На варті листя і плодів: захист садових рослин від листовійок

Біологічні особливості шкідників 

Першими в кроні дерев з'являються гусениці листовійок, що зимують на обростаючих пагонах (полохлива, брунькова, всеїдна). Потім виходять гусениці, що зимували під відшарованою корою, в тріщинах скелетних гілок, на штамбах (смородинова, сітчаста, вербова). У фенофазі «рожевий бутон» з'являються гусениці листовійок, що зимують у фазі яйця. 

Листовійки, що зимують у фазі яйця, дають на рік одне, у фазі гусениці – одне (полохлива, плодова, свинцевосмугаста), два (смородинова, вербова та ін), три покоління (сітчаста, всеядна). 

Залежно від того, чим харчуються і де живуть гусениці, їх поділяють на три трофічні групи:

• ксилофаги – види гусениць, що ушкоджують скелетні гілки дерева та живуть під корою;
• філофаги – харчуються одночасно листям та зав'яззю; 
• карпофаги – харчуються лише плодами і живуть усередині плодів. 

У родині листовійок найбільш шкідливі та економічно значущі види – плодожерки-карпофаги, гусениці яких харчуються всередині плодів: яблунева, грушева, східна та сливова. 

Яблунева плодожерка. Шкідлива стадія – гусениця, що ушкоджує плоди яблуні, груші, сливи, айви.

Метелик – темно-сірий з поперечними хвилястими лініями, на вершині передніх крил – коричнева пляма з чорною облямівкою. Розмах крил 17-22 мм. Дорослі гусениці світло-рожеві, 18-20 мм у довжину, йдуть на зимівлю, влаштовуючи щільні павутинні кокони. Розміщуються кокони у верхньому шарі ґрунту, під відшарованою корою або в тріщинах на штамбі. У фенофазі «рожевий бутон» гусениці заляльковуються. Масовий літ метеликів починається через 20-25 днів після цвітіння яблуні.  Метелики яблуневої плодожерки належать до сутінкових видів. Вдень вони сидять на листі або корі, а після заходу сонця активізуються і при температурі від 15 °С відкладають яйця. 

Гусениці виходять через 17-20 днів після закінчення цвітіння зимових сортів. У процесі свого розвитку гусениця здатна пошкодити 2-3 плоди. Вона вбирається в плід, робить хід до насіннєвої камери, частково виїдає насіння. Пошкоджені яблука передчасно дозрівають, обсипаються та загнивають. Період розвитку гусениць становить 24-28 днів. Після виходу з плоду вони ховаються у ґрунті чи під корою на дереві, де коконуються. 

Яблунева плодожерка розвивається в одному поколінні, лише в окремі роки із сухим теплим літом вона частково дає друге. У південній частині ареалу України плодожерка розвивається у трьох поколіннях. 

Грушева плодожерка. Монофаг пошкоджує лише плоди груші.

Передні крила у імаго темно-сірі з поперечними хвилястими смугами, дзеркальце буро-сіре із сріблясто-бурою облямівкою. Задні крила темні, буро-сірі. Гусениці останнього віку білі, голова коричнева, 16-20 мм завдовжки. У різних зонах нашої країни шкідник розвивається одному поколінні. Зимують гусениці в коконах, в основному в поверхневому (до 5 см) шарі ґрунту та під рослинними рештками. Навесні реактивація гусениць, що перезимували, починається при середньодобовій температурі 15 °С. Початок літа метеликів орієнтовно відбувається через 35-40 днів після закінчення цвітіння осінніх сортів груші. Метелики літають у сутінки, після заходу сонця, до настання повної темряви. Загальна тривалість літа становить півтора місяці. Самки відкладають яйця лише на плоди. Розвиток ембріона триває 6-10 днів.

Гусениця прогризає знизу оболонку яйця, вбирається всередину плода і проходить до насіннєвої камери, де живиться насінням. Період харчування становить 20-32 дні. Потім гусениця виходить із плоду, роблячи прямий хід назовні. Вихід гусениць триває з кінця липня до середини серпня. Пошкоджені плоди після виходу гусениць залишаються на дереві.

Сливова плодожерка. Ушкоджує сливу, абрикос, аличу, персик, терен, рідко вишню, черешню.

Розмах крил у метелика – 12-15 мм. Передні крила сірувато-бурі з фіолетовим відливом, задні – буро-сірі з довгими торочками по внутрішньому краю. На зимівлю йдуть гусениці, влаштовуючись у щільних павутинних коконах, розміщених на нижній частині штамбів, поверхневому шарі ґрунту або під рослинними рештками. Заляльковуються навесні, у фазу відокремлення бутонів пізніх сортів сливи. Початок літа метеликів відбувається за сумою ефективних температур вище 10 °С – 105-120 °С. Метелики активні у сутінковий час за температури повітря не нижче 16-18 °С. Яйця відкладають на плоди, рідше листя.

Личинки впроваджуються в плід і роблять хід у напрямку плодоніжки. Внаслідок пошкодження судинної системи та порушення припливу поживних речовин плоди передчасно забарвлюються та обсипаються. У молодих плодах гусениці частково харчуються незатверділою кісточкою, а в зрілих вигризають м'якоть навколо кісточки і забруднюють її екскрементами. Після закінчення харчування гусениці виходять із плодів і коконуються у ґрунті.

У західних областях України плодожерка дає переважно одне покоління в сезон. На території південних областей розвиваються два повні покоління та факультативне третє. 

Східна плодожерка. Пошкоджує пагони та плоди всіх плодових порід, але віддає перевагу персику, айві та груші.

Розмах крил метелика 11-15 мм, передні крила темно-бурі, а задні світліші, коричнево-сірі. Самки відкладають яйця овальної форми, плескаті; свіжовідкладені – білі, потім стають помаранчевими. Гусениці молодшого віку білі з чорною головою, а старшого – червоні з коричневою головою. Лялечка коричнева, перед відродженням метелика чорніє. Зимувати йдуть гусениці, сплітаючи щільний кокон, розміщуються вони в рослинних рештках і в ґрунті в радіусі стволового кола.  Деякі особини коконуються під корою на штамбах та скелетних гілках.

Заляльковування гусениць відбувається навесні, у фенофазу «розпускання бруньок» персика та сливи. Початок літа метеликів припадає на час цвітіння кісточкових порід.  Самки активні у сутінковий час доби і на сході сонця при температурі повітря не нижче 15 °С, на третій – шостий день починають відкладати яйця. На персику, абрикосі та вишні вони відкладають по одному яйцю з нижньої сторони листя на верхівках приросту, а на груші, айві та яблуні – з верхньої. Крім листя, самки розміщують яйця на гладенькій корі молодих пагонів та на неопушеній поверхні зав'язі.

Після відродження гусениці впроваджуються у молоді пагони через верхню бруньку. У пагоні гусениця проточує хід довжиною 6-11 см – від верхівки вниз до здерев'янілої частини приросту, після чого вигризає отвір і переходить в наступний пагін. Пошкоджені верхівки в'януть і засихають. Крім пагонів, гусениці харчуються плодами, виїдаючи м'якоть та насіння, а порожнини заповнюють екскрементами. Після завершення розвитку гусениці заляльковуються, переважно в кроні дерева.

Тривалість життєвого циклу виду становить 23-67 днів, на тривалість періоду розвитку впливають характер їжі та погодні умови. Східна плодожерка на півдні України розвивається у чотирьох генераціях, а в інших регіонах – у двох-трьох. 

Захисні заходи та особливості їх проведення 

При проведенні захисних заходів проти шкідливих організмів плодових та ягідних культур слід дотримуватись певних принципів.

Рішення про доцільність боротьби з яблонуневою та сливовою плодожерками в умовах приватного сектора пов'язане з деякими труднощами. Для прогнозу чисельності та шкідливості плодожорок у поточному році використовують дані попереднього року. Чисельність метеликів у період вегетації визначають за допомогою феромонних пасток, що дозволяють контролювати величину популяції виду та сигналізувати про необхідність боротьби, якщо кількісний склад метеликів перевищує економічний поріг шкідливості, – коли застосування пестицидів економічно окупається, вартість збереженого врожаю перевищує витрати на проведення захисних оприскування. 

Для забезпечення високої ефективності захисних обробок важливо правильно встановити термін їх проведення. Основою для визначення служать фенофази плодових дерев, метеопоказники і безпосередні спостереження за шкідниками. 

Обробку проводять у критичну фазу розвитку шкідника.

Це фаза гусениці, особливо великі втрати завдають рослинам-господарям особи старшого віку.

Шкідник, що розвивається більше, ніж в одному поколінні, також вимагає збільшення кількості обробок. 

Кожну обробку проводять якісно та в стислий термін (протягом 3-4 днів після встановлення критичної фази розвитку шкідливого організму). Обробки проводять, дотримуючись регламентів застосування пестицидів (норма витрати, ефективність конкретного пестициду проти певного шкідника або хвороби, термін останньої обробки).

Термін обприскування проти яблонуневої та сливової плодожерок визначають за сумою ефективних температур (поріг 10 °С), за яких відбувається початок відродження гусениць першого покоління (відповідно 230 та 205 °).

Проти плодожерок та інших видів листовійок ефективні інсектициди групи регуляторів росту та розвитку комах (РРРН) – матч, люфокс, римон та номолт. 

Чисельність та шкідливість популяцій листовійок контролюють біопрепарати, ефективні також піретроїди – децис профі, карате, фастак, блискавка, які дозволені для продажу населенню.

При використанні останніх важливо враховувати лімітуючий фактор – температура повітря не повинна перевищувати 20 °С, за більш високої температури ультрафіолетові промені руйнують діючу речовину препаратів і знижують їхню ефективність.

 Інсектициди з групи піретроїдів слід застосовувати під час відродження гусені плодожерки, в ранковий або вечірній час доби.

Застосування препаратів нової групи (РРРН), як показав досвід, є високоефективним проти лускокрилих і не залежить від погодних умов. Тривалість токсичної дії матчу та інших інсектицидів цієї групи становить 28-35 днів після їх застосування. 

Матч ефективний проти гусениць плодожерок, листовійок, п'ядениць, кліщів. Дія препарату проявляється в інгібуванні синтезу хітину у гусениць при переході з одного віку до іншого, внаслідок чого оброблені особини гинуть. Спектр його дії розширюється за рахунок овіцидного ефекту – при відкладенні комах яєць на попередньо оброблену поверхню листя або кору дерев, з них не відроджуються гусениці. Матч, 5% к.е. слід застосовувати для сортів яблуні та сливи пізнього терміну дозрівання наприкінці травня - першій декаді червня, у період масової яйцекладки та відродження гусениць. Проти східної та яблонної плодожерок за вегетаційний період проводять відповідно три та дві обробки матчем, проти сливової плодожерки – одну.

Для поціновувачів екологічно чистої продукції є простий, але важкодоступний через дефіцит виробництва метод захисту плодів за допомогою мікробіологічних інсектицидів. Проти плодожерок та інших видів лускокрилих ефективні бітоксибацилін, лепідоцид, гаупсин. Препарати випускаються у рідкій формі, норма витрати – 100 мл на 10 л води. Проти кожного покоління проводять дві обробки з інтервалом 8-10 днів. 

Для зменшення витрати хімічних інсектицидів використовують рослинні препарати з інсектицидними властивостями. 

• Проти плодожерок, попелиць ефективний гіркий перець (1 кг свіжих або 0,5 кг сухих стручків заливають 10 л води, витримують дві доби, кип'ятять 1 год, охолоджують і настоюють дві години). Приготовлений відвар зберігають у темному місці у добре закупорених ємностях. До цвітіння використовують 0,2 л концентрату, після цвітіння – 0,1 л на 10 л води. 
• Листя і верхні частини полину гіркого, зібрані під час цвітіння рослини, також використовують як захисний засіб. Половину відра свіжої або 700-800 г висушеної маси заливають 10 л води, настоюють одну добу, потім кип'ятять 30 хв, охолоджують, додають 10 л води – і відвар готовий до застосування. 

При проведенні захисних заходів на плодоносних плодових культурах доцільно спільно застосовувати пестициди та мінеральні добрива. Бакові суміші інсектицидів і добрив дієві проти комах, мають широкий діапазон захисної дії, запобігають появі резистентних популяцій шкідливих організмів, створюють сприятливі умови для розвитку рослин.  

Високоефективними є комбіновані сполуки інсектицидів з мінеральними добривами (нітроамофоска, сечовина або аміачна селітра). При використанні мінеральних добрив при нормі витрати 30-50 г на 10 л води покращується технологічна якість робочого розчину – стабільність суспензій та емульсій, змочуваність, прилипання та утримування на листовій поверхні рослин. 

При додаванні до робочого розчину добрив можна знизити норму витрати інсектицидів на 20-30%.

У боротьбі з листовійками, що зимують у стадії гусениць (вертунка брунькова, смородинова, всеїдна, сітчаста), обробку проводять у період набухання бруньок. Для обприскування, крім перерахованих вище груп інсектицидів, ефективні препарати неонікотиноїдної групи конфідор максі, моспілан.

Проти молодих гусениць листовійок, що відродилися в літній період (2-3-е покоління), обприскування проводять у ті ж терміни і тими самими препаратами, що проти другої генерації яблуневої плодожерки. 

Необхідно підвищувати фізіологічний імунітет та стійкість рослин до несприятливих факторів середовища (кліматичні умови, шкідливі організми). Цього можна досягти при виконанні комплексу агротехнічних заходів: підживлення, полив, щорічна обрізка крони, обробіток ґрунту, винищення бур'янів.

Ігор Шевчук 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com