Перець без таємниць: кілька основних правил вирощування розсади

При вирощуванні перцю обов'язково враховуємо біологічні особливості цієї культури.

По-перше, перець любить тепло. Оптимальна температура для його нормального росту та розвитку – 20–30 °С. Якщо температура піднімається вище 30 °С або опускається нижче 15 °С, квітки та зав'язі рослини опадають, а при 13 °С ріст його припиняється зовсім.

По-друге, рослини перцю світлолюбні і на погано освітлених ділянках не плодоносять.

По-третє, коренева система перцю мичкувата, знаходиться в орному горизонті землі. На відміну від помідора, перець, вирощений розсадним способом, майже не має центрального кореня, тому вимагає частих поливів під корінь, а в спеку ще й освіжаючих поливів дощуванням. Пересихання ґрунту викликає опадіння зав'язі та плодів. 

Попередньо протруєне та відібране насіння на розсаду висіваємо в касети. У фазу двох-трьох справжніх листків сіянці перевалюємо у контейнери (стаканчики). 

З усіх пасльонових культур перець найбільш вибагливий до пересадки. З досвіду знаємо: розсада з відкритим коренем не дає і половини запланованого врожаю, а, до речі, баклажан від такої операції починає плодоносити на 20 днів пізніше.

Тому ми вирощуємо розсаду лише із закритою кореневою системою, тобто у контейнерах.

На початок бутонізації перець розвивається дуже повільно, і це нормально.

• Щоб стимулювати розвиток кореневої системи, при перевалюванні рослин застосовуємо укорінювач або інше комплексне добриво з підвищеним вмістом фосфору.
• Після перевалювання вносимо комплексне добриво з підвищеним вмістом азоту для активного наростання листової маси.
• Крім того, через кожні 10-12 днів застосовуємо кальцієву селітру та сульфат магнію (по 15-20 г кожного – на 10 л води) по листку. Кальцієву селітру потрібно вносити починаючи з розсадного періоду, щоб захистити рослини від вершинної гнилі (це стосується і помідор). 
• Починаючи з фази цвітіння, застосовуємо комплексні добрива з підвищеним вмістом калію (під корінь та листом). Це сприяє кращому розвитку бутонів і дозволяє отримати більше смачних та якісних плодів.

Всі добрива вносимо згідно з інструкцією на упаковці. При цьому пам'ятаємо золоте правило: краще взагалі не живити, ніж "перегодувати". Надлишок поживних елементів погано впливає на розвиток рослин.

При висадці розсади в ґрунт додаємо в поливну воду укорінювач.

• Через 9–10 днів вносимо бурштинову кислоту (4 г на 10 л води; 0,5 л під кущ), а потім (по черзі, у різні дні) — кальцієву селітру (20–25 г на 10 л води) та моносульфат калію ( 25 г на 10 л води) – по 0,5 л під кущ.
• Кожні 7-10 днів проводимо обробку листом комплексним добривом з набором мікроелементів.

Протягом усього періоду вирощування розсади слідкуємо за проявами хвороб та шкідниками. З появою двох справжніх листків рослини обробляємо фунгіцидами та інсектицидами.

Для отримання хорошого врожаю перцю та баклажанів важливі терміни посіву насіння та висадки розсади у ґрунт. 

Переконалися, що поспішати з посадкою на постійне місце не варто. Перець не переносить холодного ґрунту, рослини хворіють і погано розвиваються.

Ми висаджуємо розсаду перцю та баклажанів 20–25 травня, коли ґрунт прогріється до температури 20 °С. На цей час вік розсади становить 70-75 днів.

Рослини швидко приживаються, цвітуть, зав'язують бутони та щедро плодоносять. Якщо висаджувати розсаду старшого віку або в холодний ґрунт, рослини скидають квіти та зав'язь, що негативно позначається на врожаї.

На терміни дозрівання, смакові якості плодів та величину врожаю величезний вплив також має конкретний сорт перцю та баклажану. Ми вимогливо ставимося до нових сортів та радіємо, коли новинки виправдовують очікування. 

Тетяна та Людмила Білозерські 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора