Перці – просто дивовижні: досвід вирощування ранньостиглих сортів

За вдачею я людина, що цілком довіряє власній інтуїції. Прокинувшись якось лютневого ранку і провівши своїх домочадців в школу і на роботу, відчула величезне бажання зайнятися посівом насіння. Кожне насіння висіяла в окремий паперовий стаканчик, винесла все на балкон і з почуттям виконаного обов'язку переключилася на інші справи.

А ввечері, гортаючи посівний календар, впала в ступор: день 28 лютого виявився несприятливим, причому для всього!

Засумувала, проте вирішила: будь що буде. Через два тижні мій перчик зійшов – весь такий ладненький, сіянці були одного розміру, акуратні. Радості моїй не було меж.

Розсада підростала дружно. Рослини тільки поливала, добрива не використовувала. Розсаду привезла на дачу 27 травня. У той же день її і висадила. На посівний календар вже не дивилися...

На дачі я буваю тільки по вихідним. Догляд за перцем зводився до прополки і іноді до поливу. Як мене радував перець під час росту! Кущики виросли міцні, компактні. Коли плоди зав'язалися, стали наливатися і дозрівати, я тішилася, як дитина. 

Обидва сорти виявилися справжнім дивом.

У Геркулеса плоди досягли технічної стиглості на 70-80-й день після появи сходів. Кущ росте у висоту до 75-80 см.

Плоди масою до 300 г, яскраво-червоні, товщина стінки 5-7 мм. Перці дуже соковиті, розрізати – сік так і бризкає.

У сорту Клаудіо тривалість періоду від сходів до технічної стиглості плодів складає 72-80 днів. Кущ компактний, за описом, формує 8-12 однорідних жовтих плодів масою 250 г, товщина стінки 10-14 мм.

Правда, в моєму випадку на одному кущі утворилося по 5 великих перчин, зате маса окремих плодів досягала 450-500 г. 

Перці соковиті і смачні. Урожаєм залишилася дуже задоволена.

Домашніх заготовок перцю в той рік зробила чимало – у всіх видах.

І знову посіяла кілька нових сортів, тепер з нетерпінням чекаю результату.

Наталія Мартинюк

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора