Ваш помічник кожен день
Підпишіться

Корчувати не потрібно: перещеплення дорослих плодоносних дерев у саду

29 березня 2024
895
Корчувати не потрібно: перещеплення дорослих плодоносних дерев у саду

Нерідко трапляється, що посаджене вами дерево не виправдало надій. Або смак у плодів не той, або врожай невисокий. Чи  може, просто дізналися про існування якогось нового сорту, який вам зараз здається втіленням давньої мрії. Звичайно, можна викорчувати дерево, що здавалося колись таким перспективним. А на звільнене місце посадити теперішній "плід мрій". І  потім 6, а то й 7 років чекати на перший врожай...  

Спробуйте скористатись іншим підходом. Безумовно, творчішим і, до того ж, менш трудомістким. Перещеплення плодових дерев відкриває нові можливості. Тим більше, що роздобути живці набагато простіше, ніж саджанці. 

Рослини якого віку можна перещеплювати?

Як правило, перещеплюють яблуні та груші на насіннєвих підщепах у віці 15-20 років. У кісточкових найкращий вік для перещеплення 8-10 років. Для цього вибирають лише здорові дерева з не пошкодженими штамбами та розвилками гілок. 

А хворі та сильно підмерзлі рослини доведеться викорчувати. 

Скільки сортів можна прищепити одне дерево? 

  • У принципі, кількість сортів, що прищеплюються на одне дерево, не обмежена.
  • Причому для зрощення компонентів щеплення не мають значення терміни дозрівання плодів прищеплюваних сортів.
  • Однак, якщо ви підберете кілька сортів приблизно одного терміну дозрівання, дерево буде набагато легше доглядати. 

Як підготувати дерево до перещеплення? 

Під час підготовки дерева основу крони зберігають. Видаляють лише зайві, густі гілки. Ті, що вибрані для перещеплення, вкорочують до потрібної довжини. Як правило, обрізку проводять безпосередньо перед проведенням перещеплення.

Зберігаючи кістяк крони і враховуючи співпідпорядкування гілок, намагаються не піднімати на велику висоту майбутню плодову зону. Одночасно враховують, що великі рани на підщепі гояться досить довго.

  • Бажано, щоб перещеплювані гілки мали невеликий діаметр – 2-5 см, не більше 8-10 см.
  • У молодих дерев зерняткових порід – у віці до 5-6 років, кісточкових – до 3-4 річного віку зберігають лише один (нижній) ярус гілок.
  • Основні гілки цього ярусу вкорочують на відстані 50-60 см від основи (у молодших 2-3-річних дерев – 30-40 см), а центральний провідник (лідер) –  на 25-30 см вище за їх рівень.

При підготовці до перещеплення плодоносних дерев слід зберігати два яруси основних гілок. Гілки першого порядку нижнього ярусу вкорочують на відстані 30-50 см від їх основи. При проріджуванні залишають лише кілька горизонтально розташованих проміжних гілок. Вони підтягують сік і постачають дерево поживними речовинами. Але вже через 1-2 роки ці гілки можна видалити, перещепити або залишити для плодоношення.

Перещеплення дорослих дерев бажано проводити поетапно: 1-2 гілки нижнього ярусу потрібно перещепити на 1-2 роки пізніше, щоб дати дереву зміцніти. Якщо в кроні необхідно перещепити тільки 1-2 гілки, це повинні бути гілки другого ярусу або центральний провідник. 

Часткове перещеплення 1-2 гілок нижнього ярусу, особливо їхньої периферійної частини, неефективне. Все тому, що щеплені живці не отримують належного живлення. Отже, щеплення буде пригнічено.

Іноді при перещепленні плодоносних дерев кісточкових порід для підвищення приживаності щеплень, підготовку дерева виконують рано навесні. Тоді саме щеплення проводять пізніше, на молодих однорічних пагонах, що відросли після обрізки. Виконують його у липні-серпні поточного чи навесні наступного року. 

Якими способами перещеплюють дерева?

Дерева перещеплюють різними способами.

Щеплення вічком (окулірування), яке є основним способом облагородження підщеп у розпліднику, при перещепленні застосовують рідше – в основному на молодих 1-2-річних рослинах або спеціально підготовлених деревах кісточкових порід, як зазначено вище.

Щеплення вічком проводять двома способами – за кору (в Т-подібний розріз) або вприклад.

Застосування першого способу можливе лише у періоди камбіальної активності (літо, весна). Другий спосіб більш універсальний. Він може застосовуватися навіть за відсутності вираженої камбіальної активності (влітку, наприкінці зими, на початку весни). При весняному щепленні підщепу зрізають на 1 см вище місця щеплення, зріз замазують садовим варом. 

Найчастіше в саду застосовують щеплення живцями. При цьому найкращий термін перещеплення: кінець зими – початок весни. Можливі поворотні похолодання та морози в 5-10 °C не пошкоджують щеплень, бо живці щепи знаходяться ще в стані спокою, а ранові поверхні надійно захищені щільною обв'язкою плівкою та замазкою садовим варом.

Перевага ранньовесняного щеплення над звичайними термінами (після цвітіння) пояснюється кількома причинами.

По-перше, при підвищенні температури повітря до 5 °С і вище вже спостерігається утворення калюсу і починається зрощення компонентів.

По-друге, що особливо важливо в умовах спекотної, посушливої весни (травень), живці щепи до цього часу вже частково прижилися і не вимагають додаткового захисту від підсихання. Вони розпускаються практично в ті самі терміни, що й нещеплені рослини.

Звичайні терміни вегетації прищеп сприяють отриманню нормального приросту щеплень (60-80 см), своєчасному його визріванню та заростанню ран.

Однорічні пагони прищеплюваних сортів, з яких нарізають живці при щепленні, заготовляють в період спокою рослин. Роблять це заздалегідь, до настання грудневих морозів, хоча не виключається заготівля в інші терміни (до набухання бруньок).

Пагони з бруньками, що пішли у ріст, для щеплення непридатні. 

Використовують прирости завдовжки 40-60 см і більше. Однак вживання жируючих пагонів (вовчків) небажано, так само як і слабких пагонів довжиною менше 30 см. 

Зверніть увагу: 

Прискорити плодоношення щеплених дерев яблуні та груші можна, застосувавши при щепленні довші черешки - з 6-8 брунькамии замість 3-4. Тоді у щеплень з верхніх бруньок розвиваються пагони ростового типу, а з нижніх – кільчатки та плодові прутики, які вже на другий рік після щеплення плодоносять.

Тренуватися в оволодінні технікою щеплення слід на пагонах порід з м'якою деревиною – тополя, верба, липа та ін.

Як живці та гілки підщепи готують до щеплення? 

  • Перед щепленням та нарізкою черешків пагони миють і протирають ганчіркою.
  • Також очищають від пилу та бруду гілки підщепи у місцях щеплень. 
  • Спиляні торці гілок зачищають садовим ножем.

Як вибрати оптимальний спосіб щеплення? 

Вибір способу щеплення залежить від товщини компонентів щеплення. 

Копулювання застосовують, коли товщина компонентів щеплення приблизно збігається, або підщепа трохи товща за черешок прищепи.

Вприклад і за кору прищеплюють, коли товщина гілки, що щепиться, становить 2-5 см.

За кору або у напіврозщеп прищеплюють, коли гілки діаметром 6-10 см мають товсту кору.

  • Незалежно від способу щеплення для більш швидкого заростання ран на кожні 2-2,5 см діаметра перещеплюваної гілки слід прищеплювати один черешок, тобто при діаметрі підщепи 4-5 см – прищеплювати 2 черешка, 6-7 см – три, 8-10 см – 4 -5 живців, розподіляючи їх рівномірно по периметру зрізу гілки.

Можливе також щеплення в бічний заріз та інші способи.

Різні способи щеплення не виключають, а доповнюють один одного, оскільки при перещепленні навіть одного дерева, що плодоносить, можна одночасно  застосовувати декілька з них. 

Як доглядати за перещепленими деревами? 

Догляд за перещепленими деревами полягає в систематичному пінцуванні та видаленні частини пагонів підщепи, особливо в зоні, близькій до місця перещеплення, щоб вони не пригнічували ріст щепи.

Пагони підщепи, що утворилися на оголених ділянках гілок, можуть бути використані для подальшого щеплення з метою заповнення порожніх місць у кроні.

  • До кожної перещепленої гілки підщепи нижче місця щеплення підв'язують легкі рейки або прути довжиною 80-100 см.
  • До них впродовж вегетації кілька разів підв'язують пагони щепи, що відростають. 
  • Першу підв'язку до опори роблять при досягненні пагонами довжини 20-25 см.
  • Опорні рейки видаляють наступного року під час обрізки дерев.

Тоді ж на кожній щепленій гілці вибирають один з найбільш вдало розташованих пагонів у якості пагону продовження. Вибраний пагін вкорочують на відстані 50-60 см від основи, загущуючі пагони і конкуренти вирізають на кільце, інші обрізають на 25-30 см від основи (для формування плодоносних гілочок). 

Перещеплені дерева обрізають і формують за тими самими принципами, що молоді дерева. Крім того, систематично видаляють пагони підщепи, які можуть розвиватися зі сплячих бруньок. 

Олександр Чиж 

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте