, попередньо внісши на 10 м³ по 40-50 кг перегною. На особливо важких глинистих ґрунтах слід вносити пісок або закомпостовану тирсу.

• Ефірні олії, що містяться в насінні петрушки, затримують його проростання, тому перед посівом насіння треба замочувати.
• Найпростіше – за 4-5 днів до посіву намочити насіння в теплій воді, промити 1-2 рази.
• При появі перших проростків витримати в теплому приміщенні у вологому стані, а перед посівом підсушити до сипучості.
• Якщо при посіві сухого насіння сходи зазвичай з'являються через 15-20 днів, то підготовлене таким способом насіння сходить на 5-7-й день.

Рядки посівів розміщують через 15-20 см, а в рядках рослини після проривки залишають на відстані 3-5 см.

На маткових  посівах, де хочуть отримати коренеплоди, з яких вирощуватимуть насіннєві рослини, рядки розташовують через 30-40 см, а рослини в рядках – через 5-7 см.

Не можна отримати багато доброякісної зелені, не забезпечивши полив петрушки, особливо у посушливих південних областях. Поливати її необхідно щодня або хоча б через день із розрахунку 150-250 л на 10 м². Рядки бажано замульчувати перегноєм, що збереже вологу і дасть додаткове живлення рослинам.

На ділянці, відведеній під посів кореневої петрушки, необхідно глибоко перекопати ґрунт – на багнет лопати, а то й глибше. Рослини петрушки мають довге коріння, і щоб виросли великі коренеплоди, воно повинне мати під собою пухку, а не ущільнену основу.

Не можна допускати тимчасового розриву між передпосівним обробітком ґрунту та посівом. Сіяти треба слідом за обробкою – потрапивши в пухкий вологий ґрунт, насіння дає дружні сходи.

Сіяти петрушку можна у кілька термінів, перший – навесні, щойно дозволить стан грунту. З ранньовесняних посівів відбирають коренеплоди для зимової вигонки зелені, а частину залишають у ґрунті для отримання зелені наступної весни. 

З ранньовесняного посіву залишають також коренеплоди для насіннєвих цілей, тому площа ранньовесняного посіву має бути найбільшою.

Якомога раніше потрібно висівати і листову петрушку, яка дасть зелень на початку червня, коли відійде зелень, яка  отримується з коренеплодів, що перезимували в ґрунті.

Заклавши такі грядки, надалі петрушку слід висівати з інтервалом 7-10 днів, щоб забезпечити наростання молодої зелені щодня. При цьому висівають кореневі та листові сорти. Їх поєднання дозволяє постійно мати зелень.

Останній термін посіву для одержання коренеплодів, призначених для зимової вигонки, – перша і друга декада червня. 

Частину петрушки можна також посіяти під зиму – у жовтні-листопаді, перед настанням постійних морозів. Це забезпечить дуже ранні сходи навесні та надходження зелені на початку червня. 

Зелень – на конвеєрі

Щоб зелень була великою і соковитою, її слід добре поливати щодня або хоч через день-два. Найкращий спосіб – дощування з дрібним розпилом. Підживлювати найкраще сечовиною або аміачною селітрою, розчинивши 20-30 г добрив у відрі води та розподіливши їх на 1 м².

Хорошому росту сприяють регулярні розпушування та видалення бур'янів, особливо мокриці та галінсоги, які при сильному розростанні можуть погіршити якість зелені петрушки.

На 35-40 день від появи сходів можна зрізати зелень, залишаючи у коренеплодів кілька листків. Але найкраще рослини викопувати повністю, а на це місце висівати нове насіння.

Петрушка відносно стійка до морозів, тому пізно восени можна частину грядки з хорошими рослинами накрити переносними коробками, уклавши на них плівку, мати, старий одяг. Цим ви продовжите надходження зелені до пізньої осені.

Якщо пізно восени прибрані коренеплоди ви маєте намір одразу ж висадити в теплиці, ящику на підвіконні або парнику на вигонку зелені, то обріжте коренеплоди так, щоб на них залишилося кілька невеликих листків, які продовжать ріст, і вже через 20-25 днів можна отримати зелень.

У всіх випадках при вигонці зелені з коренеплодів їх рясно поливають до висадки, а наступного разу – тільки після початку відростання зелені.

• Для звичайної зимової вигонки зелені коренеплоди викопують восени, обрізаючи листя так, щоб від них залишилися живці довжиною 2-2,5 см для суцільної посадки.
• На 1 м³ потрібно 8-12 кг коренеплодів діаметром 1,5-3 см.
• Коріння перед посадкою обрізають на 1-3 см, а ґрунт дезінфікують, поливаючи темним розчином марганцівки. 
• Садять похило (45 °), верхівку коренеплодів ґрунтом не засипають.

Термін надходження зелені можна подовжити, якщо з осені (у жовтні) прикопати на зиму коренеплоди з листям у парнику чи теплиці. Парники потрібно вкрити рамами, матами, шаром тирси в 20-30 см.

Для отримання зелені взимку кореневу петрушку можна висадити в ящики, горщики чи іншу ємність. Приблизно наприкінці жовтня-початку листопада акуратно, щоб не пошкодити точку росту, зрізають бадилля, залишаючи черешки довжиною 1,5-2 см. Коріння теж трохи вкорочують і щільно висаджують у ящики або горщики. Їх виставляють на підвіконня, що добре освітлюється. Під час вигонки не слід сильно поливати рослини, щоб не загнивали корені. Кожні три тижні поливайте петрушку слабким розчином добрив.

Перші листки зазвичай зрізають через 30-35 днів після початку вигонки.

Володимир Давидов 

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com