ogorodnik.com
Ваш помощник каждый день
Подпишитесь

У листопаді зима з осінню бореться

У листопаді зима з осінню бореться

Ось і листопад прийшов! В народі здавна казали: березень і листопад, як братові брат. І у цій приказці є сенс! Мінливі погодні умови — це те спільне, що є в обох цих місяців. Березень запрошує в гості весну, а листопад — відкриває двері зимовим холодам та снігу.

4 листопада — Казанський день, Казанська Божа мати. О цій порі відбувається остаточний перехід від осені до зимових холодів. Наші пращури стежили за погодою цього дня.

Якщо зранку дощить, то надвечір має піти сніг, ознака ранніх підсніжників.

На Казанську дощ лунки поллє — зиму скоро призведе.

5 листопада — Якова, Яків день. Назва дня походить від ім’я Святого Якова. Давні вважали його покровителем чоловічої роботи. Парубки та чоловіки цього дня рубали ліс, заготовляли на зиму дрова. А незаміжні дівчата ходили по домівках та дивились, що робили хлопці. Якщо парубок працював, то й чоловік з нього буду гарний, а якщо ледарював — то за такого заміж ніхто не вийде.

8 листопада — Дмитра, Великомученика Дмитрія. Цього дня господарі завершували роботу з худобою. Тварин вже не вигоняли на випас. До дня Дмитра сільські мешканці ще пускали сватів, а все після — ні.

Якщо на Дмитра день без снігу, то ще не буде зими.

Замерзла земля і дме холодний вітер — снігу не буде до Нового року.

Якщо відлига, то на теплу зиму і ранню весну; цей день зі снігом — весна пізня; холод і сніг — на пізню й холодну весну.

9 листопада — Нестора. Цього дня за часів Київської Русі вшановували пам'ять печерського святого Нестора-літописця, одного з найдавніших українських істориків.

10 листопада — Параски. Жінки в цей день не робили ніяких справ. Вважалось, що не можна прясти, шити, розчісувати волосся. Давні вважали, якщо день сонячний, то моджна чекати теплої зими.

12 листопада — Зиновія-Синиці. Наші пращури в цей день помічали, що птахи злітаються ближче до людських хат. Зима йде, всяка птиця шукає годівлю.

14 листопада — Кузьми і Дем’яна. В народі мав назву «курячі іменини». Кузьма та Дем’ян були захисниками людей і тварин від укусів змій. Також селяни вважали їх покровителями ремесл. Особливо шанували ковалів, як одних із самих важливих ремслеників на селі. За народним переказом в цей день справляли «осінніх дідів», а також вшановували померлих.

Випаде сніг — на весняну повінь.

Якщо розвезе дорогу — не жди морозів до початку грудня.

20 листопада — Федота. Наші пращури придивлялись до погодних умов. В народі казали «зима сідає на покуть, Феодт сидить і землю студить»

З Феодора-Студита стає холодно й сердито.

21 листопада — Михайла, День Святого Михайла. Назва дня походить від імені Святого Михайла, який уособлював перемогу добра над злом і темними силами. Люди цього дня стежили за погодою: гримить грім — значить, Святий Михайло бореться з чортами. На Закарпатті останню суботу перед Михайлом називали задушною. Жінки йшли до храму та брали з собою чотири калачі, відправляли службу за померлими родичами. Три калачі віддавали попу, а один —приносили додому. Ним частували всіх членів сім’ї.

Якщо відлига, не жди санного шляху до Миколи (19.12).

Як Михайло закує, то Микола розкує.

Якщо на Михайла ніч ясна, то буде зима сніжна й красна.

22 листопада — Мотрони. О цій порі вже має бути вкрита снігом земля. В народі існувала прикмета: якщо на Мотрин день гусь вийде на лід, то ще буде плавати по воді.

27 листопада — Пилипа, Святого апостола Пилипа. Ввечері, на переддень пилипівського посту, господині готували смачні обрядові страви: локшину, борщ, пиріжки, смажили птицю. За народним звичаєм, в цей вечір до батьківської хати приходили дочки із зятями, що нещодавно побрались, а також куми. Їжу, яка залишалась після вечері, віддавали біднякам.

Іній на Пилипа — буде овес, як липа.

Чи дуб, чи липа — нині святого Пилипа.

28 листопадаПилипівський піст ( Різдвяний піст), Пилипівка. О цій порі починається духовна підготовка до одного з найшановніших свят — Різдва Хрестового. 28 листопада бере початок Різдвяний піст, котрий триватиме до 6 січня. Піст йде сорок днів, тому називається за Церковним уставом Чотиридесятницею. Заговини на піст припиняють на день пам’яті апостола Пилипа, тому цей піст має ще одну назву — Пилипівський. Під час посту люди багато часу проводили у молитвах, намагались не допускати злих та заздрісних думок. Духовне і тілесне очищення допомагало гідно підготуватись до зустрічі Різдва.

Якщо в цей день лежить сніг, то долежиться до повені.

У Пилипівку день до обіду.

Яка ніч у Пилипівку, такий день у Петрівку.

Як хочеш лози, то в Пилипівку вози.

© Журнал «Огородник»
Фото: depositphotos.com