Куряча родина: породи і кроси м'ясного та яєчного напрямку в Україні

Першість за кількістю серед свійських птахів по праву належить курям.

Походить домашня курка від дикої банківської курки (Gallus Bankiva), яку ще називають червоною джунгльовою куркою. У природі ця курка мешкає в Індії, у М'янмі, на Малайському півострові, о. Суматра, о. Ява, на Філіппінах, в Новій Гвінеї.

Банківська курка населяє лісові масиви, зарослі чагарниками та бамбуком. Веде осілий спосіб життя, дуже полохлива, літає погано, харчується насінням рослин, зернами злаків, фруктами, комахами та хробаками. Гнізда з трави та листя кури влаштовують на землі. Яйця насиджують лише самки. Забарвлення оперення у півня – помаранчево-червоне на шиї, передній частині спини і попереку, пурпурно-червоне на спині, зеленувато-чорне – на хвості та крилах. Забарвлення оперення у курки сріблясте, біле, іноді чорне, дзьоба і кінцівок – від світло-жовтого до сірого. 

Вважають, що банківських курей одомашнили понад 5 тис. років тому в Індії. Тоді курей використовували для півнячих боїв і тільки пізніше оцінили їх несучість та м'ясні якості. 

З Індії кури поступово поширилися до сусідніх країн: на схід – в Китай, на захід – до Європи, де згодом було виведено дуже багато порід і породних груп.

Власники присадибних господарств розводять переважно курей та менше інші види сільськогосподарських птахів. Різноманітні за величиною, формою, забарвленням оперення, кури – не тільки джерело харчування, а й окраса двору. 

Успіх розведення курей у присадибному господарстві великою мірою залежить від правильного вибору породи та кросу, умов утримання, а також від ступеня захопленості цим видом птахів.

Залежно від напрямку продуктивності породи курей класифікують на яєчні, м'ясні, м'ясоїчні, бійцівські та декоративні.

Кури яєчних порід рухливі, відрізняються невеликою живою масою, мають легкий кістяк, щільне оперення. У більшості курей яєчних порід добре розвинений листоподібний гребінь. Молодки починають яйцекладку у 4-5-місячному віці. Оскільки у них слабо виражений інстинкт насиджування, ці кури – погані квочки. Також вони погано відгодовуються.

• Несучість курей яєчних порід – 170-240 яєць на рік, маса яйця – 55-65 г, шкаралупа біла.

В Україні найбільш поширені кури порід леггорн. У аматорських господарствах зустрічаються мінорки, гамбурзькі, італійські куріпчасті, андалузькі.

М'ясояєчні породи курей виведені схрещуванням яєчних та м'ясних порід. За скоростиглістю вони наближаються до пород яєчного типу, оскільки курчата досить швидко розвиваються, а молоді починають яйцекладку в 5-6-місячному віці. Кури цього типу краще переносять холод, ніж кури яєчних порід, вони добре несуться взимку. Оперення у них досить пухке, гребінь та сережки маленькі. Деякі з курей мають більш виражені ознаки м'ясної продуктивності, інші – яєчної. М'ясо у них за смаковими якостями краще, ніж м'ясо курей яєчних порід. Добре виражена схильність до насиджування. 

• Несучість курей м'ясояєчних порід – 150-220 яєць за рік, маса яйця – 55-70 г. Забарвлення шкаралупи палеве, коричневе або світло-коричневе.

М'ясні породи курей відрізняються великою масою, малою рухливістю, флегматичним темпераментом. Вони коротконогі, з пухким оперенням. Кури починають яйцекладку у 6-7-місячному віці. Інстинкт насиджування сильно розвинений.

• Несучість невисока – 90-130 яєць за рік. Маса яйця – 58-70 г.

У приватних господарствах найбільш поширені такі м'ясні породи курей: корніш, брама, кохінхін, лангшан.

Птахівники-аматори в присадибних господарствах також розводять бійцівських (англійських, малайських, індійських) і декоративних курей (карликових, довгохвостих і безхвостих, кучерявих, з шовковим оперенням). 

Сьогодні в Україні поширені 18 кросів яєчних курей (7– з білою шкаралупою: Білорусь 9У, Борки-117, Декалб, Ломанн, Іза біла, Хай Лайн, Хайсекс; 11 – з коричневою: Бованс ЗЛ, Борки-колор, Домінант 102, Іза , Ломанн, Прогрес, Тетра СЛ, Тетра X, Хай Лайн, Хайсекс, Шевер 579), у тому числі 15 кросів з інших країн (Західної Європи, США, Канади).

Останні випробування яєчних кросів у Голландії свідчать про те, що серед кросов з білим оперенням найкращі – Декалб, Бованс, Ломанн СЛ (яйценосність за 13 місяців використання – 326-335 яєць на початкову несушку та 336-341 яєць на середню); серед кросов з коричневим оперенням – Хайсекс, Бованс, Декалб (несучість за 13 місяців відповідно 327-324 і 337-340 яєць).

У присадибних господарствах України рекомендують використовувати яєчні та м'ясояєчні кроси Борки-2М, Борки 117, Борки-колор, Білорусь-9, Тетра СЛ, Хайсекс, Ломан. За оптимальних умов годування та утримання несучість гібридних курей – 240-315 яєць за рік.

Створені ці кроси на основі порід леггорн, род-айланд, плімутрок, сіра каліфорнійська.

З м'ясних кросів в Україні поширені Кобб-500, Арбор Акрез, Конкурент 2. Зміна, Росс. Жива маса гібридів при вирощуванні на м'ясо у 42-денному віці становить 2450-2478 г при витратах корму 1,59-1,73 кг на 1 кг приросту живої маси. У деяких господарствах використовують також кроси Домінант, Ломан, Хаббард.

Всі м'ясні кроси створені на основі двох порід: корніш (батьківська форма) та плімутрок (материнська форма).

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com