Гра в "короля гори": побудова і облаштування альпінаріїв та рокаріїв

Спочатку дренаж

Перший крок у створенні альпінарію, рокарію, осипу – розмітка ділянки. Наступний етап – влаштування дренажу.

Гірські рослини звикли до водопроникного кам'янистого ґрунту, від замокання вони можуть загинути.

Перед закладкою дренажного шару для майбутньої гірки знімають дерн і родючий шар ґрунту. Потім засипають биту цеглу, щебінь, гравій, шлак, будівельне сміття або будь-який інший матеріал, що пропускає воду. Мінімальна товщина дренажного шару – 15 см. Зверху дренаж зарівнюють крупнозернистим піском, дрібним гравієм або галькою, а поверх піску насипають шар ґрунту до необхідної висоти (з урахуванням того, що ґрунт осяде).

Часто гірку будують одночасно з басейном, тоді викопаний ґрунт йде на насип. Верхній шар рослинної землі (товщина 30-40 см) має бути багатим гумусом (до 10%). 

Насипаній гірці дають постояти 1-2 дні, потім приступають до укладання каміння.

Ярус за ярусом 

Невеликий рокарій можна спорудити з 3-5 великих каменів округлої форми, навколо яких формують кам'яний осип із щебеню, гравію (шар не менше 15 см).

Для альпійської гірки каміння потрібно більше. Щоб скельний садок мав природний вигляд, каміння має бути не менше 25-30 см у поперечнику, найбільші та красиві камені розміщують ближче до вершини.

Перш ніж приступити до укладання каміння, поверх дренажного шару насипають піднесений шар (20-40 см) з щебеню, гравію, битої цегли, будівельних відходів і утрамбовують його, формуючи найвищу частину альпінарію або рокарію. Ця підсипка буде «тримати» ґрунт, щоб гірка не осідала з часом.

Потім підсипку накривають шаром родючого ґрунту, який також трамбують і добре поливають.

Камені укладають так, щоб вони лежали на землі, а не стирчали догори. Під кожен камінь лопатою або совком формують коритоподібне ложе. Камені на третину (а довгі і до половини) заглиблюють в землю, це надає їм стійкості. Камені повинні лежати настільки міцно, щоб на них можна було ставати ногами – це знадобиться надалі при догляді за гіркою. Під найбільші валуни, щоб вони з часом не «потонули», підкладають фундамент із гравію, азбоцементних труб, цегли.

Ще один нюанс – поверхня плаского каміння повинна мати ледь помітний ухил у бік гірки, щоб дощова вода стікала до коріння рослин.

Виклавши перший ярус каміння, на гірку знову підсипають ґрунт і трамбують його, потім викладають наступний ярус. 

Кількість ярусів залежить від розмірів гірки та величини каміння. Скажімо, в альпінарії розміром 5х3 м виходить 3-5 ярусів. 

Викладаючи каміння, формують ущелини, плоскогір'я, в які висаджують рослини, надаючи таким чином гірці природного  вигляду. 

Ґрунт для альпійців 

Важлива деталь: весь ґрунт для гірки ретельно очищають від коренів бур'янів, при необхідності просіюють. Якщо не виконати цю умову, бур'яни укоріняться під камінням і боротися з ними буде неможливо.

Після того як гірку збудували, між камінням поверх основного шару землі підсипають ґрунт для рослин.

• Зазвичай беруть суміш дернової землі та великого піску (1:1) або суміш дернової землі, піску та торфу (1:1:1). 
• Рекомендують також суміш садової землі, щебеню та перепрілого компосту (3:2:1).
• Для рослин, що віддають перевагу вапняному ґрунту, додають доломітове борошно або дрібний лужний щебінь, а для тих, що віддають перевагу кислому, — торф і хвою, що перепріла.
• Перегній на гірках та в рокаріях не використовують.

Приготовлені суміші насипають між камінням наступним чином: спочатку совком або сапкою розпушують ґрунт на гірці, потім підсипають суміш і притискають її, щоб вона злегка змішалася з основним ґрунтом. Після цього ґрунт на гірці закривають мінеральною мульчею, яка перешкоджає вимиванню ґрунту до та після посадки рослин. Вона також зберігає вологість і мікроклімат на гірці, перешкоджає проростанню на ній занесеного вітром насіння бур'янів.

При виборі мульчі звертайте увагу на її хімічний склад. 

• Для лужних ґрунтів підходить вапняний щебінь розміром 2-16 мм або щебінь із пемзи, для кислих – щебінь, що містить кварц.
• З естетичної точки зору важливе поєднання мінеральної мульчі та каміння за кольором.

Товщина шару мульчі залежить від сортименту висаджених рослин. Для невеликих «килимків» з трав'янистих рослин мульчу насипають шаром 0,5-2,5 см, для більших видів – до 4 см.

Після спорудження гірку залишають у спокої хоча б на тиждень.

Кому на гірці комфортно? 

Для альпінаріїв та рокаріїв найкраще підходять високогірні низькорослі види з великими квітками.

Згодом кожен любитель гірок вибирає свій асортимент рослин. Одних більше захоплюють рідкісні примхливі види, інших – яскраві та декоративні. 

А для початківців зазвичай рекомендують групу невибагливих рослин. Це види з красивими розетками листя (камнеломки, молодила), подушкоподібні (армерія, дзвіночок карпатський, гвоздика-трав'янка) і сланкі рослини (арабіс, чебрець, флокси шиловидні, іберійка, крупка), а також злаки та цибулі. 

Дуже популярні для гірок очитки і дрібноцибулинні, що створюють яскраві плями на зеленому фоні ранньою весною. Використовують і види хвойних дерев та кущів (самшит, ялівець, соснові стланики).

При доборі рослин враховують їх розмір у дорослому вигляді, і навіть швидкість розростання.

Більшість використовуваних рослин для рокарію – багаторічники, однорічні квіти використовують, як правило, для маскування відцвілих цибулинних.

Щоб висадити рослини на гірку, відгрібають мінеральну мульчу, а після посадки знову рівномірно розподіляють її навколо саджанця та злегка притискають. Біля коріння іноді розташовують кілька невеликих камінчиків.

Мініатюрні дерева, кущі часто висаджують похило, тоді вони з часом набувають вигляду зігнутих вітром. Цибулинні та бульбові рослини, особливо чубатку, кислицю, краще висаджувати в сітчастих горщиках, щоб запобігти їх поширенню на всі боки.

Сприятливий час для оформлення гірки та рокарію – весна, але якщо вологи достатньо, можна робити посадки і восени.

Гірські рослини не підживлюють. Догляд за ними полягає в прополюванні, видаленні відцвілих суцвіть, стрижці видів, що буйно розростаються, і поливі. 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com