Хризантеми досить легко розмножуються в промислових масштабах, стійкі до шкідників і хвороб, екологічно гнучкі.
Це рослини короткого дня, в умовах середньої смуги у них починають утворюватися квіткові бутони з початку вересня, а у сортів, що квітнуть влітку, – з серпня. У природних умовах вони зацвітають у вересні-жовтні, коли вже мало інших квітів. Зате в умовах закритого ґрунту, де є можливість регулювати довготу дня, – в будь-який час року до визначеного терміну.
- Для вирощування в закритому ґрунті найбільш прості і рентабельні схеми вирощування хризантеми з овочами (навесні – огірки, далі хризантеми, а в жовтні висаджують квітучу розсаду томатів).
Особливо цінними є сорти, здатні добре розвиватися і формувати високодекоративні суцвіття при мінімальних витратах на освітлення і обігрів. Це дуже актуально для сучасного квітництва, що розвивається в умовах постійного підвищення цін на енергоносії.
За величиною суцвіть сорти хризантеми поділяють на дрібноквіткові – з суцвіттями діаметром до 10 см, середньоквіткові – 10-14 см, крупноквіткові – 15 см і більше.
Для квітників середньої смуги якнайкраще підходять дрібноквіткові ранні сорти.
Розмножують хризантеми в основному вегетативно, зеленим живцюванням. Це найбільш раціональний спосіб, який дозволяє відносно легко і швидко отримати високоякісний і вирівняний по сортовим ознаками посадковий матеріал.
Якість і кількість отриманого матеріалу багато в чому залежить від відбору і способу зберігання маточників.
Для розмноження відбирають добре розвинені здорові рослини і тримають їх у світлому приміщенні (теплиці, неопалювальній веранді) при температурі 2-6 °С, відносній вологості 70-85%. Поливають помірно, не допускаючи пересихання земляної грудки. За місяць до живцювання (в січні-березні) температуру поступово підвищують до 15-19 °С. Такі умови стимулюють відростання вегетативних пазушних пагонів в нижній частині рослини. Їх використовують для живцювання.
У лютому-квітні з пагонів, на яких сформувалося не менше 6-8 листків, зрізують черешки і висаджують на стелажах в легкий субстрат, насипаний шаром 4-5 см, при температурі 18-22 ° С, іноді – в укритих парниках.
Для промислового вирощування, коли живці для одночасного вкорінення і цвітіння необхідно заготовляти тисячами штук, зрізані черешки зберігають в поліетиленових пакетах при температурі 2 °С.
Субстрат для вкорінення складають на основі дернової землі, торфу, а також перліту або річкового піску (як структурний компонент для підвищення повітрозабезпечення).
У перші 10-15 днів після постановки живців на укорінення для укриття живців і збереження тепла на стелажах або в парниках, щоб утримати вологу, раціонально використовувати синтетичну агротканину, на якій не утворюється водяний конденсат. Марку тканини підбирають в залежності від конкретних умов теплопостачання. Після початку вкорінення живці час від часу розкривають для кращої аерації і адаптації, а потім укриття і зовсім знімають.
Поливають живці з пульверизатора для створення ефекту туману і рівномірній вологозабезпеченості.
Як тільки у відкритому ґрунті встановлюється середньодобова температура вище 10 °С, а в закритому ґрунті – в будь-який час року при належному тепловому режимі, вкорінені живці висаджують в підготовлений ґрунт.
Рослини повинні міститися в умовах 16-18-годинного дня, в закритому ґрунті при необхідності їх досвічують.
Залежно від складу ґрунту попередньо вносять суперфосфат, для вапняних ґрунтів – кислий торф, сухий ґрунт добре зволожують. Висаджують рослини в неглибокі борозни з шириною міжрядь 15-45 см, в залежності від сорту або конкретного дизайнерського рішення.
В кінці травня - першій декаді червня рослини прищипують. Поливають рясно, двічі в тиждень. Хризантеми потребують доступного ґрунтового повітря, тому землю регулярно рихлять. Необхідне розпушування і після кожного сильного дощу.
Для формування великих суцвіть і декоративного листя впродовж сезону хризантеми 3-4 рази підживлюють азотними або азотно-фосфорними добривами.
На крупноквіткових сортах видаляють бічні пагони, залишаючи тільки 1-3 квітконосних. Дрібноквіткові сорти формування, як правило, не потребують.
Для задовільного формування бутона необхідно мінімум 13 годин темряви. У природних умовах середньої смуги такі умови створюються в кінці серпня - початку вересня.
А для вигонки сортів, що вирощуюють на зрізку та у горщиках, в літньо-осінній сезон необхідне штучне притінення за допомогою спеціальної плівки (білий верх, чорний низ).
Найкращі результати досягаються при довжині світлового дня 8-10 год, який встановлюють з таким розрахунком, що хризантеми зацвітуть через 8-10 тижнів (в залежності від сорту). Щоб отримати стандартну продукцію на зріз для реалізації, в серпні-вересні натягують хризантемну сітку, рідше застосовують металеві кілки (переважно для аматорських та експозиційних цілей).
Запобігти появі шкідників і виростити конкурентоспроможну продукцію можна за допомогою біологічних способів захисту хризантем.
- проти павутинного кліща випускають хижого кліща фітосейулюса (Phytoseiulus persimilis) або амблісейіуса каліфорнікуса – з розрахунку 1000 особин на 100 м2
- проти попелиці – галицю (Aphidoletes aphidimyza Rond) в співвідношенні хижак-жертва 1:20.
При зараженні хризантем шкідниками краще звернутися до фахівця з біозахисту.
Використання хімпрепаратів хоча і є майже незамінним при грибних і вірусних захворюваннях, однак у деяких сортів хризантеми ці препарати призводять до порушень росту, розвитку рослин і утворення некондиційних деформованих суцвіть.
Так що тут доводиться вибирати з двох зол менше, оцінюючи ступінь ураження рослин.
У вересні проводять останні підгодівлі рослин, починають формування ранньоквітучих сортів з садової групи крупноквіткових, призначених для зрізу. Вибирають бутони для цвітіння, а інші видаляють.
І нарешті, в жовтні праця винагороджується пишним цвітінням хризантем. Кращі кущі відбирають на маточники, навішують бирки, щоб дотримати чистоту сортів, а після закінчення цвітіння викопують, висаджують в легкий ґрунт, поливають і переносять в приміщення для зберігання до лютого.
Юрій Копань
© Журнал "Огородник"
ФОТО: автора