Комплекс "вправ" для здоров'я саду: заходи, потрібні восени для захисту плодових дерев

Згрібання та компостування листя, перекопування ґрунту 

У більшості випадків джерелом первинного зараження плодових і ягідних культур хворобами стає опале листя.

Так, в опалому листі яблуні і груші формуються плодові тіла збудників парші (сумчаста стадія). З них рано навесні  дозрівають сумкоспори, які викликають первинне зараження листя, що розпускається.

Тут же зимує більшість збудників хвороб смородини, аґрусу (антракноз, септоріоз), малини (септоріоз), вишні, черешні (кокомікоз).

Крім того, в самому листі і під ними зимують шкідники (кліщ звичайний павутинний, клоп грушевий, квіткоїд яблуневий, товстоніжка сливова, моль мінуюча верхньостороння плодова, моль мінуюча яблунева нижньостороння, моль-листовійка плодова, плодожерка грушева, плодожерка східна, листоїд суничний, пильщик гребінчастовусий суничний, п'ядениця аґрусова).

Тому пізньосіннє згортання опалого листя, рослинних залишків і компостування їх – важливий агротехнічний прийом, що знижує запас інфекції та чисельність шкідників у саду.

Щоб попередити розліт аскоспор збудників хвороб та розповсюдження шкідників, компостні купи накривають шаром землі або торфу. Якщо органічна маса в купі підсихає, її поливають гноївкою або водою.

Важливо, щоб температура всередині компостованої маси підвищилася до 60-70 °С. У таких умовах гинуть шкідники і збудники хвороб, а органічні речовини інтенсивно розкладаються.

Після згрібання та компостування листя та рослинних залишків ґрунт у саду перекопують на глибину багнета лопати.

Це дозволяє механічно знищити жуків (яблуневого квіткоїда, букарки, сірого брунькового довгоносика, личинок пильщиків, гусениць яблуневої, грушевої та сливової плодожорок).

Якщо з якихось причин листя не було зібрано і складено в компостну купу восени (наприклад, опад листя спостерігалося після настання морозів), а ґрунт не був перекопаний, то цю роботу необхідно виконати ранньою весною, до початку розпускання листя. 

Захист дерев від пошкоджень морозами та гризунами 

У зимовий та ранньовесняний періоди (грудень-лютий) плодові культури, особливо молоді насадження, нерідко страждають від різкого коливання температури протягом дня.

У сонячну погоду кора сильно нагрівається і в її тканинах починається рух соку. Різке зниження температури вночі призводить до замерзання, пошкодження та відмирання клітин, що вийшли зі стану спокою.

На корі з'являються сонячно-морозні опіки у вигляді світлих або темно-червоних плям із південного та південно-західного боку гілок.

Згодом відмерла кора відшаровується, деревина оголюється, а згодом уражається чорним раком та цитоспорозом.

Окрім сонячно-морозних опіків, на штамбах та гілках часто з'являються морозобійні тріщини. При різкому підвищенні температури вдень кора нагрівається і розширюється швидше, а при сильному охолодженні вночі стискається швидше, ніж деревина. В результаті вона відстає від деревини, розривається, утворюються глибокі поздовжні тріщини.

• У листопаді для попередження сонячно-морозних ушкоджень штамби та скелетні гілки дерев усіх порід обов'язково обмазують спеціальною водоемульсійною фарбою ВС-511, ВД-КЧ-577 або 20%-м вапняним молоком (2 кг гашеного вапна на 20 л води), з додаванням мідного купоросу (30 г), а також сумішшю жирної глини зі свіжим коров'ячим гноєм (у співвідношенні 1:1).

Для захисту молодих дерев від ушкоджень зайцями штамби та скелетні гілки обв'язують стеблами соняшнику, осокою, очеретом, гілками хвойних порід (голками вниз) або толем. Для цієї мети також застосовують спеціальні самостискаючі синтетичні сітки у вигляді труби, які накладають на штамби. Жовтий колір сітки захищає дерева та від сонячних опіків. 

Дерева не можна обв'язувати крафт-папером від мінеральних добрив, руберойдом, целофановою плівкою. Солома та трава також непридатні для цих цілей, вони приваблюють мишевидних гризунів. 

Садові ділянки огороджують металевою сіткою.

Віталій Ткачов 

© Журнал "Городник"

ФОТО: pixabay.com