Тендітний аромат та соковиті кольори: флокс волотистий у квітнику

Яскраве полум'я квітки 

Назва рослини походить від грецького слова φλόξ, що в перекладі означає «полум'я». За легендою Одіссей і його супутники, спускаючись в підземне царство Аїда, освітлювали собі шлях смолоскипами. Вибравшись з підземелля, мандрівники кинули смолоскипи на землю, а ті проросли і перетворилися в квіти флокса.

На Русі флокси здавна називали полум'ям, мабуть завдяки яскравому забарвленню. Крім того, досі в побуті збереглася друга назва флокса – «ситчик», отримана рослиною завдяки тому, що забарвлення нагадує яскраві кольори ситцю.

Флокс волотистий – одна з найкрасивіших багаторічних рослин, здатних прикрасити і невеликі присадибні ділянки, і монументальні парки.

Забарвлення квіток сортових флоксів різноманітне, вони бувають білі, рожеві, лососеві, майже помаранчеві, червоні, вишневі, малинові, фіолетові, блакитно-лілові, майже сині, димчасті, а можуть поєднувати різні кольори і відтінки або змінювати колір залежно від освітлення і часу дня. Багато сортів мають на полі пелюсток неповторний малюнок у вигляді вічок, штрихів і тіней.

У колірній палітрі флокса волотистого немає жовтого кольору, а синій і блакитний можна побачити лише при певному освітленні: рано вранці, до вечора або в похмуру погоду.

А як не згадати про чарівний, ніжний аромат, який запашною хмарою пливе по саду, особливо вранці і надвечір...  

Декоративний і універсальний

Флокси відрізняються від багатьох декоративних рослин підвищеною витривалістю, відмінною пристосованістю до зміни умов вирощування, зимостійкістю і морозостійкістю, довголіттям і високим ступенем розростання і розмноження як вегетативним, так і насіннєвим способом.

Навіть без квіток кущі флоксів досить декоративні: їх соковита зелень служить хорошим фоном для рослин, що розпускаються на початку літа, адже перші пагони сходять ранньою весною, не боячись заморозків, і дуже пожвавлюють квітник.

Треба сказати, що при правильній агротехніці їхні кущі добре виглядають весь сезон.

Флокси універсальні: їх можна використовувати в регулярних і пейзажних посадках. Гарні вони в масивах, на алеях, у бордюрах і міксбордерах.

Рясне цвітіння – одна з головних особливостей волотистих флоксів. Квітки в суцвітті флокса розпускаються неодночасно: по черзі знизу вгору. Тому у флоксів досить тривалий період цвітіння, що підсилює їх декоративний ефект.

Максимальної декоративності кущ флокса досягає через 8-12 діб після початку цвітіння, яке триває в залежності від сорту 3-6 тижнів.

Вмілим підбором сортів з різним терміном цвітіння і близьким за забарвленням і по висоті можна продовжити квітучий ефект до 3 місяців. Того ж можна досягти і вмілою прищипкою стебел на різних стадіях їх розвитку.

Сорти відрізняються один від одного не тільки термінами цвітіння, а й видом квітки, формою і розміром суцвіття, висотою куща (від крихітних, висотою всього 45 см до гігантів в 1,8 м заввишки).

Умови – як на батьківщині

Флокси цілком можуть рости самі по собі, вони не спричиняють особливого клопоту.

А ось для того, щоб отримати красиве листя, міцні "ноги", щільні шикарні шапки квітів, рясне і тривале цвітіння, треба забезпечити умови близькі до тих, які були на їх батьківщині – в рідкісних листяних лісах Північної Америки, де вони ростуть на вологих лісових галявинах, по берегах річок серед хащ.

Флоксам подобається вологий ґрунт, насичений гумусом. Земля їм підходить така, яку щороку покриває шар листового опаду, який є хорошим органічним добривом. Флокси добре ростуть і розвиваються як на освітлених ділянках, так і в ажурній напівтіні.

Це вологолюбна культура. Поливати їх треба часто і рясно. При висиханні верхнього шару ґрунту листя виглядає блідим, при тривалій нестачі вологи нижнє листя жовтіє і опадає. При поливі ґрунт треба промочувати на всю глибину залягання кореневої системи (25-30 см).

Нестача вологи негативно позначається і на цвітінні: квітки дрібніють, суцвіття стає невеликим і пухким.

У періоди затяжної холодної сирої погоди або, навпаки, посушливої та вітряної, або при різких скачках температури підвищується небезпека розвитку грибних захворювань флоксів (борошниста роса, іржа і плямистості на листках). У боротьбі з такими напастями допомагають будь-які фунгіцидні препарати – топаз, скор, стробі, ХОМ і т.д.

Хоча я вважаю, що краще не боротися з хворобою, а проводити профілактичні обробки. Перший раз навесні, коли пагони досягнуть висоти 10-15 см, другий раз – в період бутонізації, а далі – по погоді.

Флокси дуже пластична культура і моментально реагують на хороший догляд і підживлення. Приділіть їм трохи уваги і ваш сад з початку літа і до самих заморозків прикрашатимуть різнокольорові факели флоксів з найніжнішим ароматом!

Ганна Глущенко 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора