Прихований ворог врожаю: заходи по відновленню кислотно-лужного балансу в ґрунті

Закислення – природне зниження родючості ґрунту 

Кислотна деградація (декальцинація) ґрунту спостерігається на значній частині території України і проявляється в зміні ґрунтової структури, зменшення вмісту кальцію, зниженні показника рН ґрунту.

Причин, що обумовлюють підкислення ґрунтів, багато. Найбільш істотні з них: кислотні опади, на формування яких впливає робота теплоелектростанцій і автомобільних двигунів; промислові викиди, що містять сульфіди і оксиди металів; інтенсивне застосування мінеральних добрив (селітра, карбамід та т. д.); низький рівень удобрення ґрунтів органічними добривами (гній, компост, сидерати та т. д.) і внесення меліорантів. 

Рівень кислотності ґрунту – важливий критерій успішного росту і розвитку рослин. Він визначає багато якостей ґрунту, а також передбачуваний врожай.

Залежно від того, які хімічні елементи переважають в ньому, грунт може бути кислим, нейтральним або лужним.

Найбільш точну діагностику кислотності ґрунту проводять тільки у відповідних лабораторіях. Однак рівень рН грунту на своїй ділянці кожен може виміряти за допомогою рН-метрів або звичайного лакмусового тесту (сьогодні вони є в продажу в садових центрах і аптеках).

Також визначити хоча б приблизно рівень кислотності можна за наявністю смітних рослин, що ростуть на ділянці.

• Так, на кислих ґрунтах, як правило, ростуть хвощ, м'ята, Іван-да-Мар'я, верес, подорожник.
• Слабокислі ґрунту полюбляють пирій повзучий, конюшина, мати-й-мачуха, берізка польова, ромашка непахуча.

Від того, яка реакція ґрунту на ділянці, залежать ступінь засвоєння поживних речовин рослинами, їх нормальний ріст і розвиток і, як наслідок – формування майбутнього врожаю.

Постійний контроль за кислотністю ґрунтів, підтримання реакції ґрунтового середовища в оптимальних параметрах – запорука збереження родючості ґрунтів, отримання максимальної віддачі від мінеральних добрив, оскільки рН впливає на доступність поживних елементів.

У кислих ґрунтах пригнічується життєдіяльність корисних для харчування рослин мікроорганізмів, знижується засвоєння рослинами сполук азоту, фосфору, кальцію, магнію і підвищується – марганцю і алюмінію.

Підвищена кислотність не тільки пригнічує ріст і розвиток рослин, а й сприяє розвитку хвороб овочевих культур.

Капуста на ґрунтах з кислою реакцією сильніше уражається килою, морква – фомозом, буряк – гниллю сердечка, цибуля –  шийковою гниллю. У рослинах картоплі затримується перетворення цукрів, порушується процес утворення білків, в бульбах знижується вміст крохмалю. Навіть невелике підкислення ґрунту шкодить цибулі: листя стає дрібним, світло-зеленим, жовтіють верхівки. В результаті урожай різко знижується.

Від реакції ґрунтового середовища залежить утримання рухомого алюмінію: чим нижче значення рН, тим більше в ґрунті рухомого алюмінію.

Ґрунт «лікують» меліоранти

Корекцію кислотності ґрунту можна проводити за допомогою внесення комплексних кальцієвих препаратів, вапнування, використання сидератів і т. д.

Слід пам'ятати, що використання вапна-гідратного, крейди та інших меліорантів завжди пов'язане з певним ризиком, оскільки необхідно контролювати розмір частинок, упевнитися в хімічній чистоті продукту та ін. 

Сьогодні зручним і безпечним способом корекції рН ґрунту є внесення готових комплексних препаратів – розкислювачів, які гарантують ефективність, безпеку для рослин і людей. Меліоранти вносять в грунт навесні і восени.

Якщо ви попередньо не зробили аналіз, але переконані, що ґрунт у вас кислий, – можна внести кальцієві препарати навесні при перекопуванні грядки або безпосередньо в лунки, зменшуючи дозу в 5-10 разів. При цьому треба передбачити, щоб меліорант був ретельно перемішаний з ґрунтом і не стикався безпосередньо з кореневою системою рослин.

На кислих ґрунтах необхідно активніше поширювати посіви бобових сидератів, здатних утворювати білкові речовини і накопичувати біологічний азот.

Кожен городник має знати тип ґрунту на своїй ділянці і його особливості. І звичайно ж, враховувати і контролювати значення рН при вирощуванні овочевих рослин. Тільки в цьому випадку можна розраховувати на високий урожай щороку.

Лариса Довбиш, Ната Кривич 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com