Практикум горіховода: як виростити плодоносне горіхове дерево з насіння

Вибір маточного дерева 

Серед сотень і тисяч дерев, що ростуть у вашій місцевості, напевно, знайдеться кілька "знаменитих" – з високою і регулярною врожайністю, здорових, і, головне, здатних давати якісні плоди. Придивлятися бажано саме до них, а не до горіхів на ринку.

Якщо ви обрали  таке дерево, на початку липня слід оцінити його стан, тип плодоношення, навантаження врожаєм. 

Особливо важливо звернути увагу на стан поверхні листя та зелених навколоплідників. Адже саме в цей час максимально виявляється шкідливе захворювання волоського горіха – бура плямистість (або марсоніоз). Його симптоми – темно-коричневі плями на листі та плодах. Маточне дерево має бути абсолютно здоровим.

Ще дуже важливо враховувати тип плодоношення, що визначає потенційну продуктивність дерева.

Справа в тому, що біологічна особливість переважної більшості дерев волоського горіха – плодоношення на верхівках однорічних пагонів. Однак деякі здатні закладати бічні генеративні бруньки. Такі дерева просто всипані плодами.

Якість плодів – особливе питання 

До Інституту садівництва НААНУ аматори часто приносять горіхи, що вражають своїми розмірами, так звані "бомби". Маса такого горіха іноді доходить до 25 г.

Горіхи ці, незважаючи на "солідний" вигляд і значну вагу, не відрізняються гарною якістю. Вони, зазвичай, дуже слабко виконані і вихід ядра у них рідко перевищує 30%.

Ідеальний плід – середнього або вище середнього розміру (11-14 г), круглої або слабоовальної форми, з гладенькою, тонкою шкаралупою солом'яного або світло-коричневого кольору.

Ядро повинне становити не менше 50% маси горіха, вийматися цілком або двома половинками; шкірка, що покриває ядро, має бути світлою, без гіркого присмаку. 

Купувати такі горіхи бажано в сирому вигляді, одразу після збору (терміни дозрівання більшості форм – від 5 до 25 вересня). Купуючи горіхи на ринку, дуже важливо з'ясувати, в яких умовах вони сушилися, розколоти кілька горіхів, щоб переконатися, що вони добре виконані, спробувати на смак. 

Сушіння та зберігання горіхів 

Заготовлені горіхи можна висівати одразу після збирання, не очищаючи від зеленого оплодня.

Осінній посів дає зазвичай непогані результати, проте має ряд недоліків: взимку, особливо під час відлиг, дуже багато охочих поласувати такими горіхами. Насамперед це стосується ворон. Їх винахідливість дивує. І під землею горіхи знаходять! Навесні можна залишитися ні з чим.

Тому ми рекомендуємо весняний посів пророщеним насінням. 

Правильне сушіння та зберігання горіхів мають вирішальне значення для збереження їх життєздатності.

Після збору горіхи слід очистити від зелених оплоднів, при необхідності помити і насухо витерти. Сушити бажано в темному приміщенні, що добре провітрюється, при температурі не вище 35 °С.

Потім горіхи потрібно пересипати в марлеві мішечки і зберігати в прохолодному, сухому місці (вологість повітря не повинна перевищувати 15%).

Підготовка до посіву 

Найпростіший, надійний і зручний – посів пророщеним насінням. За 2 тижні до посіву (в умовах Києва та Київської області не раніше 10 травня) насіння на дві доби замочують у теплій (25-28 °С) воді. Змінюють воду 4 десь у день.

Потім горіхи поміщають у ящик з вологою тирсою (шар тирси, шар горіхів і т. д.). Щоб запобігти розвитку грибних інфекцій, тирсу попередньо ошпарюють окропом.

Варто врахувати, що волога і мокра тирса – не одне й те саме. Щоб домогтися необхідної вологості, потрібно змішати три частини мокрих і одну частину сухої тирси.

Заповнений ящик вкривають поліетиленовою плівкою (не герметично!) і поміщають у тепле місце (22-25 °С). При нижчій температурі горіхи проростатимуть довше. Спостерігаючи за станом горіхів, при необхідності зволожують тирсу.

На 10-12-й день насіння починає проростати. По мірі проростання його висівають.

Посів та вирощування сіянців 

• Проросле насіння висівають у попередньо підготовлену гряду на глибину 6-7 см, зародковим корінцем вниз, горіх при цьому кладуть на шов (ребро).
• Відстань між насінням у ряду – 10-15 см, між рядами – 50 см.

Після посіву ряди бажано замульчувати тирсою. Впродовж вегетації видаляють бур'яни, ґрунт регулярно рихлять і при необхідності зволожують. До осені нормально розвинені сіянці мають товщину кореневої шийки 10-12 мм та висоту 25-30 см. Для отримання стандартного посадкового матеріалу сіянці залишають на 2-й рік у розпліднику.

Навесні, на початку вегетації, формують рослини, тобто залишають найбільш розвинутий пагін (верхівковий або бічний), а решту вищипують.

Головне – отримати потужний однострвбурний саджанець. 

Не забувають про догляд. Восени (наприкінці жовтня - на початку листопада) саджанці викопують і зберігають у підвалі (температура 3-6 °С, вологість 70-80%) до весняної посадки на постійне місце. Це необхідно робити в центральних та північних областях України, щоб уникнути зимового підмерзання незміцнілих рослин.

У південних та західних регіонах можливе як осіннє, так і весняне викопування та посадка. 

Посадка на постійне місце 

Волоський горіх добре виростає на будь-яких типах рельєфу та видах ґрунту. Виняток становлять лише ділянки із заболоченими, сильно змитими та засоленими ґрунтами.

Найбільшу продуктивність горіх горіх забезпечує на чорноземах, лісоподібних суглинках з нейтральною або слаболужною реакцією.

Визначаючи придатність того чи іншого типу ґрунту для вирощування волоського горіха, зверніть увагу на сусідські сади. Добре росте у сусідів – значить, буде рости і у вас. 

Висаджуючи горіх на постійне місце, необхідно пам'ятати про те, що це сильноросла і дуже довговічна порода (живе 300-400 років). Відстань між дорослими деревами має бути не менше 10 м. Однак садоводам-аматорам краще висаджувати їх густіше – через 5 м, щоб у майбутньому залишити найцінніші екземпляри.

• Найкращий час для посадки – ІІ декада квітня.
• У посадкову яму діаметром 1,0-1,2 м і глибиною 0,6 м вносять (залежно від родючості ґрунту) 10-20 кг перегною, 50-60 г фосфорних та 20-30 г калійних добрив.
• Якщо ґрунт дуже кислий, можна додати до 1 кг вапна.
• Усі компоненти суміші ретельно перемішують із верхнім родючим шаром землі.
• У таку суміш висаджують підготовлений саджанець.

Ґрунт навколо висаджених рослин ущільнюють, поливають, а рослини підв'язують до кілків.  При посадці саджанець не можна сильно заглиблювати (ґрунт повинен злегка прикривати кореневу шийку).  Верхівки саджанця зрізають гострим секатором на висоті 70-100 см (залежно від бажаної висоти штамбу майбутнього дерева), зріз замазують садовим варом.

Догляд за молодими деревами звичайний: прополювання, регулярний полив.

Наталія Шевчук

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com