Потурбуйтесь про лілії: догляд, захист і посадка у осінні місяці

Будьте уважні при виборі посадкового матеріалу 

У цибулин справжніх лілій ніколи не буває сухих захисних лусочок темного кольору, як у цибулі або тюльпану.

• Всі луски соковиті і розміщуються, подібно до черепиці на даху будинку.
• Забарвлення цибулинних лусок визначає забарвлення  цибулини і пов'язане з забарвленням квітки – у видів і сортів з дуже світлими і білими квітками вони білі або жовті, з червоними та яскравими – фіолетові, рожеві та лілові, у темноквіткових – дуже темні.
• Якісні цибулини – міцні, пружні, без пошкоджень, з добре збереженим багаторічним підцибулинним корінням, яке не можна видаляти.

Щоб не занести на ділянку шкідників та збудників хвороб, слід видалити пошкоджені лусочки та коріння, а цибулини протруїти. 

Для цього перед посадкою їх замочують на 1 годину в суспензії ТМТД (0,6-1%) або на 30 хв – у розчинах фундазолу (0,2%), топсіну-М (0,2%), фунгіцидів з діючою речовиною каптан (1%) або опудрюють цими ж хімікатами з розрахунку 8-10 г речовини на 1 кг цибулин. Цибулини також можна потримати в розчині марганцівки (не менше 2 годин) або опудрити сіркою, а в посадкові лунки внести ТМТД.

Підготуйте ґрунт до посадки

Лілії інтенсивно розвиваються на злегка притінених (хоча б частину дня), захищених від вітру ділянках з добре дренованим ґрунтом і вкритою основою стебла.

Рослини з потужними (більше 1,5 м) стеблами і великими квітками, наприклад, багато Трубчастих гібридів, вимагають великої площі живлення. Тому їх зазвичай садять на відстані 30-50 см друг від друга. Лілії із середньорозвиненими стеблами (їх більшість) висаджують на відстані 15-20 см, а низькорослі – ще густіше. 

Лілії добре ростуть у будь-якому садовому ґрунті, достатньо рихлому і поживному.

Важкі ґрунти покращують додаванням піску та гравію, а надто легкі, не здатні утримувати вологу – додаванням глинистої землі. Кислі ґрунти вапнують – це підвищує ефективність добрив та знижує зараженість грибами фузаріум та ботритіс, які є головними ворогами лілії. 

• При скопуванні ділянки бажано внести добрива з розрахунку 1,3-1,8 кг аміачної селітри, 3,5-5,0 кг суперфосфату, 3,0-4,0 кг калійної солі, 1,3-1,7 кг деревної зони на 1 сотку.
• Кращі органічні добрива – листовий перегній і гній, що повністю перепрів.

Правильна глибина посадки дуже важлива для розвитку та пишного цвітіння рослин.

Лілії, що утворюють надцибулинне коріння (а таких більшість), садять на глибину, яка в 4-5 разів перевищує висоту цибулини, тобто близько 12-25 см.  Інші лілії (наприклад, Східні та Трубчасті гібриди) садять на глибину 20-25 см.

При посадці особливо цінних сортів на дно  ямки насипають горбок з крупнозернистого піску, на вершину якого поміщають цибулину, а коріння розпрямляють на всі боки. Це береже денце від загнивання.

Допоможіть перезимувати 

Захищені від вітру рослини, що добре вкоренилися, успішно зимують без додаткового укриття, але в малосніжні або особливо морозні зими вони можуть повністю вимерзнути.

Тому пізно восени посадки лілій вкривають перегноєм або листям (шар 5-10 см), а зверху – лапником або хвоєю, які оберігають ще й від мишей.  Найбільш теплолюбні лілії, наприклад, Східні гібриди, поверх лапника вкривають дерев'яними щитами, які після настання морозів засипають листям. 

Весною, як тільки зійде сніг, укриття прибирають.

Станьте дизайнером

Плануючи посадку лілій і купуючи посадковий матеріал, дуже важливо враховувати не тільки забарвлення квітки, але і її форму, висоту рослини, час і термін цвітіння. 

Лілії висаджують групами по 3-4 та більше. 

Для чистих груп і посадок в рабатках підходять лише найбільш витривалі види – лілії даурська, одноколірна, тигрова, а також сорти з квітками, спрямованими вгору та в сторони.

Великі групи білих та рожевих трубчастих лілій, а також жовтоквіткових азіатських дуже ефектні на тлі темного газону або кущів. На рабатках ці лілії можна садити разом з веронікою, дицентрою, люпином або дрібноквітковими ірисами. Останні добре виглядають з раноквітучими червоно- і помаранчево-квітковими сортами. Білі лілії дуже вдало поєднуються з дельфініумами, трояндами, папоротями та дикорослими травами.

Невисокі витончені лілії поникаючу, приємну, одноколірну та їх гібриди (Цитронелла) можна використовувати у скельних садках.

Щоб захистити цибулини від спекотного проміння, їх висаджують на північній стороні схилу. Темно-зелений іберіс, сріблясто-сірий церастіум, гіпсофіла, примула стануть для них ідеальним тлом. 

Посадки серед кущів близькі до природних умов зростання лілій. 

Високі великоквіткові рослини, наприклад, Східні гібриди, особливо ефектно виглядають на фоні рододендронів, барбарису, дерева, бруслини європейської, гортензії. У цьому випадку відстань між ліліями та кущами має бути не менше 60 см, а пониклі гілки останніх слід зрізати.

Лілії також можна садити під кроною дерев: садових форм дуба, берези, сосни. Як супутні рослини при цьому можна використовувати сцилу, мускарі, вітряницю, аквілегію, дзвіночки.

Лариса Кікоть 

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com