По "гарячих" слідах: рятуємо ріпчасту цибулю від спеки

Цибуля ріпчаста відноситься до дворічних, трав'янистих, холодостійких, овочевих культур.

Розмножується генеративним і вегетативним способами. Урожай отримують безпосередньо посівом насіння в грунт, через сівок і вирощування розсадним способом.

Незважаючи на те, що цибуля багата фітонцидами, які згубно діють на різні мікроорганізми, вона уражається багатьма фітопатогенами – грибами, бактеріями і вірусами. 

Найбільш поширеними хворобами, які завдають значної шкоди в період вегетації, є пероноспороз, фузаріозне і бактеріальне в'янення, а також чорно-сіра плямистість, або стемфіліоз.

Втрати врожаю цибулі через ураження хворобами становлять 30-35%, а в роки епіфітотій, тобто масового поширення, більше 50%. 

Несправжня борошниста роса, або пероноспороз, – найбільш шкідливе захворювання під час вегетації цибулі.

Хвороба поширена повсюди, де вирощують цибулю. Найбільшої шкоди завдає в роки з прохолодною вологою погодою. Хворобу викликає гриб Peronospora destructor (Berk) Casp. Міцелій гриба має зимову (у стані спокою) і літню (вегетативну) форми.

Для пероноспорозу характерно багаторазове відновлення протягом вегетаційного періоду, потужна репродуктивна здатність і велика швидкість наростання інфекції, в результаті чого хвороба швидко поширюється.

Джерелом інфекції в початковий період вегетації є рослини, які виросли з дифузно уражених цибулин. Посадка уражених цибулин становить найбільшу небезпеку, оскільки вже через 2-3 тижні на листках цибулі утворюється конідіальной наліт, що свідчить про наявність інфекції. 

Основними ознаками несправжньої борошнистої роси є поява на листках або квіткових стрілках блідо-жовтих суцільних плям, які пізніше покриваються сірувато-фіолетовим нальотом. Згодом плями збільшуються в розмірах, набувають коричневого забарвлення, некротизуються. Уражені органи жовтіють і засихають. Квітконосні стрілки ламаються, внаслідок чого насіння не дозріває.

Поширюються конідії гриба повітряними течіями і краплями дощу. Дуже сприятливими для епіфітотії пероноспорозу цибулі є умови, коли прохолодні ночі чергуються з відносно теплими днями, випадають рясні роси. 

Ці умови характерні для всіх хвороб, що викликаються пероноспоровими грибами, – пероноспорозу огірка, фітофторозу томатів.

Надалі уражене листя і стрілки заселяються іншими грибами – Alternaria, Stemphilium і ін.

Часто на посадках цибулі можна помітити ознаки ураження фузаріозним в'яненням.

Заселення цибулин різними видами грибів роду Fusarium викликає фузаріозне в'янення в період вегетації і фузаріозну гниль в період зберігання. Ця хвороба розвивається в результаті висадки в ґрунт заражених цибулин.

Характерні ознаки – передчасне пожовтіння, скручування і відмирання листя, яке починається з верхівки. Потім хвороба поширюється на всю листову пластинку. Уражені листки в'януть і загнивають. Заражені частини цибулини набувають коричневого забарвлення. На вертикальному розрізі ураженої цибулини добре видно м'яку пляму коричневого кольору. На денці утворюється білий або рожево-карміновий повстяний наліт, корінці можуть повністю загнивати, тому уражені рослини легко висмикуються з ґрунту.

Під час збору врожаю можна не помітити уражені цибулини, і тоді вони будуть загнивати в період зберігання.

Сприяє розвитку хвороби температура повітря 21 - 26 °С і підвищена вологість грунту, яка створюється під час поливу. Потрапляючи на корінці рослини, конідії гриба проростають і заражають її.

Патоген перешкоджає проростанню цибулин, пригнічує ріст проростків і викликає відмирання листя. Характерним для фузаріїв є те, що вони продукують токсини, які згубно діють на рослину.

Подібні симптоми викликають також бактерії, які проникають в цибулини з ґрунту.

Під впливом бактерій рослини стають ніби вареними. На цибулині не буде видно міцеліального нальоту, тобто спороношення, що характерно для грибів. Уражені цибулини мають неприємний гнильний запах. Розвитку бактеріозу цибулі сприяє тепла волога погода.

Досить часто широке поширення набуває чорно-сіра плямистість цибулі, або стемфіліоз.

Це явище було відзначено в сезоні 2015 року на посівах цибулі в зоні Лісостепу України.

Стемфіліоз зазвичай є вторинною хворобою, оскільки розвивається на вже ураженій іншими хворобами тканині.

Часто доводиться спостерігати ураження стемфіліозом і альтернаріозом на ослаблених рослинах, які були пригнічені гербіцидами, а також на рослинах, які страждають від посухи.

Розвитку стемфіліозу сприяє суха тепла погода. Збудником хвороби є недосконалий гриб Stemphylium allii Oud. Зараження рослин відбувається, як правило, у другій половині вегетації цибулі на старому листі. Часто буває, що через тривалу повітряну посуху всихають кінчики  листя, і на них заселяються гриби – збудники альтернаріозу і стемфіліозу.

Зараження починається з дрібних світло-жовтих або коричневих плям, які потім розвиваються в подовжені опуклості, спочатку світло-коричневі в середині, та поступово стають темнішими по краях. Вони можуть зливатися й уражати листок повністю.

На ураженій поверхні листя, а також на стеблах насінників з'являється рясний темно-бурий або чорний наліт. Стебла жовтіють, надломлюються, насіння взагалі не встигає утворитися або занадто слабке. Уражені сіянці випадають.

Перезараження стемфіліозом в період вегетації цибулі здійснюється конидіями. Основним джерелом захворювання є уражені рослинні залишки, а також цибулини заражених рослин, на яких гриб може зберігатися тривалий час.

Ці хвороби завдають дуже багато шкоди.

Через ураження рослин відбувається раннє відмирання листя, скорочується період наростання маси і дозрівання, що позначається на якості, розмірі цибулин, а також на тривалості зберігання.

Для запобігання розвитку стемфіліозу та інших хвороб рослини необхідно поливати теплою водою, а парники і садовий інвентар – ретельно дезінфікувати. Перед висадкою посадковий матеріал варто знезаразити, прогріваючи цибулини в гарячій воді при температурі 50 ° С.

Дуже важливо для запобігання розвитку хвороб дотримуватися основних агротехнічних заходів.

• Цибулю необхідно висівати або висаджувати на добре провітрюваних ділянках, щоб на листках не накопичувалася крапельно-рідка волога.
• Обов'язковою є просторова ізоляція між посівами цибулі першого року і посадкою насінників.
• З огляду на те, що в рослинних рештках зберігаються спори фітопатогенів, рекомендується їх спалювати після збору врожаю.
• Повертати цибулю на колишнє місце потрібно не раніше ніж через 3-5 років.
• У період вегетації слід проводити своєчасні прополки ділянок.
• Дуже важливо вести боротьбу зі шкідниками (кліщами, тлею, тріпсами), які значно послаблюють рослини, в результаті чого ті стають уразливі для зараження збудниками хвороб.

Проти хвороб цибулі в період вегетації ринок пропонує ряд зареєстрованих сучасних фунгіцидів, які добре контролюють пероноспороз та інші хвороби (Акробат МЦ, Альєтт, Квадріс, Консенто, Інфініто, Рідомід Голд МЦ).

Нещодавно був запропонований новий препарат системної дії Фанданго з двома діючими речовинами – флуоксастробін, 100 г/л і протіоконазол, 100 г/л. Він прекрасно контролює пероноспороз, стемфіліоз, альтернаріоз та інші хвороби.

Як відзначають фахівці, цим препаратом можна проводити пізню обробку в кінці вегетації, коли відмирає близько 10% зеленої маси, що дозволяє цибулині сформувати хороші і рівні покривні луски. Адже недостатність лусочок загрожує втратою товарного вигляду, поганою лежкістю, скороченням терміну зберігання.

Проведені дослідження показали, що фунгіциди забезпечують високу ефективність проти хвороб цибулі:

• проти несправжньої борошнистої роси (пероноспорозу) цибулі на рівні 70-86%,
• проти чорно-сірої плямистості і фузаріозного в'янення цибулі на рівні 58-63%.

Варто відзначити, що ефективність фунгіцидів в значній мірі залежить від норми витрати, термінів появи хвороби, темпів наростання інфекції.

Як правило, найвищу ефективність препарат забезпечує при профілактичному застосуванні, тобто до появи ознак хвороби.

За нашими спостереженнями, першу обробку цибулі фунгіцидами слід проводити в третій декаді травня - першій декаді червня в залежності від метеорологічних свідчень. Вчасно проведені профілактичні обробки знижують рівень ураження рослин цибулі в 2-3 рази. Другу обробку фунгіцидом проводять при перших ознаках ураження хворобою.

Інтервал між обробками не повинен перевищувати 12-14 днів. Зазвичай достатньо проведення 2-х обробок в період вегетації цибулі.

Але якщо фітопатологічна ситуація вимагає більшої кількості обробок, то бажано чергувати препарати. Не потрібно одним і тим же препаратом проводити більше двох обробок поспіль для запобігання виникненню резистентних (стійких) форм патогенів.

Варто відзначити, що сучасні фунгіциди – малотоксичні препарати. Для безпечного їх використання необхідно дотримуватися регламентів застосування і виконувати санітарно-гігієнічні правила.

Після збору врожаю лук необхідно добре просушити.

Рекомендований режим просушування: температура 40-45 °С впродовж 9-12 год., а потім при 30-35 °С – 8-12 діб.

В суху погоду викопану цибулю залишають на кілька днів для просушки прямо на полі.

Валентина Сергієнко 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора