Прийшов час ягідників: осіння посадка чорної смородини

Найкраще місце

Величезне значення для росту смородини має розташування і рельєф ділянки.

Найбільш відповідними вважаються північні, східні і північно-західні схили.

Дуже добре, якщо є лісозахисні смуги. Вони не тільки захищають від панівних вітрів, але і створюють своєрідний мікроклімат, який позитивно впливає на ріст смородини.

На низинних затоплюваних ділянках з підґрунтовими водами вище 1 м смородина добре рости не буде. Також їй не підходять сильнокислі і карбонатні ґрунти. Небажана і посадка на крутих схилах, де в дощові періоди можливе розмивання ґрунту. Не варто висаджувати смородину в западинах, куди навесні опускається холодне повітря, через що пошкодження рослин заморозками більш вірогідні, ніж на височинах. 

Перед посадкою

Перед закладанням плантації обов'язково потрібно зробити аналіз ґрунту. Це дозволяє вносити добрива не «на око», а строго дозовано. Наприклад, при вмісті в ґрунті 4-5% гумусу вносять 30-40 т перегною на 1 га, а при вмісті 3% вносять вже 60-100 т/га.

Крім того, аналіз допоможе визначити кислотність ґрунту і вміст основних і мікроелементів. Це допоможе розрахувати програму підживлення і внесення основних доз добрив під час передпосадкової обробки ґрунту, що дуже важливо для успішного росту і плодоношення смородини.

Хороші і погані попередники

• Попередниками смородини можуть бути будь-які садові та городні культури, крім аґрусу, у якого зі смородиною спільні шкідники та хвороби. 
• Не варто висаджувати смородину і після смородини.
• Якщо хочете посадити смородину після малини, потрібно врахувати і те, що після розкорчування малини висаджувати іншу культуру можна лише коли відімруть усі корінці і перестане рости поросль. Для цього знадобиться приблизно 2-3 роки регулярних культивацій ділянки. 

Необхідна фумігація

Величезною проблемою для плантації можуть стати бур`яни і шкідники, що живуть в землі. Тому перед закладкою ягідника необхідно провести фумігацію – внесення препаратів для знищення хвороб, шкідників і бур'янів.

Захід цей досить дорогий, тому, на жаль, зазвичай українські фермери через брак коштів його не проводять. 

У кращому випадку фумігацію проводять частково, обробляючи поле тільки від бур'янів. Таку обробку найкраще проводити двічі гербіцидами суцільної дії на основі гліфосату (згідно з інструкцією). 

Що стосується шкідників, то у нас в Україні вже є в продажу препарати типу метарізін, виготовлені на основі хижого гриба, які дозволяють впоратися з підземними шкідниками (личинки дротяника, хрущ, капустянка і т.п.). При внесенні препарату в ґрунт гриб поселяється на шкіднику і з часом його знищує. При цьому для корисної фауни він нешкідливий.

Після фумігації та внесення добрив проводять культивацію ділянки на глибину 40-45 см. Причому культивація повинна бути проведена не пізніше ніж за два місяці до посадки, щоб ґрунт встиг ущільнитися.

Посадка в свежорихлений ґрунт неприпустима, оскільки при його  ущільненні і осіданні можуть обриватися корінці.

Способи посадки

При закладці промислових плантацій використовують кілька способів посадки смородини.

На великих площах використовують спеціальні посадочні машини. Коштують вони недешево, тому купувати їх варто, якщо щорічно засаджувати великі площі. Як варіант, можна такий агрегат орендувати, але це досить проблематично – поруч його може не виявитися, а якщо гнати транспорт через півкраїни, посадка вийде дуже дорогою.

Тому найчастіше використовують гідробур. Якщо гідробура немає, можна використовувати посадку в борозни, які легко прорити борознокопачем. Ну і найпростіший, але найбільш трудомісткий спосіб – ручна посадка під лопату. 

Висаджують смородину на 5-10 см глибше, ніж вона росла в шкілці і обрізають, залишаючи над поверхнею ґрунту 2-3 бруньки. Такі прийоми сприяють інтенсивному наростанню пагонів нульового порядку, а це запорука майбутнього врожаю. Багато хто робить  помилку, не обрізаючи рослини після посадки і намагаючись отримати пробний урожай. Але це призводить до слабкого наростання пагонів, зниження продуктивності і швидкого старіння гілок. Тому залишати смородину на плодоношення в рік посадки недоцільно.

Після посадки обов'язковий рясний полив. Виняток становить посадка під гідробур, оскільки при бурінні посадкового отвору використовується вода – одночасно відбувається посадка і полив.

Ряди найкраще розташовувати з півночі на південь. Тоді вони будуть висвітлюватися більш рівномірно і ґрунт в міжряддях буде нагріватися не так сильно, як при посадці із заходу на схід.

Оптимальні терміни посадки смородини чорної на Півночі і в Центрі України середина - кінець жовтня, на півдні кінець жовтня - початок листопада. Рослини, посаджені в ці терміни, до морозів встигають вкоренитися і навесні бурхливо починають рости.

Можна висаджувати і навесні. Бажано це робити якомога раніше, оскільки смородина рушає в ріст дуже рано, а саджанці з розпущеним  листям приживаються і ростуть гірше.

Якщо ж посадковий матеріал зберігався в погребі, його можна висаджувати навіть в травні, аби до цього часу на саджанцях не розпустилися бруньки.

Весняна посадка практично завжди програє осінній, і чим пізніше навесні відбувається посадка, тим менше прирости.

Тому плантацію краще закладати в найбільш оптимальні строки та про придбання посадкового матеріалу домовлятися заздалегідь.

Посадковий матеріал

Смородина чорна дуже легко розмножується здерев'янілими живцями. В Україні основну масу саджанців вирощують саме цим способом. Від якості саджанців залежить продуктивність плантації.

Як же повинні виглядати «правильні» саджанці?

• Однорічний саджанець 1-го сорту повинен бути непідсушеним, з добре сформованими нерозпущеними бруньками, без видимих ​​механічних пошкоджень. 
• Він повинен мати не менше чотирьох коренів завдовжки не менше 15 см.
• Саджанець повинен мати один пагін завдовжки не менше 50 см, з кореневою шийкою діаметром не менше 0,8 см.

Знайти в розплідниках такі саджанці зазвичай не складає труднощів. Набагато гірше йдуть справи в Україні з дворічними саджанцями. Попит на саджанці настільки великий, що всі однолітки хороших сортів продаються. На дорощування залишаються лише сорти, які не мають високої комерційної цінності. Однак і вони знаходять свого покупця. На ринках садоводи-аматори  зазвичай приділяють більше уваги розмірам саджанця, ніж характеристикам пропонованого сорту. 

Останнім часом пропонують саджанці із закритою кореневою системою. Єдина їх суттєва перевага – можливість посадки в будь-який безморозний період.

Все частіше з'являються і пропозиції саджанців, вирощених ін-вітро. Цей посадковий матеріал найдорожчий, якості його підносять до небес. Однак продавці не можуть надати експериментально отримані дані з порівняння саджанців, отриманих ін-вітро,  і живцюванням. Такі питання навіть викликають у них обурення. Але якщо саджанці ін-вітро дійсно були б кращі за ті, що отримують живцюванням, то такі відомості були б найкращою рекламою.

За більш ніж п'ять років я не зміг отримати такої інформації ні від однієї лабораторії. Ну давайте поміркуємо. Вчені встановили, що всі хвороби і шкідники перебувають в ґрунті, в який ми висаджуємо безвірусний матеріал. Комахи і птахи переносять віруси за сотні і тисячі кілометрів. З усім цим рослина, позбавлена імунної системи, залишається один на один. На мій погляд, рослини, які адаптувалися до вірусів, набагато життєздатніші за лабораторні. Тим більше, що деякі власники лабораторій не приховують, що для багаторічних рослин ін-вітро – тільки спосіб прискореного розмноження, що дозволяє отримувати в сотні і тисячі разів більше посадкового матеріалу, ніж при традиційному живцюванні.

Виняток становлять лише суниця і малина, для яких безвірусність посадкового матеріалу принципова.

Крім того, важливо пам'ятати, що рослини з пробірки перед висадкою в ґрунт потребують адаптації. Інакше під впливом зовнішнього середовища вони можуть загинути. 

Досить легко чорна смородина розмножується і зеленими живцями. Але для цього необхідне спеціальне обладнання. До того ж отримані саджанці потрібно ще рік дорощувати, щоб вони були придатні для закладки плантацій. Це досить клопітно.

Саме тому основна маса саджанців, вирощених в Україні, – з здерев'янілих живців.

Закупівля саджанців

Перш ніж придбати саджанці для закладки промислового ягідника, потрібно подивитися розплідник, де їх вирощували.

Найкраще це робити в період плодоношення. Багато фермерів вирощують і ягоди, і саджанці смородини. Але навіть у «чистих» розплідниках, які вирощують тільки саджанці, залишають невелику кількість кущів на плодоношення, щоб було що показати відвідувачам.

Ніякі розповіді та фото не дають стільки інформації, як побачене на власні очі плодоношення і дегустація ягід.

Звертати увагу слід не тільки на врожайність, величину і смак ягід.

Велике значення має будова куща.

Для промислового вирощування підходять сорти з компактною кроною. Сорти з розлогими кущами для промислових посадок не підходять, оскільки звислі пагони дуже ускладнюють догляд за насадженнями.

При відвідуванні розплідника ви побачите умови, в яких виростають саджанці, оціните ретельність догляду за ними. Обов'язково домовтеся про інформаційний супровід. Повірте, якщо у вас немає досвіду вирощування смородини, питання будуть виникати не один рік. А ось якщо вам будуть регулярно відмовляти у відвідуванні розплідника, значить, справа не чиста, і зв'язуватися з такою організацією не варто.

Схеми посадок, обрізка, формування 

Дуже часто схема посадок залежить від того, як буде оброблятися плантація.

• Якщо трактором, то міжряддя повинні бути не менше 3 м, якщо міні-трактором – не менше 2-2,5 м, якщо мотоблоком – не менше 2 м, при ручній обробці – 1,2-1,5 м, з відстанню 60-80 см між рослинами в ряду. В результаті через 3-4 роки утворюється плодова стіна.

Величезну роль грає і формування кущів.

Найпродуктивніші пагони у віці до 5 років. При подальшому використанні їх продуктивність падає і врожайність знижується. Тому кущ повинен складатися з пагонів різного віку не старше п'яти років. Щорічно залишають 2-4 молодих пагона. Якщо приріст потужний, залишають більше, при слабкому прирості залишають менше. На 5-й рік, після 4-го плодоношення гілки вирізують і заміняють молодими.

Нормування пагонів проводять не восени, а навесні. Так, якщо навесні з'явилося і стало рости шість молодих пагонів (і кожен з них тягне поживні речовини!), а нам потрібні тільки три, їх і залишаємо, а зайві вирізаємо. Тоді приріст залишених пагонів буде значно більшим, а значить і врожайність вище.

Досить рідко, але все ж застосовується наступне формування:  

• У перший рік залишають два пагони. 
• На наступний рік вони плодоносять, після чого їх видаляють.
• В цей же рік наростають молоді пагони, які видаляють на наступний рік після плодоношення. 
• І так щороку.

Кількість пагонів, що залишається щорічно, залежить від багатьох факторів і в кожному випадку індивідуальна. Якщо прирости потужні, залишають більше, слабкі – залишають менше. Завдяки такому формуванню ягоди збільшуть розмір, а щорічна обрізка пагонів істотно знижує інфекційний фон і дозволяє обходитися мінімумом препаратів хімзахисту. Схеми посадок ті ж, що описані вище. 

До формування відносять і щорічну санітарну чистку, під час якої щорічно навесні вирізують обламані, підсохлі, уражені шкідниками і слабкі пагони. Вирізують також пагони, сильно нахилені в сторону міжрядь і пагони другого і вище порядків, спрямовані всередину крони куща (вони малопродуктивні, а живлення вимагають багато).

Якісні саджанці, які правильно висаджені, сформовані, та забезпечені належним доглядом, завжди радують високим урожаєм.

Олег Савейко 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора