Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Сад

Ягідник постане з живців: практичні поради з розмноження кущів смородини

25 вересня 2023
2149
Ягідник постане з живців: практичні поради з розмноження кущів смородини

Здавалося б, настала осінь, і робіт у саду дедалі меншає, але досвідчені садоводи знають, що закінчення листопада –  оптимальний час заготівлі живців для розмноження плодових дерев та кущів. Сьогодні мова піде про розмноження смородини, про те, як правильно заготувати живці та висадити однорічні саджанці, щоб вони встигли вкорінитися до початку стійких холодів. 

Своїм досвідом ділиться садовод-аматор із Тернопільської області

Живці нарізаю після опадіння листя з кущів, або коли воно повністю висохне, оскільки у деяких сортів листя опадає лише до весни. Для вирощування саджанців класу "еліта" нарізаю живці з маточних кущів у віці 4-8 років.

Кущ уважно оглядаю, щоб переконатися у відсутності ураження його хворобами та ушкодження шкідниками.

  • Живці нарізаю тільки з нульових пагонів, використовуючи їх нижню та середню частину.
  • Верхівки пагонів (10-15 см) видаляю.
  • Якщо погодні умови під час вегетації були сприятливими і догляд за кущами хорошим, то довжина нульових пагонів сягає 1-1,5 м (іноді й більше).

Стандартна довжина живців – 15-20 см, хоча можна використовувати і коротші (10-15 см) для більшого виходу посадкового матеріалу. Оптимальна товщина живця – 3-6 мм. Тонші формують слабкі саджанці, а з товстіших виростають потужні рослини зі слабкою кореневою системою, що негативно позначається на розвитку кущів надалі.

Живці для весняної посадки "консервую", щоб уберегти їх від висихання. Для цього занурюю обидва їхні кінці в олійну фарбу або свіжогашене вапно, підсушую протягом 1-2 днів, а потім зберігаю в підвалі. Як правило, радять зберігати живці, засипавши їх піском або запакувавши в папір або тканину. 

Живці, заготовлені для осінньої посадки, "консервувати" не потрібно.

За дві доби до посадки роблю на них освіжаючий зріз під кутом 45° завдовжки до 5 мм. Потім готую стимулятор росту: 1 неповна столова ложка меду на 10 л води, бажано відстояної. Я беру колодязну воду. Добре розчинивши мед у воді, занурюю в неї живці (нижні кінці) на глибину 3-5 см і залишаю на 40-48 годин.

  • Висаджую живці (з середини жовтня до кінця листопада) рядами на відстані 15 см, з міжряддями 20-30 см.

При посадці великої кількості живців для зручності догляду за ними залишаю міжряддя 40 см. Допустима і щільніша посадка, але навіть при зазначеній схемі на одній сотці міститься до 2 тисяч живців. 

Висаджую живці під кутом 45° або вертикально. Випробувавши обидва способи посадки, я більше схиляюся до вертикальної, оскільки це полегшує подальший догляд саджанців.

Живець заглиблюю в ґрунт наполовину, залишаючи на поверхні 2-4 бруньки, з яких виростуть якісні пагони. Добре ущільнюю ґрунт навколо живців, утоптуючи його ногами.

Зрештою, остання важлива операція – мульчування. У якості мульчі використовую перегній (коров'ячий, кінський чи овечий), а за його відсутності – подрібнену солому чи тирсу. Усю ділянку засипаю мульчею (шар 5-7 см) так, щоб кінці живців трохи над нею виступали. У такому вигляді залишаю їх до весни. З настанням тепла (кінець березня) культивую міжряддя, перемішуючи мульчу із землею.

Подальший догляд за рослинами полягає в поливах, прополюваннях, 3-4 підживлення за вегетацію.

Спершу готую місце для посадки саджанців. Це має бути добре освітлена ділянка. Не годяться низинні ділянки з кислими ґрунтами та застоєм ґрунтових вод.

  • Копаю посадкові ями розміром 40x40x40 см або 50x50x50 см.
  • У кожну яму вношу по піввідра річкового піску, перегною (кінського, коров'ячого або овечого), верхнього шару ґрунту. Якщо немає перегною, замінюю його подрібненою соломою.
  • Всі компоненти добре перемішую лопатою та заливаю 10 л води (можна додати у воду мінеральні добрива: 100 г селітри (сечовини), 100 г калійних та 100-150 г фосфорних туків).

Після того як вода вбереться, підготовлений саджанець встановлюю в центрі посадкової ями, заглиблюючи його на 10-15 см більше у порівнянні з тим, як він був посаджений у розпліднику. З бруньок, що опинилися під землею, утворюються нульові пагони, які стануть основою куща.

Коріння засипаю верхнім шаром землі. Добре ущільнюю ґрунт навколо саджанця, утоптуючи його ногами від краю посадкової ями до центру. Залишаю навколо саджанця лунку та наливаю в неї відро води. Коли ця вода вбереться, засипаю лунку землею повністю.

Як правило, обрізку саджанця проводжу до посадки на постійне місце. Але можна обрізати і після посадки, якщо на рослинах ще багато листя та пагони не дозріли. В цьому випадку обрізку проводжу після листопада (іноді це буває навіть у грудні), оскільки у одно-дворічних саджанців перехід у стан спокою дещо розтягнутий у часі порівняно з дорослими кущами.

  • Саджанці з 2-4 пагонами обрізаю так, щоб над поверхнею ґрунту залишилося 2-3 бруньки, а на тих, у яких тільки один пагін, залишаю 4-5 бруньок.

Подальший догляд за кущами полягає у весняній культивації пристовбурних лунок, поливах, підживленнях (кореневих та позакореневих, які я проводжу навіть по зеленому конусу), обприскуваннях препаратами для захисту рослин від шкідників та хвороб.

Дворічні саджанці висаджую так само. Але оскільки вони об'ємніші, то після обрізки залишаю більше гілок. Висаджую кущі рядами на відстані 1 м (при загущеній посадці) або 1,5 м (при звичайній). Міжряддя – 2-2,5 м, залежно від сорту.

Щодо часу посадки, то в наших умовах восени її можна проводити з вересня до кінця листопада.

Важливо закінчити посадку тижня за два до настання морозів, щоб коріння встигло "схопитися". Навесні ж висадку потрібно проводити якомога раніше, до розпускання бруньок.

Такий спосіб посадки саджанців гарантує 100% їх приживаність. Я його застосовую протягом останніх років і результат незмінно тішить.

Василь Дрюченко 

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте