Майстерні ілюзії: як створити ефект простору на невеликих ділянках у садибі

Якщо ділянку можна охопити одним поглядом, видимий пейзаж здається нудним і одноманітним, і навіть меншим за розміром, ніж він є насправді. Розбиваючи загальну територію садиби на окремі зони за допомогою живоплоту, увитої  кучерявими рослинами перголи, невисоких парканів або просто рядової посадки кущів, ми створюємо велику зміну вражень і зорово збільшуємо простір. 

Це прийом штучного членування, коли територія відкривається погляду поступово, коли погляд рухається туди, де щось заховано, намагаючись зазирнути за перголу, за дерево або паркан. 

Почуття цікавості від чогось недомовленого, прикритого також породжує ілюзію збільшення розміру ділянки. Щоб прогулянка садом тривала довше, можна створити плавні звивисті доріжки. І нехай на вашому шляху будуть альтанка, декоративний навіс чи лава-гойдалка. 

Подумайте про різноманітні акценти. Це може бути мініатюрний водоспад, оригінальні малі архітектурні форми, декоративна скульптура або звичайна собача будка, увита яскраво квітучою настурцією. 

До речі, приклади такого планування характерні для садово-паркового мистецтва Японії.

Японці, через свої природні і територіальні особливості, завжди мали справу з маленькими садовими просторами. І щоб створити ілюзію великої території, вони використовували різні прийоми, наприклад, створення "сухого струмка", що імітує справжнє русло річки за допомогою декоративно покладеного каміння, гальки, піску. Можна відтворити і гірський міні-пейзаж у вигляді невеликих горбків, що поросли "лісовою рослинністю", химерними деревцями.  

Особливу увагу приділяють японські садівники розміщенню каменів. Будь-яка група каменів або окремий великий валун несе велике смислове навантаження і змушує вас зупинитися, задуматися, трішки пофілософствувати. Таке вимушене уповільнення руху посилює ілюзію величини простору саду. 

Візуально збільшити розмір садиби може "пейзаж у борг". Цей прийом застосовується на ділянці, що стикається з лісом або лугом. Можна не відгороджуватись від цієї краси парканом, а зробити її частиною свого світу.

Створення різних рівнів на ділянці – дуже простий з технічного погляду, але досить ефективний спосіб збільшення простору. Навіть у незначних, ледве вловимих змінах є сенс. Відчути різницю можна, зробивши кілька кроків вгору чи вниз. Ще більшого ефекту очікується від яскраво виражених форм рельєфу – горбків, кам'янистих гірок чи невеликих западин. 

Ще один реальний шлях вирішення поставленого завдання – правильний підбір рослин. Дуб-велетень, що росте у дворі, тяжіє над будинком, який стоїть поруч, роблячи його схожим на іграшковий. І навпаки, низькорослі рослини підкреслюють висоту споруди.

Маленький садок краще засаджувати дуже маленькими рослинами. Тут потрібні дерева та кущі невеликого розміру, можна карликові, різноманітних незвичайних форм.

Поодинокі групки або навіть окремі екземпляри берізок у поєднанні з ромашками та дзвіночками, сосонок із групками ялівців, рододендронів створять враження різноманітних лісових міні-ландшафтів, що також візуально збільшить розміри садиби. 

Формуючи ділянку, можна звернутися до досвіду художників і використовувати добре відомий візуальний принцип: холодні кольори сприймаються більш віддаленими, а теплі насичені – ближчими. У вашому арсеналі – багата палітра кольорів різнобарвного листя, квітів і плодів. 

• Розміщуючи рослини з сріблястим, блакитним або фіолетовим забарвленням листя, ви візуально збільшите простір углиб. Це може бути обліпиха із сріблястою кроною, фіолетова форма барбарису, блакитні форми ялівців, карликових ялинок.
• А на передньому плані розмістіть яскраво квітучі декоративні кущі: форзицію, ракитник Золотий дощ, магнолію, півонію деревоподібну.

За законами лінійної перспективи з віддаленням від спостерігача предмети візуально зменшуються у вигляді, перетворюючись на точку на горизонті. Відповідно до цього принципу, розміщуючи в глибині ділянки низькі рослини, а на передньому плані – високі, можна посилити перспективу і тим самим візуально збільшити площу. 

Обмеження кольору в саду – ще один доступний спосіб розширення простору. Наприклад, маса лісової герані може створити ефект поля. Висадіть на ділянці тільки блакитні, жовті або рожеві квіти, і вона візуально здаватиметься більш відкритою і масштабною. 

Галина Миронова 

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com