Цінний помічник: використання глоду для щеплення сортових груш

Деякі види глоду – шарлаховий, напівм'який, крапковий, Дулянц – мають дуже великі (до 2 см і більше) плоди зі смачною їстівною м'якоттю. Плоди глоду шарлахового на смак нагадують ананас. З них готують варення, мармелад (містять багато пектинів), наливки.

Загальновідомі лікувальні властивості цієї рослини: входить до складу лікарських препаратів, благотворно впливає при захворюваннях жовчовивідних шляхів, серцево-судинної системи. Найбільш цінний з цього погляду п'ятипестичний чорноягідний глід.

Жива огорожа з глоду може десятки років надійно захищати садибу або дачну ділянку. Адже він надзвичайно декоративний, а крона цього невеликого дерева висотою до 4 м легко формується в будь-якій комбінації: кулястій, пласкій, фігурній. Ось чому саджають глід також у парках, садах.

Дуже часто висаджують його і в захисних лісосмугах, оскільки ця невибаглива, посухостійка рослина може рости на бідних ґрунтах, крутих схилах, формує наймогутнішу кореневу систему, яка зміцнюючи ґрунт, запобігає ерозії.

Цвіте глід у травні. У цей час вже немає загрози заморозків, тож плодоносить він щороку. Плоди дозрівають у вересні-жовтні. 

Однак зупинимося на іншій цінній властивості цієї рослини. Глід – чудова підщепа для груші.

Щеплені на ньому груші відрізняються гарним розвитком і скороплідністю, як і на айвовій підщепі. Але, як і айва, глід сумісний не з усіма сортами груш. Добре приживаються на такій підщепі класичні сорти Талгарська красуня, Золотоворітська, Прикарпатська, Бере Київська, Подарунок Краснокутський, Говерла, Ніколай Крюгер. Щоправда, в останнього сорту у другій половині вегетації з'являється сильне антоціанове забарвлення листя (почервоніння), що на думку деяких фахівців є ознакою несумісності сорту з підщепами.

Ці сорти груші, щеплені на глоду, дають гарний приріст, кронуються і вже наступного року формують квіткові бруньки і плодоносять (що нехарактерно для тих же сортів, щеплених на сіянці груші). Причому закладку квіткових бруньок на однорічних приростах добре видно вже цього року.

Однак деякі сорти у наших дослідах на глоду прижилися (наприклад, Сонатина, Вижниця та ін.). 

Як же отримати сіянці глоду – матеріал для щеплення груші? Тут і починається найцікавіше.

Справа в тому, що біологічне дозрівання насіння в плодах настає раніше за їх господарську стиглість. Ось чому заготовляти і висівати насіння глоду (або приступати до стратифікації) потрібно в другій половині серпня, коли плоди тільки починають буріти. Тоді наступної весни з'являться сходи. Насіння ж, зібране і посіяне у вересні-жовтні, зійде тільки на третій рік. Щоправда, якщо їх на 1 годину замочити в концентрованій сірчаній кислоті, а потім провести двоетапну стратифікацію, тобто спочатку витримати 4 місяці у вологому піску за температури 25 °С, а потім 6 місяців у холодильнику при температурі 5 °С, то вони проростуть навесні наступного року. Але скільки ж метушні при цьому! Краще заготовити насіння вчасно.

Стратифікація – це витримування насіння порід, що важко проростають, у вологому піску, торфі або тирсі при температурі 1-5 °С або під снігом для прискорення проростання.

Зазвичай поміщають у ємність 1 частину насіння та 4 частини піску, перемішують та зволожують. Потім ставлять суміш у льох, холодильник чи під сніг. 

Насіння яблуні та груші у сухому вигляді можна зберігати 1-2 роки. Насіння кісточкових порід  стратифікують свіжозібраним. Для насіння обліпихи та хеномелесу стратифікація взагалі не потрібна, заготовлене з осені насіння можна посіяти провесною, і через місяць воно зійде. Насіння яблуні та волоські горіхи необхідно витримати у вологому піску при температурі 1-5 °С 60-70 днів, груші – 80-100, аличі, сливи, абрикоса, вишні, черешні – 100-120, насіння кизилу – 270 днів. Для шипшини потрібна така ж складна схема стратифікації, як і для глоду. 

Найпростіше свіжозаготовлене насіння одразу ж висіяти в ґрунт, захистивши його від пересихання. Після стратифікації насіння глоду закладають у заздалегідь підготовлений і удобрений ґрунт на глибину 2-2,5 см. 

• При турботливому догляді за сіянцями вже до серпня товщина штамбиків вище кореневої шийки досягає 5-6 мм і їх можна окулірувати. Щоб кора добре відставала при окуліруванні, сіянці глоду за два дні до операції необхідно рясно полити.
• Добре вдається також весняне щеплення покращеною копуліровкою і за кору. 

У літературних джерелах зустрічаються дані про те, що на глоду добре приживаються і плодоносять яблуня та айва. Але це потребує практичної перевірки. Адже інформація про те, що у якості підщепи для груші може бути використаний хеномелес (так звана айва японська), в наших дослідах не підтвердилася. Приріст виявився нікчемним, плоди дрібними, м'якоть із сильною грануляцією, несмачна. 

Вивчення глоду як підщепи, звичайно ж, вимагає великої праці та часу. Але це під силу будь-якому садоводу.

Петро Мазур 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com