Сітка-рабиця
Не поспішайте зневажливо відкидати цей варіант. Почнемо з того, що рабиця – це не просто сітка, а прекрасна опора для рослин. Можна організувати такий живопліт, який стане предметом заздрості багатьох сусідів.
Перевага рабиці ще й у тому, що цей матеріал не потребує встановлення потужних опор, чим значно полегшує монтаж.
- Рабицю плетуть із чорного або оцинкованого дроту, а також із дроту з полімерним покриттям.
- Перша – найдешевша, але потребує фарбування кожні 3-4 роки, щоб уникнути іржі.
- Інша справа – оцинкована сітка, їй корозія не страшна, але й ціна у неї вища.
- Дріт з полімерним покриттям естетичніший за перші два завдяки кольоровому рішенню (жовтому або зеленому), але через пару-трійку років покриття в місцях згину дроту від морозу може потріскатися і там з'явиться іржа.
Висновок: для огорож краще вибрати сітку з оцинкованого дроту.
Не останній фактор – величина осередків (від 20 х 20 мм до 80 х 80 мм). Чим дрібніше осередки, тим міцніше і дорожче сітка.
Хочеться «мережива»? Можна ставити сітку і з великими осередками, але врахуйте: якщо в господарстві є птиця, а огорожа не заплетена рослинами, то курчата-каченята можуть через такий паркан легко вибратися на волю.
Оптимальний розмір осередків – 40-50 мм.
Досвідчені люди радять купувати сітку-рабицю із запасом. Наприклад, згідно з технічними умовами виробу, довжина рулону може становити 10 м плюс-мінус 0,5 м. Точний розрахунок у цьому випадку може вас підвести.
Найпростіший паркан цього типу – натяжний. На конструкцію з опор за допомогою саморобних гачків натягується сітка, яку для більшої надійності фіксують зверху та знизу металевим прутом або товстим дротом. Щоб сітка не провисла, рекомендується стовпи розташовувати на відстані не більше 1,5 м один від одного.
Не хочете зайвих витрат? Ставте стовпи на відстані 3 м один від одного, але тоді доповніть опорну конструкцію поздовжніми прожилинами: дерев'яними лагами або металевими куточками. Їх прикріплюють до опор горизонтально зверху та знизу кожного прольоту та натягують на них сітку. Кріплять її після натягу м'яким нержавіючим дротом, наприклад, тим, який використовують зварювальники для напівавтоматичного зварювання (діаметр – 1,5 мм).
Можна влаштувати секційний паркан – із опор та зварних рам із натягнутою всередині сіткою.
Після встановлення стовпи, прожили та інші конструктивні елементи потрібно пофарбувати. Оцинковані і пластифіковані сітки цього не потребують, а ось чорному дроту це дуже рекомендовано, причому буквально одразу після установки – іржа може з'явитися через кілька днів.
Готові металеві системи огорож
У просунутих домовласників великою популярністю користуються готові металеві огорожі, досить широко представлені на вітчизняному ринку. Мода на прозорі сітчасті огорожі відображає тенденцію до прийнятої в європейських країнах відкритості та протилежна звичному для наших співвітчизників прагненню сховати своє життя за глухим парканом.
Відмінна риса огорож такого типу – універсальність: вони гармонійно вписуються в будь-який ландшафт і добре поєднуються з будинками різних архітектурних стилів.
Елементи системи поставляються на об'єкт у готовому вигляді і досить швидко збираються в готовий паркан.
- В систему входять стовпчики, сітчасті панелі та елементи кріплення.
- Панелі паркану зварюються зі сталевих прутів (діаметр вертикальних прутів становить 4-8 мм, горизонтальних – 6-8 мм), часто вигнутих спеціальним чином для надання додаткової жорсткості (завдяки згину такі огородження часто називають 3D-огорожами), що дозволяє їм витримувати згинальні та зсувні навантаження.
- Після зварювання панелі піддаються гарячому цинкуванню та покриваються кольоровим полімером (зазвичай зеленим, але на замовлення можливі й інші варіанти).
- Стовпи виготовляються із сталевої труби замкнутого перерізу (круглого, прямокутного або квадратного) і пропонуються у двох варіантах виконання – під бетонування або на фланцях для кріплення до твердої поверхні (асфальт, бетон).
- Щоб волога не потрапляла всередину стовпа, у верхній торець його встановлюється пластикова заглушка.
- Для більшої безпеки на торці стовпів можуть монтуватись додаткові L- та V-подібні насадки для колючого дроту.
Стовпи встановлюються з інтервалом, що дорівнює довжині панелей. Під стовпи буряться отвори діаметром 250 мм та глибиною не менше 500 мм (залежно від висоти огорожі та глибини промерзання ґрунту). Потім свердловини армуються та разом зі стовпами заливаються бетонною сумішшю.
Також можливий монтаж огорожі за допомогою фланця на забивних палях та гвинтових опорах. Панелі кріпляться до стовпів хомутами чи скобами, які фіксуються антивандальними болтами. Кількість точок кріплення залежить від висоти огорожі. Отвори в стовпі просвердлюються у процесі виробництва.
Як правило, компанії-виробники пропонують кілька моделей панелей та стовпів з широким діапазоном висот, а також широким асортиментом воріт та хвірток.
Готові сітчасті огорожі недешеві, але довговічні і дуже невибагливі в експлуатації: не потрібно витрачати час та гроші на оновлення огорожі. Виробники встановлюють гарантію на вироби до 20 років.
Бетонні паркани
Дуже демократичний та надійний варіант огорожі – бетонні паркани. Крім невисокої ціни вони приваблюють простотою та швидкістю монтажу.
- Бетонні огородження – це збірні залізобетонні конструкції.
- Вони являють собою набір із стовпів та прольотів, які складаються з кількох окремих плит (їх кількість залежить від висоти огорожі).
Стовпи бетонуються як завжди. Плити послідовно вставляють у пази стовпів, а потім зміцнюються за допомогою цементного розчину. Малюнок панелей буває найрізноманітнішим – наприклад, “під цеглу”, “під дерево”. Плити заповнення можуть бути однаковими або різними залежно від розташування та декоративної функції. Так, унизу зазвичай монтують плити, які імітують масивну основу прольоту (наприклад, у вигляді цегляної або бутової кладки), а вгорі – плити у вигляді декоративних ажурних верхівок.
Після встановлення паркан зазвичай фарбують, застосовуючи акрилові фарби.
Наталія Травка
© Журнал "Городник"
ФОТО: pixabay.com, pexels.com