Ідеальна пара: вибираємо підщепи для щеплення плодових дерев окуліруванням

Вибір підщепи

Такі важливі характеристики для дерева, як сила росту, скороплідність, врожайність, стійкість до несприятливих факторів довкілля, довговічність, просто життєздатність багато в чому визначаються підщепами. Тому вибирати підщепу слід ретельно.

Залежно від походження підщепи бувають насіннєві (сіянці) та вегетативні (клонові).

Перші одержують із насіння, другі – розмножуючи  спеціально відібрані материнські рослини вегетативним способом.

Насіннєві підщепи зазвичай невибагливі, але сильнорослі, а це мінус. Також дерева на сіянцях вступають у плодоношення пізніше, ніж дерева на вегетативно розмножуваних підщепах.

Клонові підщепи відрізняються силою росту та вимогливістю до догляду. Як правило, чим слаборосліша підщепа, тим вона "вередливіша".

Давайте коротко розглянемо основні підщепи для плодових дерев. У якості насіннєвих підщеп для яблуні використовують сіянці лісової яблуні, а також деяких сортів – Антонівка звичайна, Боровинка, Пепінка литовська. Всі ці підщепи сильнорослі та невибагливі.

Ведуться пошуки слаборослих насінневих підщеп для яблуні, але поки вони не приносять особливого результату. 

Клонових підщеп для яблуні існує безліч: від сильнорослих до карликів. 

Найбільш поширена карликова підщепа М9, англійської селекції, представлена численними клонами. Використовується також, особливо в районах із суворими зимами, червонолиста підщепа 62-396, більш сильноросла, ніж М9, а також карликова підщепа української селекції Д-1071.

У карликових підщеп для яблуні слабо розвинена коренева система, на такій підщепі дерево не може утриматися у вертикальному положенні самостійно і потребує опори. Максимальна висота дерев на карликових підщепах – 3-3,5 м. 

Підщепа М26 займає проміжне положення між карликами та напівкарликами, але й для неї бажано встановлювати опори, особливо на легких ґрунтах. Представник напівкарликових підщеп – 54-118. Правда, є дані, що на родючих ґрунтах і при достатньому зволоженні вона починає проявляти властивості середньорослої підщепи. Типові поширені середньорослі підщепи – ММ106 та 57-490. Не так давно була районована середньоросла підщепа української селекції Д-471. 

Сильнорослі клонові підщепи для яблуні не мають практичного значення. 

На якій же підщепі зупинитися? Все залежить від того, який тип насадження ви збираєтеся створити, наскільки ретельно плануєте доглядати дерева.

• Карлики варто садити, коли садовод упевнений, що зможе забезпечити рослинам оптимальну вологість, підживлення, грамотне формування та обрізку, хімічний захист від шкідників та хвороб, відсутність бур'янів.
• У той же час, саджати яблуню на насінневих підщепах є сенс лише на дуже бідних ґрунтах. 
• Оптимальний варіант для присадибного саду – це напівкарликова або середньоросла підщепа. 

У якості насіннєвих підщеп для груші використовують сіянці груші лісової, а також таких сортів, як Лимонка, Олександрівка, Іллінка. Бажано використовувати такі форми лісової груші, листя яких слабо уражається бурою плямистістю. На карбонатних грунтах груша добре росте на сіянцях лохолистої груші і сорту Хурт-Армуд.

У якості клонових підщеп для груші використовують вегетативно розмножувані форми айви. Найбільш поширені: карликові – Sydo (Сідо), айва С ("Ц"); напівкарликовий ІС-2-10; середньорослі форми – айва А (Анжерська, МА), айва прованська, ВА-29 ("БА-29"), ІС-4-6. 

На жаль, далеко не всі сорти груші сумісні з айвою. Добре ростуть і плодоносять на цій підщепі такі сорти:

• літні – Бере Жиффар, Деканка Мерода, Іллінка, Лимонка, Млієвська рання, Молдавська рання, Ореанда Криму, Русселе штутгардська, Солодка з Млієва, Старкрімсон, Трапезиця, Юнська Лепотика; 

• осінні — Олександрівка, Бере Аманлі, Бере Арданпон, Бере Гарді, Бере Діль, Бере Лігеля, Буковинка, Вікторія, Вижниця, Говерла, Гранд Чемпіон, Гурзуфська, Деканка дю Коміс, Десертна, Добра, Луїза, Конференція, Крупноплідна, Лазурна, Лісова красуня, Улюблениця осіння, Малевчанка, Микола Крюгер, Осінь Буковини, Платонівська, Придністрянка, Поліська, Смерічка, Старокримська, Сторожинецька, Таврійська, Талгарська красуня, Трембіта, Трускавецька, Чернівчанка; 

• зимові – Бере київська, Бергамот львівський, Васса, Жозефіна Мехельська, Зимова мліївська, Золотиста, Золотоворітська, Кримська зимова, Кучерянка, Кюре, Олів'є де Серр, Вітчизняна, Пасс Крассан, Парижанка, Прикарпатська, Роксолана, Сен-Жермен, Сторожинецька, Стрийська,  Сувенір львівський, Тануча, Християнка, Черемшина, Етюд київський, Яблунівська. 

Сорти груші, несумісні з айвою, вирощують із проміжною вставкою сумісного сорту, тобто на айву щеплять спочатку сумісний сорт, а на нього – несумісний. 

На початку 21 сторіччя з'явилася універсальна підщепа для насіннєвих порід (селекція Інституту садівництва УААН) – УУПРОЗ-6 (українська унівесальна прищепа розоцвітна). Це міжродовий гібрид, отриманий від схрещування айви та яблуні. За твердженням авторів, підщепа підходить для 6 порід (яблуня, груша, айва, хеномелес японський, глід, горобина). 

Вишню та черешню прищеплюють на сіянці дикої черешні, сортів черешні Дрогана жовта, Денисена жовта, сортів вишні, а також на антипку (магалебську вишню). Останню доцільно використовувати на півдні, а в лісостеповій зоні лише на піднесених ділянках із глибоким заляганням ґрунтових вод. З клонових підщеп широко використовується ВСЛ-2 (для черешні).

Як основну підщепу для сливи у всіх зонах використовують сіянці аличі. Можна щепити і на сіянці деяких сортів сливи, але ця підщепа більш вимоглива до вологості ґрунту. 

У якості слаборослої підщепи для сливи підходить вишня повстяна, проте вона несумісна з багатьма сортами. Добре ростуть на ній  Велика синя, Угорка італійська, Ісполінська, Кірк, Пам'ять Вавілова, Ренклод Альтана, Ренклод Карбишева, Вереснева, Стенлей,  Единбурзька.

Слід пам'ятати, що повстяна вишня – інкубатор для такого небезпечного захворювання кісточкових культур, як моніліоз. Взагалі тримати на ділянці цю рослину без особливої потреби не варто. 

Існуючі клонові підщепи для сливи широкого поширення не набули. 

Основна підщепа для абрикоса – жерделі (сіянці місцевих диких форм). Не варто використовувати сіянці сортів, особливо великоплідних, дерева на них гірше пристосовуються до умов вирощування. 

На ділянках з важкими перезволоженими ґрунтами абрикос іноді прищеплюють на аличу, з якою багато сортів несумісні.

Краща підщепа для персика – сіянці сортів. Іноді використовують жерделі, аличу, сіянці вишні повстяної, але багато сортів з ними несумісні. Характерний прояв несумісності у персика – передчасне почервоніння листя в окулянтів у  розпліднику, часто на фоні досить інтенсивного росту.

Такі рослини не годяться для посадки в сад. Їх слід видалити одразу або помітити і видалити при викопуванні, інакше після опадіння листя буде важко або взагалі неможливо відрізнити їх від придатних до вирощування. 

Підщепи в розпліднику 

Промисловий плодовий розплідник складається з кількох відділень (полів). 

Вирощені підщепи висаджують у так зване перше поле розплідника, або поле окулянтів. Роблять це ранньою весною. Сіянці садять таким чином, щоб їхня коренева шийка (місце переходу кореня в стовбур) була на рівні ґрунту. Простіше кажучи, садять на таку ж глибину, на якій вони росли до цього. На легких ґрунтах сіянці можна посадити на 2-3 см глибше. 

• Велику увагу при посадці приділяють кореневій системі сіянців. Вона має бути максимально розгалуженою.
• Особливо це стосується порід, схильних до утворення стрижневої системи – груші, аличі, персика, абрикоса, сіянців яблуні.
• Взагалі, чим більше розгалужень у кореневої системи сіянця, тим краще він приживається і росте в розпліднику, а потім і в саду.  

Перед посадкою коріння підрізають, залишаючи 15-20 см. Робиться це з метою стимулювання утворення бічних коренів. Надземну частину підщеп вкорочуюють до 20-30 см, а також видаляють всі розгалуження в зоні кореневої шийки. 

Відприски вегетативно розмножуваних підщеп, незалежно від обростання корінням, висаджують у перше поле на глибину 20-25 см. Ґрунт до початку щеплення окуліруванням підтримують у пухкому і чистому від бур'янів стані, за необхідності поливають. 

Вадим Пелехатий 

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com