ogorodnik.com
Ваш помощник каждый день
Подпишитесь

Червень тому зелениться, хто працювати не ліниться

Червень тому зелениться, хто працювати не ліниться

Червень — перший місяць довгоочікуваного літа! Нарешті тепле сонечко буде зігрівати все живе своїми лагідними променями. У народі завжди з цікавістю ставились до спостереження за погодою, бо саме від неї залежала доля майбутнього врожаю.

Червень-скнара урожай збирає на цілий рік.
Червень спекотний і сухий — боровиків не буде ні влітку, ні восени.
Вода потемніла в річці — перед грозою.
Зацвіла шипшина — почалося літо.

На 4 червня цього року припадає величне свято — День Святої Трійці. Це одне з найважливіших християнських свят. Трійця є перехідним святом. Природа наповнюється різноманітними барвами та життєдайною силою. Господині завжди готувались до цього свята дуже ретельно. Напередодні Трійці прибирали оселю та прикрашали її гілками берези, клена, липи або травами (м’ятою, чебрецем, мелісою). Праця в цей день вважається гріхом. Люди йшли до церкви на службу, беручи з собою зелений букет трав і квітів. Господині накривали святковий стіл, запрошували в гості рідних.

1 червня — Івана Довгого. Назва дня походить від з ім’я єпископа Іоанна Готського (VII ст.). Він керував готською єпархією, що знаходилась на Південному березі Криму, поблизу сучасної Ялти. Готи — племена східних германців, які оселилися в Криму в III ст., Іоанн був греком, помер біля 700 р. Давні Іванів день називали Довгим тому, що в цьому місяці були найдовші дні. Селяни садили огірки в цей день. За повір’ям вони мали вирости довгими.

3 червня — Батьківська субота (Троїцька субота). Цього дня люди в храмах ставили свічки за упокій померлих душ. Також існувала традиція відвідувати кладовища, щоб поминути померлих родичів.

4 червня — День Святої Трійці, Зелена (Клечальна) Неділя, П’ятидесятниця. Святкується на 50-й день після Великодня. Витоки святкування Трійці мають давні корені, які пов’язані з прадавнім слов’янським культом вшанування предків і розквіту природи. За часів Давнього Риму, проводилось подібне свято, яке називалося святом рож (троянд). Після прийняття християнства це свято набуло іншого значення й стало днем Святої Трійці, який присвячується Богу-Отцю, Богу-Сину і Святому Духу. Клечальна неділя і Зелені свята сповіщають про закінчення весни та настання літа, коли в природі все розквітає, а плоди набирають стиглих соків, щоб наприкінці літа й восени подаровати людям щедрий врожай. Зелені свята святкуюсь весь тиждень. Росу, що випала в Трійцю, давні вважали чудотворною. Молоді дівчата вмивалися нею, щоб зберегти свою молодість і красу. Із Трійцею пов'язано багато прикмет. Якщо цього дня іде дощ, то буде багато грибів. А коли поставлені на Трійцю для прикраси берізки через три дні будуть ще свіжими, то треба чекати мокрого сінокосу.

5 червня — День Святого Духу. Це продовження свята Святої Трійці. Відзначається в понеділок. За народними ленегдами, Дня Святого Духа боїться як вогню всіляка нечисть. Перед сходом сонця в цей день земля відкриває свої таємниці і якщо помолитися святому Духу, то можна дізнатися, де знаходяться скарби. В цей день, як і в дні Зелених свят, завивали берізку, кидали вінки.

11 червня — Феодосії-Колосниці. В цей день вшановували пам'ять мучениці Феодосії Тірської, котра постраждала за християнську віру близько 308 р., і діви Феодосії, яка зазнала знущань у 730 р. В цей час починали колоситись зернові. Селяни ходили в поле, оглядали хліби, каталися по житу, промовляючи:

Рости, рости трава до лісу, а жито до клуні.

12 червня — Зміїне свято. За легендою в цей день змії йшли на своє весілля. Народні знахарі шукали зміїну шкіру, бо вона могла лікувати хвороби очей. Линовище гадюки одягали на шию від лихоманки. Від укусів змій застосовували різноманітні трави. Давні вірили, що змії бояться папороті та ясеня.

16 червня — Лук’яна-Гонивітра. День названий на честь мученика Лукилліана, страченого близько 270 р. Наші пращури в цей день уважно стежили за вітром та робити прогнози щодо врожаю і погоди. Теплий південний вітер був провісником щедрого врожаю, північно-західний — літо буде холодне і сире, східний вітер — до недугів та хвороби. Якщо цей день був дощовий, то буде багато грибів.

На Лук'яна, напередодні Митрофана, не лягай спати рано, а приглядайся, звідки вітер.

17 червня — Митрофана. В цей день вшановували пам'ять першого патріарха Константинопольського, який помер в 326 р. Мешканці села у давнину використовували цей день для вивезення на парове поле органічних добрив. В цей час починаються найкоротші ночі, які звуться горобиними.

18 червня — Дорофія. Назва дня пов’язана з ім'ям єпископа фінікійського міста Тіра (тепер м. Сур у Лівані). Помер у 362 р. За народним вірування в цей день необхідно спостерігали за вітром. По різних його напрямках можна зробити прогнози на врожай. Селяни зауважували:

Якщо погода тепла і ясна, то зерно буде великим.

19 червня — Іларіона Нового. Чернечий подвиг цей святий відбував у IX ст. В народі день його пам'яті пов'язаний з початком полоття льону, проса та інших культур. Селяни починали сапати картоплю, моркву та іншу городину.

20 червня — Федота. Назва дня походить від імені мученика Феодота Анкірського. О цій порі настає літня спека, колоситься жито: «Святий Федот тепло дає — жито в золото веде». Тривають найкоротші ночі.

На Федота зоря руку подає.

26 червня — Килина-Гречишниці. День походить від імені мучениці Акилини, яка постраждала за християнську віру в 293 р. В цей день сільські мешканці зрізали горстку зі сходів гречки та прикрашали нею ікони. Господині готували мирську кашу з минулорічного врожаю гречки. Цією кашею пригощали жебраків, які бажали господарям гарного врожаю гречки.

29 червня — Тихона. Єпископ Тихон Амафунтський (Амафунт — місто на Кіпрі) був відомий тим, що займався вирощуванням відмінного винограду. Помер у 425 р. Тихон міг зцілювати немічних, до нього звертаються з молитвою від зубного болю. На Тихона змовкають багато співочих птахів, а сонце йде тихше. Давні пояснювали таке явище тим, що о цій порі птахи вигодовують своїх дітей, а Земля зменшує швидкість руху навколо сонця.

30 червня — Мануїла, Севела й Їсмаїла. Свято втановлено на честь трьох братів-персів, які жили в в IV ст. і займали в своїй країні важливі керівні посади. За наказом царя вони мали вирушить до Константиполя, щоб у Візантії підписати важливі папери про безпеку кордонів і торгівлю. Брати відмовились взяти учать у язичницьких заходах вшанування богів, за що й були страчені. За народним вірування в цей день на нічному небі з’являються спалахи. Якщо їх багато, то це добрий знак, бо буде щедрий врожай. В цей день, як і на Тихона, сонце йде тихіше.

На Мануїла сонце застоюється

© Журнал «Огородник»
Фото: pixabay.com