Айстра – рослина досить холодостійка. Розсада витримує короткочасні заморозки до -7 °С. Тому в більшості регіонів України посадку у відкритий ґрунт можна починати в ІІІ декаді квітня, вона нічим не відрізняється від посадки інших культур. Рослини заглиблюють на 1-2 см (в залежності від потужності розсади) і рясно поливають.
Я намагаюся висаджувати так, щоб рослини опинилися в неглибокій, 2-3 см, лунці. По мірі росту айстри підсапую. Це збільшує якірність, тому відпадає необхідність підв'язки.
Стандартна схема посадки на присадибних ділянках – 20х40 см. У промислових умовах з використанням механізованої обробки міжряддя роблять ширшими.
Подальший догляд полягає в основному в поливах, прополках і розпушуванні ґрунту.
Ну і звичайно, не варто забувати про хвороби та шкідників, незважаючи на те що сучасні сорти досить стійкі до них.
Молоді сходи можуть уражатися чорною ніжкою. Для боротьби з нею використовую превікур енерджі. Найчастіше чорна ніжка проявляє себе в загущених посівах при високій вологості повітря і ґрунту. Якщо полив оптимальний, а вологість грунту низька, можна обійтися і без превікура.
Айстри погано переносять перезволоження повітря і ґрунту – саме воно сприяє розвитку більшості хвороб. Найбільш поширені – іржа, борошниста роса і фузаріоз. Для їх профілактики айстри обробляють системними фунгіцидами типу ридомілу.
Найчастіше айстри хворіють після затяжних дощів. Від надлишку вологи тканини набухають і на рослинах з'являється безліч мікротріщин, крізь які і проникають збудники хвороб. Після закінчення дощів і з підвищенням температури створюються всі умови для їх розвитку. Так що слід обробляти квітники вчасно.
Найбільш поширені шкідники – павутинний кліщ і попелиця. Для їх придушення зазвичай використовую актелік, але можна і будь-який інший аналогічний за дією препарат, їх сьогодні на ринку вистачає.
Ще один злісний шкідник – вогнівки. В середині серпня метелики відкладають яйця в суцвіття айстр. Гусениці, які з'являються з них, харчуються внутрішніми частинами квітки. При масовому розвитку цього шкідника неможливо отримати ні якісної зрізки, ні насіння. Для боротьби з вогнівками використовую як актелік, так і інші препарати широкого спектра дії.
Не слід нехтувати важливим прийомом для отримання високоякісної зрізки – пасинкуванням.
У початковий період росту у айстри тільки одне стебло. Потім починається розгалуження, з'являються пасинки 1-го порядку. Залежно від сортових особливостей їх може бути від 2-4 до декількох десятків. Чим більше пасинків, тим менше буде діаметр суцвіть. Тому їх частково видаляють, залишаючи 2-5 шт.
Особливо великими вдаються айстри, якщо видалити всі пасинки, залишаючи тільки одне суцвіття на центральному стеблі.
В такому випадку діаметр квіток на рослинах деяких сортосерій і сортів може досягати 18-20 см (Матадор, Валькірія, Корида і ін.).
Але є сорти, яким видалення пасинків першого порядку протипоказано.
Це низькорослі бордюрні – Камелот, Класик, букетні, колоновидні, помпонні – Серенада, Бідермайер і ін. Діаметр суцвіть у них не збільшується, а декоративність їх втрачається. Так що і тут необхідний індивідуальний підхід.
Якщо значення має не діаметр суцвіть, а їх кількість – пасинки 1-го порядку не нормують. Набагато більше шкоди приносять пасинки 2-го і 3-го порядку, якщо допустити їх розвиток. Вони забирають багато поживних речовин, в результаті якість основних суцвіть значно погіршується. Особливо інтенсивно такі пасинки розвиваються восени, коли основні суцвіття починають всихати або частина їх зрізана.
Багато квітникарів не можуть отримати насіння саме тому, що рослини витрачають сили на розвиток пасинків, при цьому основні суцвіття всихають і насіння не визріває.
Величезне значення має і схема посадки. Якщо ви вирощуєте айстри "для душі", відстань між рослинами значення не має, аби вам вони подобалися. А ось при вирощуванні на зріз слід висаджувати айстри з міжряддями не менше 40 см, а в ряду не менше 20 см. При цьому бажано, щоб в спекотну частину дня рослини притінялися, оскільки на сонці забарвлення суцвіть трохи блякне. При вирощуванні на зріз айстри сіють в декілька заходів з перервою в 10-15 днів. Тоді зрізати квіти можна з липня до морозів.
Олег Савейко
© Журнал "Огородник"
ФОТО: pixabay.com