Маленькі, але продуктивні: основи догляду, умови утримання та годування перепелів
"Маленьке тіло – велике яйце". Так кажуть про перепелів мудрі японці – зачиначі їхнього розведення.
Справді, ці пташки хоч і крихітні, порівняно з іншими представниками домашньої птиці, але на диво продуктивні. Так, маса яєць, знесених перепілкою протягом року, в 15-20 разів перевищує її живу масcy (у курей це співвідношення становить 1:5-8). У індичок маса яйця становить 1% живої маси, у курей – 3,8%, а у перепілок – аж 7,5%.
Приміщення має бути теплим та сухим
Перепелів тримають у теплих, сухих приміщеннях з гарною вентиляцією, що забезпечує надходження свіжого повітря в розрахунку на 1 кг живої маси не менше 1,5 м3/год у холодну пору року та 5 м3/год у теплу.
Приміщення можуть бути із вікнами або без них. Для штучного освітлення використовують лампи розжарювання (40-50 Вт) або люмінесцентні (ЛДЦ-40). У приміщенні площею 15 м3 можна розмістити до 1500 голів.
Якими зробити клітки
- Перепелів тримають у клітках (одно- та багатоярусних), з яких складають секції різної місткості (але не більше 10 тис. голів).
- Дорослих перепелів найкраще тримати в клітках, зі зварених металевих ґрат. Товщина прутів – 2,5-3 мм, відстань між ними – 620-25 мм.
- Підлога в клітці з металевої сітки (комірки 10x10, 10х15 мм) має бути з ухилом 7-8° у бік годівниці і забезпечена яйцезбірником.
- Під кожним відділенням клітки встановлюють металевий лист для збору посліду.
- Щоб захистити птахів від надмірного освітлення, клітки верхнього ярусу затіняють.
- Спеціальних гнізд для кладки яєць не роблять. Самки відкладають яйця по всій площі підлоги клітки.
- Уздовж поздовжньої осі кліток на кожному ярусі навішують з одного боку напувалки, з другого – годівниці жолобкового типу.
Молодняк садять у клітки для дорослих перепелів у 4-6-тижневому віці; у цьому віці комплектують батьківське стадо. Надалі перегрупування небажані.
Розміри кліток найрізноманітніші
Так, клітка на 30 перепелів має ширину 760 мм, глибину – 350, висоту – 300 мм. До передньої стінки клітки кріплять годівницю, до задньої – напувалку. У верхній частині клітки роблять люк для птахів.
Перепілок можна тримати і в клітках для співочих птахів. У клітках із площею підлоги 20х30 см можна утримувати 5-6 дорослих перепілок. Влітку їх можна виносити на двір, закріпивши клітку на стіні будинку або на дереві, або помістивши на підставку в тихому місці саду.
При цьому птахів слід оберігати від прямих сонячних променів і стежити, щоб тривалість світлового дня становила не більше 17 годин на добу.
Про щільність посадки
Щільність посадки перепелів у батьківському стаді становить 60-70 голів на 1 м3 площі підлоги, у промисловому стаді для отримання харчових яєць – 90-120.
Для отримання інкубаційних яєць самців та самок тримають разом (співвідношення – 1:3 або 1:4). Оптимальна кількість перепелів в одній клітці – 24-30.
Для отримання харчових яєць перепілок утримують без самців.
Температура має бути постійною
Температура повітря в приміщенні повинна бути не нижчою за 19-20 °С, допустимі коливання – від 18 до 25 °С. Зниження температури до 16 °С і нижче негативно впливає на яйцекладку, а багато самок навіть припиняють її.
Оптимальна вологість повітря у приміщенні – 60-70%.
При вологості нижче 55% перепела споживають більше води і менше корму, знижується несучість, оперення стає жорстким, ламким, вигляд у них скуйовджений. У таких випадках підлогу поливають водою або ставлять на неї листи з водою для випаровування.
Освітлення
Освітлення має бути яскравим (трохи більше 35 лк). Тривалість світлового дня – 16-17 годин.
Встановлено, що продуктивність перепілок вища за переривчастого режиму освітлення. Так, максимальна несучість спостерігалася при режимі 180:21:20:21.
Перепели – дуже темпераментні птахи та реагують на різні стрес-фактори: різке коливання температури у приміщенні, порушення режиму освітлення та годування.
Треба пам'ятати і про те, що вони дуже чутливі до протягів, які викликають у них випадання пір'я, зниження несучості і навіть її відміну.
При утриманні невеликого поголів'я перепелів (20-40 голів) клітки виготовляють із куточка, обтягнутого металевою сіткою. Підлога в клітці може бути сітчастою, з ухилом у бік годівниці, а в передній її частині – виступати у вигляді жолоба для збирання яєць. Під нього ставлять металевий лист для посліду, який зчищають щодня.
Головне – добре годувати
Найважливіша умова успішного розведення перепелів – організація їхнього повноцінного харчування.
Корм для перепелів повинен відповідати природним особливостям цих птахів, охоче ними поїдатись і не викликати небажаних наслідків.
- Для годування перепелів можна використовувати комбікорми для бройлерів (ПК-5) або курчат (ПК-2), додавши в них 4-5% подрібнені ракушки або крейду (на 95-96 г комбікорму потрібно 4-5 г).
- 100 г цієї суміші достатньо для 4 перепелів (25 г на 1 голову).
Кормосуміш повинна бути сухою і сипкою. Важливо, щоб у комбікорм не потрапляли запліснявілі частки. Потрібно стежити, щоб у годівницях завжди був очищений дрібний гравій.
Раз на два тижні слід додавати у воду марганцівку з розрахунку 1 г на 10 л води (колір розчину – світло-рожевий).
Перепелів можна також годувати кухонними відходами, подрібненою пшеницею, кукурудзою, зеленню, сухим молоком (0,5-1 г на 1 голову).
До раціону входять:
- зернова суміш – 15-16 г,
- білкові корми (шрот соняшниковий або соєвий, сир, свіжа риба, м'ясний фарш) – 10-11 г,
- зелень та соковиті корми (морква, буряк, кропива, салат, капуста),
- яєчна шкаралупа , крейда, ракушки.
- Усі корми подрібнюють і добре перемішують. Зелень можна згодовувати окремо.
Перепелам корисно давати вітаміни з розрахунку на 1 голову: А – 400 МЕ, Дз – 75 МЕ та Е – 0,25 мг. Їх змішують з невеликою частиною подрібненого зерна та висівок, а потім додають до решти раціону.
У 100 г кормової суміші повинно міститися 21-22 г сирого протеїну та 1173-1220 кДж (280-290 ккал) обмінної енергії. У якості мінерального підживлення використовують товчену шкаралупу перепелиних яєць, деревне вугілля, глюконат і гліцерофосфат кальцію.
Перепелів годують 2-3 рази на добу в один і той же час. Площа для годування та напування повинна становити 2,5 см на 1 голову.
У Японії у невеликих господарствах перепелів часто годують сумішшю з відходів свіжої риби та рису [1:1).
За даними деяких дослідників, найкращі корми для перепелів – соя, люцернова мука та кукурудза. Вони повністю забезпечують птахів поживними речовинами.
Перепілки несуться протягом 10-12 місяців, після чого їх відгодовують і здають на м'ясо. Несуться вони у другій половині дня та вночі, так що яйця слід збирати 2 рази на день (вранці та ввечері).
Батьківське стадо утримують до 6-8 місяців. Надалі заплідненість яєць знижується. Тому рекомендується замінювати старих самців молодими. Після їх підсадки несучість дещо знижується, але через два тижні відновлюється.
Слід пам'ятати, що перепела не переносять навіть помірного інбридингу (близькоспорідненого спарювання).
© Журнал "Городник"
ФОТО: pixabay.com