Хто хазяїн у коморі? Боремося зі шкідниками, що псують зернові під час зберігання

Добре, якщо ці домашні запаси швидко використовуються, але трапляється, що вони зберігаються довго і нерідко псуються, причому не тільки від вологи та поганих умов зберігання. Виявляється, зберегти запаси дуже важко ще й тому, що в них заводяться несподівані "гості", точніше, небезпечні шкідники, які їх з'їдають і псують. Потрапляють такі шкідники до будинку зі старими зараженими запасами або з новими, але вже зараженими продуктами. Крім того, шкідники самі активно літають у пошуках продуктів та зерна.

Скільки ж їх, цих комірних шкідників? У світі відомо понад 600 видів, а в Україні виявлено понад 100, у тому числі 34 види кліщів та 60 видів комах (51 вид жуків, 9 видів метеликів).

У коморах, великих сховищах або на звичайній міській кухні може з'явитися безліч "непомітних" і майже "невидимих" ворогів – дрібних членистоногих тварин (комахи та хлібні кліщі). Це комірні шкідники, які харчуються запасами зерна і хлібопродуктів (борошно, крупи, макаронні вироби), кондитерськими виробами (печиво, сухарі, хлібна випічка, шоколадні цукерки), а також іншими запасами (сухофрукти, горіхи, спеції). Більшість цих шкідників невеликих розмірів (0,5-3,0 мм) і тому малопомітні. Однак ці дрібні шкідники поступово накопичуються у продуктах і дуже їх псують. Особливо дістається старим запасам. Іноді комах стає так багато, що зерно чи продукти буквально кишать (!) ними. В результаті їх життєдіяльності відбувається "саморозігрівання" запасів зерна або борошна і вони остаточно стають непридатними. 

Якої ж шкоди завдають ці "крихітні" комахи?

По перше, погризене ним насіння пшениці, кукурудзи, гороху, квасолі та ін. сильно втрачає (до 90%) схожість, оскільки шкідники зазвичай знищують зародок насіння. 

По друге, у пошкодженому зерні та інших продуктах містяться залишки життєдіяльності шкідників – їх личинкові шкірки, загиблі особини, екскременти, павутиння. 

З пошкодженого зерна виготовляється неякісне борошно та випікається поганий хліб, а заражене шкідниками борошно змінює свій колір, запах та смакові якості.

Навіть невелика кількість жуків (15-25) або кліщів (до 150 шт.), що потрапили в зерно або зернопродукти, може спричинити отруєння або алергічну реакцію.

Погризене та пошкоджене шкідниками зерно та продукти набагато швидше заселяються пліснявими грибами. Вони проростають у зерно, продукти, і псують їх, виділяючи такі шкідливі та канцерогенні речовини, як афлотоксини. Ці гриби, а також інші цвілеві гриби Fusarium та Penicillium викликають отруєння – мікотоксикози у людини та тварин.

Тому не можна використовувати запліснявіле зерно для харчування людини або на корм домашнім тваринам. Домашні тварини, які харчуються зіпсованими продуктами, втрачають у вазі та хворіють.

Щоб запобігти зараженню продуктів і зерна комірними шкідниками, необхідно все дотримуватися певних правил їх зберігання.

• По перше, використовувати тару, що щільно закривається.
• По друге, її потрібно обережно очищати від залишків старих запасів.
• По третє, зерно різної вологості та різних термінів збирання та продукти різного часу зберігання повинні зберігатися у різних приміщеннях.
• Слід вести суворий контроль вологості зерна, борошна та продуктів.
• У зерносховищах систематично проводити планові заходи щодо сушіння та сортування зерна.
• Виявивши шкідників, насамперед знайдіть їх джерело, місце зараження. З цією метою використовуйте феромонні та клейові пастки. Осередок зараження очистіть або знищіть. Сильно пошкоджені та заражені продукти викиньте.
• У багатьох випадках комірні шкідники не витримують термічної обробки зерна та інших продуктів (заморожування до -10 °C або сильного прогрівання до 50 °С і вище).
• При сильному зараженні зерна у сховищах проведіть хімічну обробку – фумігацію чи обприскування інсектицидами.
• Крім того, існують корисні комахи-вершники, які самі у звичайних умовах знищують шкідників запасів.

А тепер давайте розглянемо найпоширеніших комірних шкідників. 

Комірний довгоносик (Sephius grаnarius). Один із найнебезпечніших шкідників запасів зерна. Зимує у зернових складах. Личинки розвиваються в зерні хлібних злаків (жито, пшениця, ячмінь), а також у зерні кукурудзи, гречки риca, сорго. Дорослі жуки можуть харчуватися мукою, крупою, макаронними виробами.

Жук зазвичай дає 3-4 покоління на рік. Дорослі жуки живуть від 7 місяців до 2 років. Самка відкладає до 300 яєць. Розвиток личинки та лялечки повністю проходить усередині зерна, потім жук прогризає вихідний отвір. Жук коричневого забарвлення, довжиною 2,1-4,0 мм, не літає. Життєвий цикл триває 28-36 днів. При масовому розмноженні жука може відбуватися саморозігрів зерна. Розвиток личинок припиняється за температури нижче 4 °С чи вологості зерна нижче 12%.

Заходи боротьби. Сильне прогрівання (до 50-60 °C) або проморожування (до -10 °C) зараженого зерна. Жуки витримують температуру -5 °С протягом 26 днів, 38-40 °С – 1-2 дні, а при 50 °С гинуть через 6 годин.

Необхідно дотримуватись правил зберігання: окремо зберігати зерно різної вологості та різних термінів збирання; тару акуратно очищати від сміття та залишків старих запасів зерна; контролювати вологість зерна, що зберігається (не нижче 14%), знищувати заражені запаси.

При сильному зараженні необхідна фумігація зерна та приміщень відповідними захисними препаратами-фумігаторами: наприклад, дегеш плейтс, дегеш стрипс, магтоксин (фосфід магнію), квікфос, фостоксин (фосфід алюмінію),метабром 980. 

Рисовий довгоносик (Sitophilus oryzae). Дуже схожий на комірного довгоносика, але менший (довжина 2,0-3,2 мм) і на бурих надкрилах у нього є чотири жовті плями. Крім того, жук добре літає. Личинки розвиваються у зерні хлібних злаків (пшениця, ячмінь, жито), а також у зерні рису, вівса, кукурудзи, гороху, їстівного каштану. Дорослі жуки харчуються борошном, печивом, сухарями, макаронами, висівками. Личинки у них розвиватися неспроможні.

Жук дає 2-3 покоління на рік і живе до 240 днів. Самка відкладає 380-575 яєць. Личинка та лялечка розвиваються всередині зерна. За вологості менше 6,7% їх розвиток припиняється.

Заходи боротьби такі ж, як для комірного довгоносика. Жук більш чутливий до холоду, ніж комірний довгоносик, температуру -5 °С він витримує 4 дні, 5 °C -21 день. 

Борошняний хрущак (Tribolium confusum). Жук червонувато-коричневого забарвлення з витягнутим пласким тілом (довжина 3,1-3,5 мм). Має крила, але літає нечасто. Жук і личинка харчуються борошном та зерном усіх хлібних культур, ушкоджують також насіння соняшнику, сухі овочі та сухофрукти. Віддають перевагу вже пошкодженим продуктам, зерну та борошну. Заражене жуком зерно та продукти мають неприємний гострий "карболовий" запах, борошно темніє та стає бурого кольору.

Самка живе до 3 років, відкладає до 350-400 яєць. Жук дає до 4-5 поколінь на рік. Одне покоління розвивається від 41 до 93 днів.

Заходи боротьби. Сильне прогрівання чи проморожування заражених продуктів. Жук витримує температуру 5 °С протягом 22 днів, -10 °C - 1 день, а личинка - 5 днів. При сильному зараженні проводять фумігацію.

Зерновий точильник, шашіль (Rhizopertha dominica). Жук коричневого забарвлення, довжина його 2,5-3,0 мм. Добре літає. Жук та личинки активно пробуровують зерно та залишають дуже помітний хід. Личинки жука можуть повністю з'їсти ядро зерна і залишити лише його оболонку. Жуки та личинки харчуються зерном хлібних злаків (пшениця, ячмінь, рис, проco), побитим зерном гороху, сочевицею, сухарями, сушеною картоплею. Сильно пошкоджені ними зерно та продукти мають специфічний солодкуватий, "медовий" запах.

Жук дає до 4 поколінь на рік. Самка відкладає 300–500 яєць, живе до 390 днів. Життєвий цикл жука триває від 34 до 55 днів. За температури нижче 23 °С жук не розмножується.

Заходи боротьби. Сильне прогрівання або проморожування зараженого зерна та продуктів. Жук холодостійкий: при 5 °C гине через 28 днів, при -5 °C через п'ять днів. При сильному зараженні проводять фумігацію.

Хлібний точильник (Stegobium paniceum). Жук (довжина 1,5-2,0 мм) бурого забарвлення. Має циліндричну форму тіла та надкрила з точковими борозенками. Добре літає. Дорослі жуки не харчуються, а їх личинки харчуються сухарями, печивом, випічкою, борошном, крупами, а також сухими рослинами (м'ятою), спеціями (паприкою), шоколадом, сухими сумішами, сухим кормом для тварин, аптечними ліками.

У кишечнику личинок є симбіотичні бактерії, які виробляють вітаміни групи В та допомагають їм при харчуванні. Личинки заляльковуються в коконах, покритих частинками харчового субстрату. Вони активно рухаються і легко прогризають "ходи" у твердому субстраті та упаковках, тому можуть пошкоджувати гербарії, книги, дерев'яні вироби, навіть алюмінієву фольгу.

Жук дає від 1 до 4 поколінь на рік. Самка живе від 13 до 65 днів. Життєвий цикл триває від 70 до 200 днів. 

Заходи боротьби. Сильне прогрівання (віще 50 °С) або проморожування заражених продуктів (до -10 °С). При нагріванні продуктів до 50 °С жуки і личинки гинуть через 24-36 годин. При температурі 2 °С вони гинуть через 16 днів, при о °С – через 4- 7 днів. 

Тютюновий жук (Lasderma sericeum). Жук бурого забарвлення, дуже схожий на хлібного точильника, завдовжки 2,0-2,5 мм. Відрізняється більш округлою формою тіла та сильно підігнутою вниз головою. Жук відомий як небезпечний шкідник запасів тютюну та тютюнових виробів. Крім того, він може харчуватися борошном, крупами, сухими сумішами, сухофруктами, родзинками, какао, спеціями, лікарськими рослинами, горіхами, рисом, сухим кормом для тварин. Личинки можуть також пошкоджувати сухі рослини у гербаріях, сухі букети, колекції комах і навіть ліки у порошках та таблетках. Личинки жука легко прогризають стінки упаковок під час пошуку місця лялькування. Вони заляльковуються в коконі з дрібних частинок субстрату. 

Жук дає від 1 до 4 поколінь на рік. Життєвий цикл його 26-120 днів. Самка живе від 7 до 28 днів. Вона відкладає 10-100 яєць на харчовий субстрат. При температурі нижче 17 °С розвиток личинок припиняється. 

Заходи боротьби. Сильне прогрівання чи проморожування заражених продуктів. При нагріванні до 50 °С усі личинки та дорослі жуки гинуть за 16-24 години, при заморожуванні до 0 °С – за 4-6 днів). Для запобігання зараженню продукти бажано зберігати у щільно закритих скляних, металевих чи пластикових контейнерах. 

Квасолева зернівка (Acanthoscelides obtectus). Жук сіро-коричневого забарвлення (довжина 2-5 мм), добре літає. Небезпечний шкідник квасолі на складах. Самка може відкладати яйця у польових умовах на зрілі боби квасолі.

Жуки швидко розмножуються в насінні квасолі у приміщенні, дають 3-4 покоління на рік. Самка живе 20-28 днів і відкладає до 284 яєць. Личинки розвиваються усередині зерна квасолі. Життєвий цикл триває від 26 до 60 днів. В одній насінні квасолі може розвинутися до 30 жуків. Личинка перед заляльковуванням готує напівпрозоре вікно для виходу жуків. 

Заходи боротьби. Сильне прогрівання або проморожування зараженого насіння квасолі. Жук чутливий до холоду. При нагріванні до 65 °С личинки гинуть через 1 годину, при заморожуванні до -5 °С – через 5 днів, при -10 °С – через 1 день. При сильному зараженні проводять фумігацію. 

Горохова зернівка (Bruchus pisorum). Жук сірувато-чорного забарвлення (довжина 4-5 мм), добре літає. Шкодить гороху тільки в полі, у складах він не розвивається, Жук дає одне покоління на рік, зимує всередині та поза горошинами у складах і полі. У полі самка відкладає від 130 до 730 яєць поверх зелених бобів гороху. Потім личинка вгризається всередину зеленої горошини і харчується там, перетворюючись на лялечку та жука. Пошкоджене зерно втрачає схожість, оскільки гине зародок. Жук стійкий до хоподу, витримує температуру 5 °С більше 390 днів, -5 °C – 260 днів, -15 °С – до 6 днів.

Заходи боротьби. Механічний відсів та передпосівна вибірка зараженого насіння гороху. При сильному зараженні потрібна фумігація посівного зерна. 

Суринамський борошноїд (Огуzaephilus surinamensis). Жук бурого забарвлення (довжина 2,2-3,5 мм), із сильно сплощеною формою тіла та характерними зубчиками на боках. Має розвинені крила, але не літає. Харчується всіма видами зерна, зернопродуктами (крупою, борошном), кондитерськими виробами, сухими овочами та сухофруктами. Личинки зазвичай харчуються пошкодженим чи побитим зерном. У сильно зараженому зерні може відбуватися саморозігрів. 

Жуки добре перезимовують у складах чи полі і живуть до 3 років. Жук дає до 8 поколінь на рік. Самка відкладає до 400 яєць. Життєвий цикл триває 29-32 дні. При температурі нижче 17 °С личинки не розвиваються. Жук холодостійкий, при температурі 0 °С живе 22 дні, при -5 °С – 13 днів.

Заходи боротьби. Сильне прогрівання заражених продуктів. При 50 °С жуки та личинки гинуть за 40 хв, при 55 °С – за 10. При сильному зараженні необхідна фумігація.

Південна комірна вогнівка (Plodia interpunctella). Невеликий метелик (довжина 7-9 мм, розмах крил 13-20 мм). Передні крила сіро-жовтого, біля вершини бурого забарвлення. Частий мешканець квартир. Гусениці харчуються сухофруктами, сухими овочами, горіхами, арахісом, какао, сухим молоком, сухим кормом для тварин, а також насінням соняшнику, гарбуза, гороху. Іноді гусениці харчуються зерном, борошном, крупами, печивом. У насінні гусениці зазвичай виїдають лише зародок, сильно знижуючи схожість насіння.

Самка живе 24-30 днів. Метелик відкладає 60-300 яєць, Гусениця біло-рожевого або зеленуватого забарвлення. Життєвий цикл триває від 27 до 305 днів. При температурі нижче 8 °С гусениці не розвиваються.

Заходи боротьби. Сильне прогрівання чи проморожування заражених продуктів. Зберігання запасів за низьких температур. При сильному зараженні проводиться хімічна волога дезінсекція приміщень препаратами арріво 25%, карате 5%, фастак 10% і фумігація складів.

Віктор Фурсов 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com