Красиві, але примхливі: особливості догляду за виткими трояндами

При живцюванні і ті, і інші вкорінюються майже на 100%. Найбільш високий відсоток вкорінення досягається шляхом розмноження напівздерев'янілими пагонами.

• Живці нарізають одразу ж після цвітіння, з середньої частини однорічних пагонів таким чином, щоб на кожному з них було не менше двох бруньок.
• Нижній зріз роблять на 1,5 см нижче бруньки, верхній – над брунькою.
• Верхній листок зрізають наполовину, нижній – видаляють повністю.
• Заготовлені живці висаджують з невеликим ухилом в парники, заглиблюючи в субстрат на половину довжини.

Квітникарі-аматори можуть вкорінювати живці на ділянці, накриваючи їх скляними банками.

Укоренювати живці плетистих троянд можна до осені. На постійне місце їх висаджують в кінці вересня – першій половині жовтня, але краще – навесні наступного року.

У зимовий період їх краще зберігати в утеплених парниках або в підвальному приміщенні у вологому піску.

Цвітуть виткі троянди на другий – третій рік після посадки. У верхній частині торішніх скелетних пагонів відростають короткі (від 15 до 18 см) пагони, на яких утворюються, як правило, багатоквіткові суцвіття. Більшість сортів цвіте рясно, один раз в сезон, впродовж 25-35 днів, деякі – повторно.

Суттєве значення має розміщення пагонів на опорах. Пагони, розправлені густо на конструкціях, затінюють один одного і погано цвітуть, а розправлені широко – не закривають простір і тоді видно стійки опор. Тому їх потрібно розміщувати один від одного на відстані 30-35 см.

Обрізка кущів витких троянд – один з основних агротехнічних прийомів, від якого багато в чому залежать ріст, розвиток і цвітіння рослин. Провести її слід в вересні.

Сорти витких троянд істотно відрізняються від сортів інших груп розташуванням квіткових бруньок на пагонах. У них квіткові бруньки, з яких розвиваються квіткові пагони, утворюються у верхній частині скелетних торішніх пагонів. Тому обрізка їх зводиться до видалення пошкоджених верхівок скелетних пагонів, розрідження кущів за рахунок видалення у самої основи 3-4-річних пагонів. Однорічні пагони, що не квітнуть в поточному сезоні, зрізати ні в якому разі не можна.

Дещо клопітно укривати їх на зиму.

Оскільки квіткові бруньки розташовані у верхній частині скелетних пагонів, кущі троянд необхідно вкривати повністю. В іншому випадку вони будуть погано цвісти.

Квіткові бруньки підмерзають частіше, ніж вегетативні.

Восени пагони необхідно знімати з опор, скручувати і укладати на заздалегідь насипаний земляний горбок, застелений хвойними гілками. На них кладуть скручені батоги троянд, накривають ялиновим гіллям, а зверху – укривним матеріалом, наприклад,  поліетиленовою плівкою. При сильних морозах їх додатково засипають листям або снігом.

До настання холодів в укритті повинні бути віддушини.

Перед тим як укрити, плетисті троянди слід витримати впродовж декількох днів при зниженій температурі (-2 ... -3 °C). Так рослини адаптуються і краще зимують.

Навесні кущі спочатку звільняють від листя, пізніше знімають плівку, а хвойні гілки – тільки після настання стабільних позитивних температур. Розкривати рослини краще в похмуру погоду або ввечері, щоб звільнені від зимового укриття ослаблені кущі спочатку обвітрилися, а не потрапили одразу під прямі сонячні промені.

Напіввиткі троянди вкривають на зиму наступним чином: над кущами встановлюють каркаси, які зверху накривають плівкою. Більшість цих троянд досить морозостійкі, проте в вітряну погоду при сильних морозах підмерзають. 

Виткі троянди частіше за інші види уражуються борошнистою росою, іржею, а в тривалу дощову погоду – сірою гниллю. Навесні, якщо відкрити їх в сонячну погоду, можуть пошкоджуватися грибним опіком. 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com