Підступна заразиха: як боротися з вовчком на городі

В Україні поширені 32 види вовчка з сімейства заразихових (Orobanchceae), якого в народі називають дзигою, товстухою, товстункою, сосуном.

На городах найчастіше зустрічаються декілька видів:  заразиха гілляста – по всій Україні, капустяна, єгипетська (баштанна) і соняшникова – по всій степовій зоні.

Майже кожен з видів вовчка пристосований до паразитування на обмеженому колі рослин, які належать тільки до одного або декількох певних родів або видів.

Наприклад, вовчок соняшниковий паразитує, в основному, на соняшнику, а з інших рослин віддає перевагу томату, тютюну, полину. Вовчок баштанний здатен уражати близько 70 видів рослин, в тому числі городні – картопля, тютюн, капуста, томат, гарбузові культури. Вовчок гіллястий (конопляний) небезпечний для тютюну, томата, капусти, моркви, дині та ін.

Вовчок відноситься до квіткових рослин. Забарвлення квітки городніх видів блакитно-сіре. Запилювачі – бджоли і джмелі. Плід – невелика коробочка з величезною кількістю насіння. Основні способи поширення насіння – вітер, потоки ґрунтової води, і, безумовно, готова випадкова розсада з ринку.

А ось з насінням овочевих культур вовчок, як не дивно, не передається.

Насіння вовчка проростає тільки при наявності в ґрунті свіжих кореневих виділень рослини-господаря (наприклад, капусти, томату або баштанних культур).

Після такого біологічного сигналу первинний корінець присмоктується до кореня рослини і утворює клубеньок, з якого виростають пагони і вторинні коренеподібні утворення – гаусторії. Вони паразитують на коренях уражених рослин, висмоктуючи з них необхідні поживні речовини та вологу протягом усього вегетаційного періоду, а також отруюють рослину-господаря продуктами своєї життєдіяльності. 

Проростання насіння вовчка в ґрунті, його присмоктування і розвиток відбуваються поступово, у міру зростання кореневої системи живлячої рослини. Тому на коренях однієї рослини-господаря можна спостерігати все фази формування паразита: від проростання насіння до дозрівання коробочок з новими насінням.

На жаль, ефективні способи боротьби з вовчком, який уражує овочеві рослини, поки не розроблені.

Щоб уникнути поширення заразихи на соняшнику, проводиться спеціальна селекція стійких сортів і гібридів. Стійкість зберігається до 10 років, після чого виникають нові раси вовчка. 

Оскільки вартість селекційних робіт дуже висока, сучасний сортимент овочевих рослин, що перебуває на ринку, не має генів стійкості.

Центр виняткової шкодочинності вовчків – Астраханська область (Росія), тому селекція на стійкість проводиться у Всеросійському НДІ овочівництва і баштанництва.

Заходи боротьби

Городники можуть самостійно контролювати поширення вовчка за допомогою декількох агротехнічних прийомів:

• потрібно дотримуватися сівозміни з 7-8-річним чергуванням культур. Це стримує поширення паразита, хоча витримати чергування овочевих рослин на городі дуже важко. До найстійкіших рослин належать кукурудза, сорго та соя;
• глибоко перекопувати ґрунт (глибше 30 см), оскільки насіння вовчка проростає на глибину 12-15 см і швидко втрачає схожість на перезволожених ґрунтах;
• вчасно знищувати бур'яни і випадкову падалицю соняшнику. Важливо видаляти їх не тільки на городі, а й на узбіччях;
• ретельно виполювати молоді рослини вовчка до початку цвітіння і обов'язково спалювати;
• використовувати фосфорно-калійні добрива, вони підвищують стійкість культурних рослин до вовчка.

До інших методів, які в умовах городу неможливо виконати, відносяться застосування гербіцидів, біопрепарату Blasticidin S і та інших штамів гриба фузаріуму.

Ще один цікавий спосіб, що дозволяє значно знизити насіннєву продуктивність паразита, – використання заразихової мушки – фітомізи, яка поширена і в Україні. Її личинки розвиваються в квітках вовчка.

Щоб залучити заразихову мушку на городи, восени на полях соняшнику збирають в невеликі паперові пакети засохлі рослини вовчка, в яких зимують пупарії (характерні для мух ложнококони) мушки. Пакети зберігають в сухих приміщеннях при температурі 2-4 ° С. На початку цвітіння вовчка пакети розвішують на ділянці, попередньо зробивши в них отвори для вильоту мушок на городи. Фітомізи поселяються в квітках рослин вовчка та з'їдають зав'язь. В кінці сезону ці пакети обов'язково спалюють.

Використовуючи навіть декілька агротехнічних прийомів в боротьбі з вовчком, можна хоча б частково знизити шкідливість цього паразита і підвищити врожаї сільськогосподарських культур. 

Зеновій Сич 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора