Літні операції в саду: технологія щеплення плодових дерев окуліруванням

Технологія щеплення 

Насамперед окулірують сіянці груші та черешні, оскільки вони можуть рано припинити ріст, що зменшує активність камбію і може негативно позначитися на приживаності щеплень.

В останню чергу окулірують сіянці абрикосу, персика, аличі, антипки. Перелічені породи схильні довго активно рости за наявності достатньої кількості вологи на початку осені, і заокульовані бруньки через потовщення стовбура підщепи можуть запливти (опинитися всередині деревини) і не прорости навесні. 

За 2-3 тижні до окулірування на підщепі до висоти 20-30 см видаляють всі бічні розгалуження. При потребі поливають. Сеянцеві підщепи в ідеалі окулірують у кореневу шийку, щоб запобігти надалі появі прикореневої порослі в саду. Але оскільки проводити маніпуляції так низько незручно, допускається окулірування сіянців на висоті 3-4 см. 

Клонові підщепи, особливо для зерняткових, окулірують значно вище – 15-20 см від землі. Чим вище зроблено щеплення на слаборослу клонову підщепу, тим сильніше вона зменшує висоту дерева. 

Проводити окулірування доцільно з північного боку на підщепі, щоб місце окулірування і самі щитки під час проведення щеплення менше підсихали, а наприкінці зими - на початку весни менше нагрівалися. 

• Окулірують вранці чи ввечері.
• Для окулірування вибирають пагони, що добре визріли, припинили ріст, про що свідчить закладка на них верхівкової бруньки.
• Довжина пагонів – 40 см і більше.
• Заготовляють живці в день окулірування або напередодні, видаливши листя, залишаючи частини черешків довжиною 0,5 см.
• Потім живці поміщають у ємність з невеликою кількістю води. 
• Зберігають у прохолодному приміщенні.

Існує два основних способи окулірування: за кору в Т-подібний розріз і вприклад. 

При проведенні окулірування за кору на підщепі у встановленому місці роблять Т-подібний розріз кори, потім розсувають кору окулірувальним ножем. Бажано, щоб штамбик у зоні окулірування був гладеньким з усіх боків, без горбків та пеньків. Це полегшить обв'язування.

Потім з черешка прищепи зрізають щиток з брунькою. Довжина щитка – близько 2,5 см. Шар деревини під корою має бути мінімальним, а судинно-волокнистий пучок, що йде до бруньки, – перебувати посередині щитка.

Щитки зрізають, тримаючи живець нижнім кінцем від себе чи до себе. На мою думку, зручніше "від себе", особливо якщо на живці великі напливи під бруньками (що характерно для груші, абрикоса, сливи). Зрізаний щиток акуратно вставляють під кору, тримаючи за залишену частину черешка. 

У жодному разі не беріться пальцями безпосередньо за сам щиток! Практика показує, що це знижує приживаність вічок. 

Вставлений щиток відразу обв'язують поліхлорвініловою (чи іншою) стрічкою. Обв'язку можна робити знизу вгору чи навпаки. Краще знизу вгору: по перше, якщо окулірування проводиться низько, то петлю після завершення обв'язки зручніше робити зверху, а не біля землі; а по друге, звисаючим кінцем стрічки можна прикрити щеплену бруньку, захищаючи її від сонця та частково від дощу. 

Якщо окулірування за кору в Т-подібний розріз проводять, коли кора на підщепі добре відокремлюється від деревини, то вприклад можна окулірувати завжди, тільки робити все потрібно дуже швидко, тому що компоненти щеплення при цьому способі швидше підсихають.

Щоб провести окулірування вприклад, на підщепі ножем рухом зверху вниз підрізають смужку кори з тонким шаром деревини довжиною близько 3 см, потім відрізають верхню частину, залишаючи одну третину. Під залишений шматочок кори (так званий "язичок") вставляють щиток прищепи з брунькою, зроблений так само, як і при окуліруванні в Т-подібний розріз. 

Відмінність у тому, що щиток вставляють з ножа, не перекладаючи його у іншу руку; при цьому залишати на щитку частину черешка при заготівлі живців прищепи немає потреби, і листя можна просто акуратно "обшмигувати".

Якщо щиток прищепи при окуліруванні вприклад тонше зрізаної смужки кори на підщепі, то, вставляючи щиток, його потрібно розмістити так, щоб камбіальні шари компонентів збіглися хоча б з одного боку. Без цього приживання заокульованої бруньки неможливе. Також будьте уважні під час обв'язування – щиток може зміщуватися. 

Через 2 тижні проводять ревізію приживання вічок. 

Для цього знімають обв'язку. Приживлений щиток гладенький, має свіжий вигляд, природний колір, брунька нормального розміру. Залишений на щепленні черешок відпав, а якщо ні, то при незначному натисканні вниз легко відпаде.

Підщепи, на яких вічка не прижилися, окулірують повторно, вище чи нижче, або з протилежного боку.

Подальший догляд за окулянтами 

На наступний рік перше поле розплідника, або поле окулянтів, перетворюється на друге поле, або поле однолітків. 

Ранньою весною, до початку сокоруху, підщепи зрізають над заокульованою брунькою. Пізніше щеплена брунька  проростає.

Однак слід мати на увазі, що сплячі бруньки, розташовані на частині підщепи, проростають раніше і ростуть часто інтенсивніше, ніж пагін з "чужорідної бруньки". Тому необхідно 2-3 рази з проміжком у 10-15 днів виламувати так звану дику поросль на підщепі.

Якщо цього не робити своєчасно, то сильно пригнічується і в майбутньому відстає в рості пагін щепленого сорту.

Крім того, якщо пагони сорту та підщепи схожі (наприклад, у черешні, абрикоса, аличі, яблуні на зеленолистих клонових підщепах), розрізнити їх непросто. Пагони дикої порослі довжиною більше 5 см краще вирізати, тому що при виламуванні утворюються великі рани. 

Подальший догляд за рослинами полягає в регулярному розпушуванні ґрунту, боротьбі з попелицями, за необхідності –  поливі. Якщо на саджанці з'являються бічні пагони, не забувайте виламувати їх на початку росту в зоні майбутнього штамбу.

Вадим Пелехатий 

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com