Незаразні, але вимагають лікування: хвороби курей, спричинені неправильним утриманням

Найменшу шкоду завдають хвороби незаразні. Та й боротися із ними досить легко. Причина їх, як правило, полягає у неправильному годуванні та утриманні птахів. 

Авітамінози – захворювання, зумовлені відсутністю чи нестачею в організмі вітамінів.

При авітамінозі А у молодняку та дорослої птиці відзначаються млявість, зниження апетиту, загальна слабкість, схуднення, скуйовдженість пір'я, кон'юнктивіт, ураження епітелію дихальної та травної систем. Молодняк відстає у рості, у несучок знижується або повністю припиняється яйцекладка, у самців знижується життєздатність сперми.

За відсутності в організмі вітаміну Д у молодняку розвивається рахіт, характерними симптомами якого є викривлення кінцівок і хребта, потовщення суглобів ніг, кульгавість, хиткість і присідання на ноги. У дорослої птиці, головним чином курей та індиків, розвивається захворювання у формі остеомаляції. Перша її ознака – поява яєць зі слабкою тендітною шкаралупою, а іноді й без неї.

При нестачі в раціоні вітамінів групи В у птахів спостерігається поліневрит (тремтіння кінцівок, втрата рівноваги при ходьбі, спотикання, паралічі ніг та крил, закидання голови), дерматит, жирове переродження печінки, перозис (потовщення та укорочення трубчастих кісток), деформація суглобів. 

Основна причина перозису – нестача марганцю та вітаміну В₄ (холіну). Молодняк пересувається на плеснових суглобах. 

При авітамінозі В₁₂ у птахів розвивається злоякісна анемія, ріст і розвиток молодняку затримуються, у несучок знижуються несучість і виведення молодняку.

Авітаміноз Е у молодняку та дорослих птахів проявляється симптомами енцефаломаляції (розм'якшення головного мозку). Курчата втрачають апетит, очі заплющуються, хода хитка, з'являються ознаки ураження нервової системи: закидання голови убік чи назад, посмикування головою, рухи по колу. У каченят різко виражена м'язова слабкість, паралічі та парези ніг, судоми (каченята перевертаються на спину).

Щоб запобігти авітамінозу, молодняку та дорослим птахам слід згодовувати дрібно рубану зелень, моркву, гарбуз, силос, сінне борошно, хвою, пророщене зерно, пекарські дріжджі, молочні продукти та ін.

Канібалізм (розкльов) – схильність птахів до клювання один одного. Це не хвороба, а реакція птахів на умови довкілля і, насамперед, на конфлікти у спільнотах. Зазвичай курочки "з'ясовують стосунки" з місячного віку, а півники – пізніше. Сутички частішають у період статевого дозрівання. 

Розкльов може виникнути через порушення умов утримання, типу та режиму годування, складу раціону. Значний вплив мають низький вміст клітковини, нестача амінокислот, особливо метіоніну та цистину, надто яскраве освітлення.

• Для профілактики канібалізму птахам згодовують лимонну кислоту із розрахунку 0,4 г на 10 кг корму; 0,5-0,3 г гіпсу, 0,2-0,3 г сірки, 10 мг сірчанокислого марганцю на одну дорослу птицю на добу. 

Зменшити канібалізм можна введенням в раціон соняшникової макухи, капусти, моркви, вівса, зеленої трави.

Рекомендують також включати червоні електролампочки або слабке освітлення, частково видаляти верхню та нижню або тільки верхню частину дзьоба (дебікування). 

Захворювання органів травлення зустрічаються у птахів різного віку, але частіше – у молодняку. Так, катар зоба ("м'який зоб") з'являється, якщо птах їсть зіпсовані корми та мінеральні добрива чи п'є брудну воду. Зоб здувається, і птах сидить насупившись.

• Лікування полягає в масуванні зобу та випаюванні 1%-ого розчину саліцилово-кислого натрію або 0,5%-го – соляної кислоти.

Закупорка зоба (атонія зоба, "твердий зоб") трапляється у птахів через одноманітне годування сухими зерновими кормами та сінним борошном. Зоб на дотик щільний, збільшений обсягом, часто відвислий.

• Для лікування захворювання птахам випаюють 0,5% розчин соляної кислоти або вводять 20-30 мл соняшникової олії з подальшим масажем зоба і видавлюванням вмісту через рот. 

Захворювання статевих органів у птахів зустрічаються найчастіше під час яйцекладки. З'являються вони через брак вітамінів у кормах, антисанітарного вмісту, травм, інтоксикації. 

Жовтковий перитоніт характеризується запаленням очеревини і плеври в результаті попадання в черевну порожнину жовткової маси фолікул яєчника, що розірвалися. Характерною ознакою перитоніту є збільшення живота, черевна стінка стає гарячою на дотик.

Причини можуть бути різні: переляк, грубе поводження з несушками, підвищений вміст протеїну в раціоні, нестача вітамінів, високі сідала та ін. У більшості випадків одночасно з жовтковим перитонітом протікають запалення яєчника та яйцевода.

Випадання яйцевода відбувається, якщо птах несе великі яйця, при запаленні яйцевода та клоаки, запорах та проносах.  Частину, що випала, обмивають розчином марганцевокислого калію і вправляють спочатку клоаку, а потім яйцевод.

З запаленням яйцевода та з ненормально великими яйцями пов'язана утруднена кладка яєць. 

Ознаки хвороби полягають у тому, що птах довго сидить у гнізді і потім, не знісши яйця, схоплюється і покидає гніздо. У таких випадках слід ввести в яйцевод підігріту олію і чистим пальцем, змащеним вазеліном, видалити яйце. Якщо яйце дуже велике, попередньо обережно руйнують шкаралупу і видаляють вміст частинами.

Ольга Циганюк 

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pexels.com