Робота на городі вимагає не лише фізичних сил, але й необхідних знань. Тож, пам’ятаю, увечері, поробивши всі хатні справи, обкладалася горами спеціальної літератури і студіювала теорію, щоб уже зранку застосувати прочитане на практиці.
Тоді ж почала передплачувати журнал «Огородник», який став моєю настільною книгою, другом і порадником.
Не все вдавалося відразу й легко, але я не здавалася, виправляла помилки й наполегливо йшла далі. Земля на моєму городі родюча. Та й клімат у нас на Волині такий, що дозволяє вирощувати різноманітні овочеві культури, коренеплоди й зелень.
Згодом відчула, що моя душа тяжіє до помідорів. Ця культура мене буквально причарувала своїм розмаїттям і потенціалом.
Спочатку насіння купувала в спеціалізованих магазинах, починала з 7-10 сортів. Так на моєму городі з’явилися перші помідори – Фатіма, Шапка Мономаха, Північна королева, Ляна, Санька, Кібіц, Цукрова голова, Ефемер…
З року в рік колекція росла. А коли освоїла Інтернет, насіння почала замовляти у приватних колекціонерів.
Наразі в моєму господарстві 850 сортів помідорів – від традиційних і всім відомих до рідкісних і екзотичних.
Утім я не зупиняюсь. Та й як тут втриматися від спокуси й не придбати хоча б кілька новинок на рік, коли світова селекція помідорів розвивається семимильними кроками, пропонуючи справжні шедеври!
Добре знаю, скільки потрібно прикласти зусиль, щоб отримати гарний урожай помідорів.
Ділянку під овочі готую з осені. По грядках розсипаю гранульовані органо-мінеральні добрива Екоплант. Добриво поступово розчиняється в ґрунті, живить ґрунт, підвищує його родючість. Ефективність добрив буде помітна уже весною.
У ґрунт також вношу суперфосфат, доломітове борошно, курячий послід, бо в моєму господарстві є кури. Після цього ділянку перекопую. Якщо дозволяють погодні умови, висіваю сидерати – гірчицю і олійну редьку.
Навесні, коли пригріє сонце, проливаю грядки препаратом «Байкал». Це мікробіологічне добриво сприяє підвищенню стійкості рослин до хвороб і шкідників.
- Сіяти насіння на розсаду починаю з 20 лютого.
- Щороку вирощую понад 120 сортів помідорів, тож сівбу проводжу в три етапи.
- При вирощуванні розсади мені дуже допомагають спеціальні стелажі, оснащені лампами денного світла.
- На постійне місце розсаду висаджую у травні. У відкритий ґрунт – з 20 травня, коли приходить стабільне тепло, в теплицю раніше – на початку травня.
В позаминулому році чоловік мені зробив бажаний подарунок – власноруч сконструював теплицю (3х8 м), про яку я мріяла вже давно. Перший тепличний урожай видався на славу.
Ніколи не поспішаю обробляти рослини від хвороб і шкідників. Уважно слідкую за прогнозом погоди. Якщо погода спекотна, суха, то фунгіциди не використовую. Від шкідників на ранніх етапах використовую інсектицид актара, а коли рослини починають плодоносити – бітоксибацилін. Але якщо літо дощове, з різкими перепадами температури, у пригоді стають цеоліт антистрес мульти, рідоміл голд, квадрис, скор, курзат. Препарати стараюсь час від часу міняти й використовувати згідно з інструкцією.
Помітила, що якщо розсада міцна, здорова, то й дорослі рослини стійкі до хвороб. До того ж грядки завжди мульчую, що також запобігає поширенню грибних захворювань.
На початку літа високорослі помідори формую. Низькорослі сорти формування майже не потребують.
Із зібраного врожаю роблю заготовки: сік, аджику, кетчуп, сацибелі, пасту… Це оптимальний спосіб урізноманітнити зимове меню й заощадити сімейний бюджет.
Перевагу віддаю великоплідним помідорам. У минулих сезонах особливо порадували Мега Мавр, Гігант Орлов жовтий, Король ананас, Буракерські улюбленці, Джаз, Античне серце акві терме. Плоди виросли від 450 г до рекордних 1,146 кг.
Дуже люблю серцевидні сорти помідорів. Найбільш урожайними виявилися Серце абрикосової зебри, Оранжеве серце, Сержант Пеппер, Аліса.
Нещодавно відкрила для себе групу сортів американської селекції Dwarf Tomato Project. З-поміж інших сортів вони вирізняються високою врожайністю, незвичайною красою плодів і найголовніше – багатогранним і неповторним смаком.
Крім помідорів, вирощую болгарський перець, баклажани, огірки, коренеплоди, зелень, різні види салату, цибулю, часник. Овочів маємо вдосталь. Як кажуть, на столі густо і в коморі не пусто. Тож город – моя велика перемога.
Мій рецепт
Домашній кетчуп
Помідори – 3 кг, перець болгарський – 1,5 кг, цибуля – 3-5 шт., часник – 50 г, перець гострий стручковий – 2 шт./за смаком, крохмаль кукурудзяний – 1,5 ст. ложки, цукор – 100 г, оцет 9%-ний (яблучний або винний) – 25-30 мл, сіль за смаком, гвоздика – 3 шт., духмяний перець – 5-6 шт., чорний перець – 20 шт. (з розрахунку на 3,5 л).
Помідори (попередньо знімаю з них шкірочку), перець солодкий і гіркий, дві цибулини нарізаю довільними шматочками, викладаю в каструлю, добре розварюю на середньому вогні. Отриману масу подрібнюю за допомогою блендера, додаю прянощі і ще 5 хв кип’ячу. Потім усе перетираю через сито, знову ставлю на вогонь і доводжу до кипіння.
Тим часом дві–три цибулини, що залишилися, та часник подрібнюю, додаю оцет, цукор і сіль. Щоб маса була однорідною, додаю кукурудзяний крохмаль. Отриману масу висипаю у киплячу каструлю і, постійно помішуючи, варю на слабкому вогні протягом 10 хвилин.
Готовий кетчуп розливаю в стерилізовані банки і закриваю кришками. Дуже смачно!
Людмила Ярошенко
© Журнал "Огородник"
ФОТО: автора