Прості способи: розмноження обліпихи вкоріненням живців та щепленням

Однак сіянці не зберігають особливості сорту повністю. Більше того, насіннєвий спосіб розмноження дає переважно чоловічі рослини, які до вступу в плодоношення важко відрізнити від жіночих.

Тому такий спосіб розмноження застосовують під час виведення нових сортів. Він зручний також для отримання сіянців, які використовують у лісомеліоративних, лісозахисних та декоративних цілях.

Щоб зберегти одержані сорти, застосовують вегетативне розмноження. Це, крім усього іншого, дозволяє отримувати необхідну кількість чоловічих та жіночих рослин.

Розмноження зеленими живцями 

Зелені живці обліпихи, як і інших культур, укорінюють у захищеному ґрунті (скляні або плівкові теплиці, розсадники тунельного типу, парники з укриттям) в умовах штучного туману. Туманоутворювальні установки дають можливість автоматизувати процес догляду за живцями та створити оптимальні умови для їх укорінення.

Успіх зеленого живцювання у обліпихи значною мірою залежить від термінів заготівлі та посадки живців.

В умовах Полісся та Лісостепу України він припадає на період, коли сума активних (понад 5 °С) температур сягає 600-700 °С. Як правило, це друга декада червня.

Заготівля пагонів, нарізка живців 

Пагони для нарізки живців заготовляють із маточних насаджень, закладених чистосортним, здоровим матеріалом, або з високоврожайних, не пошкоджених шкідниками та хворобами рослин. Для живцювання краще вибирати ростові пагони середньої сили росту. 

Щоб запобігти підсиханню і навіть прив'яданню пагонів (а цього допускати ніяк не можна), їх одразу складають у кошики, вистелені поліетиленовою плівкою та вологою мішковиною, у відра, на дно яких наливають трохи води, можна також скористатися поліетиленовими мішками. Головне, якнайшвидше доставити черешки до місця живцювання.

• Нарізку живців необхідно проводити у затіненому місці.
• Зелені живці обліпихи зазвичай нарізають довжиною 7-12 см.
• Нижній зріз роблять над брунькою, верхній – на 2-3 мм вище за неї.
• Видаляють 3-4 нижні листки і зв'язують живці в пучки по 25 або 50 шт., щоб основи їх були на одному рівні. 
• Зрізані живці не повинні втрачати тургор, тому їх одразу ж ставлять нижніми кінцями у воду або не щільно складають у кошики, періодично зволожуючи.
• Перед посадкою їх впродовж 14-16 годин обробляють водним розчином 0,01-0,02% індолілоцтової або 0,0025-0,01% індолілмасляної кислоти (для живців ранніх термінів заготівлі концентрації нижчі, для пізніх – більш високі). При обробці кінці живців занурюють у розчин на 2,5-3 см.
• Зазвичай їх ставлять на обробку наприкінці робочого дня та залишають на ніч.
• Вранці знімають, промивають водою та приступають до посадки.

Посадка та укорінення живців 

Перед посадкою субстрат для укорінення ретельно вирівнюють, злегка ущільнюють. Після цього вже включають туманоутворювальну установку для зволоження.

• Безпосередньо перед посадкою маркують субстрат.
• Висаджують живці за схемою 7х3х4 см, на глибину 2,5-3 см.
• Одразу після посадки поливають, щоб ущільнився субстрат.

У період укорінення живців потрібно підтримувати вологість повітря на рівні 90-100% за допомогою туманоутворювальної установки. Щоб створити оптимальні умови для укорінення, цю установку налаштовують на роботу автоматично.

До появи коренів листові пластинки повинні постійно зберігати тонку плівку води. Для цього в сонячні дні установку включають на 10-20 секунд через кожні 5-10 хвилин, а в похмурі – через 1-1,5 години. У дощову погоду та вночі полив припиняють. Як тільки з'явиться коріння, рослини поливають рідше, але рясніше, збільшуючи час провітрювання.

Через 2-3 тижні після масового укорінення відкривають плівкові укриття спочатку на короткий, потім на більш тривалий час. Через 2-3 тижні укриття зовсім видаляють. Періодично проводять прополювання. 

На перезимівлю рослини залишають на місці укорінення. При цьому з настанням стійких морозів їх бажано замульчувати пухким матеріалом (хвоєю, перегноєм або торфом) шаром 5-6 см.

Ділянка дорощування 

Провесною укорінені рослини викопують, сортують і висаджують на ділянку дорощування.

Тут посадку проводять за схемою 45х70х8-15 см, що дозволяє застосовувати механізацію та забезпечує нормальний ріст та розвиток саджанців впродовж 1-2 років. Догляд за ними полягає у систематичних прополках та розпушуванні ґрунту, а також у підтримці поливами його вологості на рівні 75-80% повної вологоємності.

За високої агротехніки за один вегетаційний період можна виростити стандартні саджанці.

Розмноження здерев’янілими живцями

Це найпростіший і найдоступніший спосіб розмноження обліпихи як у спеціалізованих розсадницьких господарствах, так і в умовах аматорського садівництва. Він передбачає використання однорічних здерев'янілих пагонів, які заготовляють на чистосортних елітних насадженнях або на присадибних ділянках з високопродуктивних, вільних від шкідників та хвороб рослин. В умовах України здерев’янілі пагони можна заготовляти восени (починаючи з листопада), взимку або ранньою весною.

Однорічні пагони діаметром не менше 4 мм садовим секатором або ножем розрізають на частини довжиною 18-20 см. Нарізані живці осіннього терміну заготівлі можна зберігати в підвалі в злегка зволоженому піску або перліті при температурі 0-5 °C, або в холодильній камері в поліетиленових мішках при 0-2 °С. У зимові терміни заготівлі можна використовувати ще й снігові бурти.

Перед посадкою живці занурюють на дві третини довжини на дві доби у воду з температурою 20-30 °С, потім на 18-24 години на таку ж глибину в 0,02%-ний водний розчин гетероауксину або 0,01%-ний розчин індолілмасляної кислоти (ІМК).

Застосовують і інший спосіб підготовки живців до посадки.

Пучки живців на дві третини довжини занурюють у воду з температурою 18-24 °С на 5-7 діб до набухання бруньок та утворення кореневих горбків. При цьому необхідно щодня, ввечері та вранці, змінювати воду. Якщо є можливість, краще поставити живці у проточну воду.

Живці укорінюють на грядах у парниках, розсадниках або теплицях. Використання захищеного ґрунту дає можливість виростити стандартні саджанці за один рік.

Висаджують живці в пухкий родючий легкий за механічним складом ґрунт з таким розрахунком, щоб на поверхні його залишалися дві-три бруньки. Висаджувати живці можна вертикально чи з невеликим нахилом.

Якщо технологією передбачено вирощування рослини на одному місці впродовж одного року, то при використанні гряд або захищеного ґрунту зазвичай застосовують схему посадки 20х5-10 см. На ділянках з дворічним вирощуванням саджанців на одному місці доцільно висаджувати живці одностороннім способом за схемою 45 x 8-12 см або двостороннім (60+20 х 8-12 см).

Догляд за висадженими живцями полягає у підтримці необхідної вологості ґрунту (70-80% повної вологоємності), його розпушуванні та прополюванні. 

Розмноження щепленням 

У Поліссі та Лісостепу України деякі високопродуктивні сорти обліпихи, починаючи з 4-5-го року плодоношення, страждають від фузаріозних та вертицильозних хвороб. Щоб цього уникнути, досить прищепити живці таких сортів на місцеві підщепи, стійкі до цих захворювань.

Крім того, в умовах аматорського садівництва такий спосіб розмноження дозволяє на одній рослині мати колекцію з кількох сортів.

Прищепивши один живець чоловічої рослини в крону жіночої, можна обійтися без чоловічої рослини-запилювача на ділянці.

Живці для щеплення зазвичай заготовляють у листопаді-грудні. Для цього вибирають однорічні пагони, що добре визріли, товщиною 7-9 мм. Зберігають їх під снігом, у холодному підвалі, у вологому піску або в холодильних камерах у поліетиленових мішках при температурі 0-2 °С.

Час щеплення починається у фазу розпускання бруньок у рослин-підщеп і триває до закінчення їх цвітіння. Прищеплюють на однорічну деревину живці з 3-4 бруньками способом поліпшеного копулювання.

При використанні у якості підщепи одно-дворічних сіянців щеплення доцільно проводити на висоті 10-25 см від кореневої шийки. Місце щеплення обв'язують поліетиленовою плівкою, а верхній зріз живця, який роблять над брунькою, замазують садовим варом.

Особливості розмноження на присадибних ділянках 

У аматорському садівництві застосовують усі описані способи розмноження обліпихи.

Для розмноження зеленими живцями можна використовувати холодні парники або невеликі плівкові теплиці.

• Щоб облаштувати їх на ділянці, копають траншею глибиною до 40 см.
• На дно її насипають шаром 12-15 см дренажний матеріал (гранітний щебінь, бита цегла, керамзит, у крайньому випадку річковий крупнозернистий пісок).
• Для того щоб дренаж не замулювався, поверх нього насипають тирсу шаром 2-3 см.
• Решту об'єму траншеї за мінусом 3-4 см заповнюють приготованою перегнійною землею, що складається з суміші перегною з піском (1:1).
• Потім засипають шаром 3-4 см субстрат укорінення, у більшості випадків – чистий річковий пісок середньої зернистості або суміш такого піску з торфом (2:1).
• У якості субстрату можна використовувати також суміш річкового крупнозернистого піску з перлітом або вермікулітом у співвідношенні 2:1.

Для підтримки вологості та виключення перегріву повітря під плівкою рам парників та теплиць натягують шар марлі або забілюють плівку вапняно-крейдовим розчином. У спекотні дні провітрюють.

У цих спорудах постійно підтримують високу вологість повітря, обприскуючи їх водою з ранцевого обприскувача 4-5 разів на день, особливо в період укорінення живців. Пізніше обприскують рідше.

Можна влаштувати просту автоматику поливу. Для цього знадобиться реле часу 2РВМ та еелектронасос для створення тиску. У культиваційній споруді через кожен 1 м встановлюють трубу діаметром 3/4 дюйма з розпилювачами відбивного типу, розташованими на стояках завдовжки близько 30 см. Воду подають насосом з капітального бака. 

Іван Надточій

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com, pexels.com