Більше – не значить краще: як регулювати навантаження виноградного куща

Які є види навантаження 

Розрізняють навантаження вічками, плодовими стрілками, пагонами, суцвіттями та ґронами.

Навантаження вічками (попереднє навантаження) – це кількість вічок, залишених після обрізки з деяким запасом на випадок вимерзання, випрівання або механічного пошкодження лози. 

У класичному чотирирукавному віяловому формуванні нормально розвиненому молодому кущу середньорослого сорту, що вступив у плодоношення, зазвичай дають навантаження 45-50 вічок. У наступні роки, зі збільшенням потужності куща його поступово збільшують. 

Навантаження сильнорослих сортів і гібридних форм має бути вищим, особливо на великих формуваннях зі збільшеною площею живлення.

Навантаження стрілками – це кількість плодових стрілок, залишених на одному кущі.

При чотирирукавному віяловому формуванні на кожному рукаві плодова ланка складається із сучка заміщення та однієї плодової стрілки. При необхідності збільшення навантаження (якщо кущ "жирує") формують одну або кілька посилених плодових ланок, додаючи на кожну з них ще по одній плодовій стрілці.

У виноградарів-початківців досить часто виникає питання, який вид обрізки застосувати для отримання високого врожаю: чи потрібно залишати на кущі лози з 12-16 вічками або обрізати їх коротко.

Це питання має велике практичне значення, оскільки плодоносність бруньок за довжиною лози суттєво відрізняється.

У більшості європейських сортів найбільш продуктивні пагони, що виросли з 4-10 вічок. На цих сортах застосовують середню довжину  обрізки – на 6-10 вічок (Мускат Московський, Мускат Перлинний, Біла троянда та ін.). Деякі сорти мають високу плодоносність бруньок, розташованих біля основи плодових стрілок (Фіолетовий ранній, Сапераві північний та більшість ізабельних сортів). Їх обрізають на 4-5 вічок.

Середньоазіатські сорти і ті, які отримані за їх участю, для формування плодових бруньок вимагають більше тепла, отже найбільш плодоносними у них є бруньки, сформовані за більш сприятливих погодних умов. Ці сорти вимагають довгої обрізки – до 16-20 вічок.

Значна частина комплексно-стійких сортів та гібридних форм дає хороші врожаї як при середній, так і при короткій обрізці. Прикладом можуть бути такі класичні високоврожайні великоґронові сорти, як Аркадія, Восторг, Восторг мускатний, Вікторія, Надія АЗОС, Лора, Русбол, Русвен, Фея, Тимур. 

Складні міжвидові гібриди, як наприклад Талісман, краще реагують на довгу обрізку. На потужних формуваннях з великим запасом багаторічної деревини і при обрізці на 16-20 вічок нерідко бувають ґрона до 1,5 кг, із масою ягід до 16-20 г.

Навантаження плодовими стрілками, як і навантаження вічками, є попереднім і вимагає ретельного нормування зеленими пагонами, суцвіттями та ґронами.

Навантаження пагонами – це кількість зелених пагонів, залишених на одному кущі або на 1 м довжини шпалери. 

При вирощуванні великоґронових столових сортів винограду у північних областях України слід залишати не більше 10-16 пагонів на 1 м довжини шпалери. Робиться це для поліпшення живлення пагонів, що залишилися, для кращого освітлення і провітрювання кущів. 

Навантаження суцвіттями та ґронами. На столових великоґронових, великоягідних сортах залишають не більше одного суцвіття і одного грона на пагін. Другі (верхні) суцвіття видаляють. На деяких сортах, щоб отримати врожай високої якості, залишають кожен 4-5 пагін безплідним. Зазвичай проріджування суцвіть проводять до цвітіння. 

Залежно від ступеня перевантаження суцвіттями та ґронами кущ може помітно відставати у рості (приріст на даний момент набагато менший, ніж на сусідніх кущах, а також аналогічних за силою росту сортів). Затягується і дозрівання ягід, які в цьому випадку будуть дрібнішими, з низькою цукристістю, можуть зовсім не дозріти. Визрівання лози різко погіршується. Тому коли розмір ягід досягає величини горошини, з куща видаляють частину ґрон. 

Як визначають навантаження куща? 

Впродовж багатьох століть навантаження кущів винограду визначали емпірично: 

• Якщо за надмірного росту пагонів (він характеризується великою кількістю пасинків, подовженими міжвузлями, утворенням пагонів на багаторічній деревині) отримували низький урожай, то навантаження збільшували.
• І, навпаки, за слабкого росту пагонів і врожаю низької якості врожаю – навантаження зменшували порівняно з попереднім роком.

Основним показником у визначенні навантаження куща є величина приросту та діаметр однорічних лоз. 

За наявності на кущі не менше 70% помірно розвинених лоз довжиною 1,5-2 м та товщиною 8-12 мм, його навантаження повинне зберігатися в обсязі минулого року.

• В промисловому виноградарстві застосовують різні методи визначення навантаження за формулами, в які автори закладають різні показники: запланований урожай, кількість і стан однорічного приросту куща, оптимальну густоту стояння пагонів у розрахунку на 1 м довжини ряду, площу живлення куща тощо.

Регулювання навантаження дуже впливає на розвиток і продуктивність виноградного куща. Оптимальним є навантаження, при якому врожайність кущів досягає можливо більшої величини, а якість ягід відповідає вимогам, що висуваються до сорту. Воно забезпечує хороший урожай у поточному році, нормальне визрівання лози та перезимівлю кущів, позитивно впливає на отримання щорічних стабільних урожаїв. 

Не забувайте про "золоте" правило: виноградний кущ краще трохи недовантажити, ніж перевантажити. 

Сергій Сівчук, Микола Мельниченко 

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com